Йоганн Петер Мюллер — Вікіпедія

Йоганн Петер Мюллер
Johannes Peter Müller
Народився14 липня 1801(1801-07-14)[1][2][…]
Кобленц, Рейнланд-Пфальц[4][5]
Помер28 квітня 1858(1858-04-28)[2][3][…] (56 років)
Берлін, Королівство Пруссія[4][5]
Місце проживанняКоролівство Пруссія
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьзоолог, анатом, біолог, іхтіолог, викладач університету, фізіолог, невролог, лікар, герпетолог, морський біолог
Alma materБоннський університет
Галузьбіологія
ЗакладБоннський університет
Університет Фрідріха-Вільгельма[d]
Науковий керівникКарл Рудольфі, Філіпп Франц фон Вальтер
ВчителіЙозеф Ґьорес
Карл Асмунд Рудольфі і August Franz Joseph Karl Mayerd[7]
Відомі учніГерман Гельмгольц, Рудольф Вірхов, Едуард Мірам
Аспіранти, докторантиГерман фон Гельмгольц
Ернст Вільгельм фон Брюке
Рудольф Вірхов[7]
Paul du Bois-Reymondd[7]
Friedrich Gustav Jakob Henled[7]
Ернст Геккель[7]
Felix Hoppe-Seylerd
Рудольф Альберт Келлікер
Рудольф Вірхов[7]
Еміль Дюбуа-Реймон
Friedrich Anton Schneiderd
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Данська королівська академія наук
Прусська академія наук
Леопольдина
Паризька медична академія
Туринська академія наук[5]
ДітиMax Müllerd[8]
НагородиМедаль Коплі (1854)
Иоганн Мюллер
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «J. Müller».

Johannes Peter Müller на Віківидах
Сторінка на Віківидах
Johannes Peter Müller на Вікісховищі
Зображення на Вікісховищі

Йоганн Петер Мюллер (нім. Johannes Peter Müller, 14 липня 1801 — 28 квітня 1858) — німецький натураліст, один з основоположників сучасної фізіології, порівняльної анатомії та ембріології.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 14 липня 1801 року в Кобленці. Закінчив Боннський університет (1822). З 1824 року — приват-доцент, а з 1826 року — професор анатомії Боннського університету. У 1833 році зайняв місце професора анатомії, а також директора анатомічного театру в Берлінському університеті.

Наукова діяльність Мюллера була дуже різнобічною: він займався анатомією, фізіологією, ембріологією, порівняльною анатомією, гістологією, палеонтологією. Основні його праці присвячені вивченню центральної нервової системи (головним чином рефлекторної діяльності спинного і довгастого мозку) і органів чуття. Він провів цінні спостереження над органами зору і над симпатичною нервовою системою безхребетних, виконав ряд досліджень з систематики риб, земноводних, птахів.

В області фізіології органів чуття Мюллер дотримувався концепції так званої «специфічної енергії», згідно з якою відчуття, що виникають у людини при пізнанні зовнішнього світу, не є відображенням об'єктивної реальності, а проявом внутрішніх властивостей самих органів чуття.

У своїх дослідженнях Мюллер широко застосовував мікроскоп. З його допомогою він вивчив мікроскопічну будову сполучної, хрящової, кісткової тканин, тканини нирок в нормі та патології. Відомі його праці про тонку будову і форми пухлин. Мюллер вперше спробував створити класифікацію новоутворень на основі зіставлення структури пухлин і їхнього розвитку. Мюллер детально описав людський зародок на ранніх стадіях розвитку, досліджував процес його дихання, відкрив зародкові ходи, які пізніше на його честь було названо «Мюллерові канали». Він є автором відомого підручника з фізіології людини (Handbuch der Physiologie des Menschen, 1834—1840), який витримав кілька видань. У ньому вперше фізіологія представлена як експериментальна наука.

Помер Мюллер у Берліні 28 квітня 1858 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Steudel J. Encyclopædia Britannica
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118585053 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в www.accademiadellescienze.it
  6. Енциклопедія Брокгауз
  7. а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. BettelheimB. — Vol. 1, 1896. — S. 157.

Посилання

[ред. | ред. код]