Kampfgeschwader 53 — Вікіпедія

53-тя бомбардувальна ескадра Kampfgeschwader 53
Емблема 53-ї бомбардувальної ескадри Люфтваффе
На службі	1 травня 1939 — 15 березня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Тип	бомбардувальна авіація
Роль	безпосередня підтримка військ на полі бою
Чисельність	ескадра
Гарнізон/Штаб	Ансбах
Війни/битви	Війни та битви (див.): Друга світова війна Східний фронт Польська кампанія Західний фронт Французька кампанія Голландська операція Бельгійська кампанія Битва за Британію Бомбардування Лондона Лондонський бліц Бомбардування Ковентрі Бомбардування Бірмінгема Бомбардування Ліверпуля День битви за Британію Східний фронт Операція «Барбаросса» Білостоцько-Мінська битва Битва під Дубном Смоленська битва Битва за Київ Битва за Москву Бомбардування Москви Блокада Ленінграда Операція «Блау» Сталінградська битва Бомбардування Горького Битва на Курській дузі Операція «Цитадель» Битва за Дніпро Дніпровсько-Карпатська операція Операція «Френтік» Західний фронт
Командування
Визначні командувачі	Пауль Вайткус Карл-Едуард Вільке
Авіація
Винищувачі	He 111 Dornier Do 17 Z

53-тя бомбардувальна ескадра «Легіон Кондор» (нім. Kampfgeschwader 53 "Legion Condor" (KG 53) — бомбардувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. Формування брало участь практично в усіх кампаніях та великих битвах на Європейському театрі війни, починаючи з вторгнення вермахту до Польщі й до закінчення воєнних дій. Основним завданням ескадри було проведення стратегічного бомбардування, безпосередня підтримка військ на полі бою, боротьба з кораблями та суднами противника тощо. На озброєнні ескадри перебував бомбардувальник лише одного типу He 111, і тільки у 15-ій хорватській ескадрильї був Do 17 Z.

53-тя бомбардувальна ескадра «Легіон Кондор» сформована 1 травня 1939 року шляхом перейменування штабу ескадри та авіагруп KG 355. Штаб і група I./KG 53 дислокувалися в Ансбаху, II./KG 53 група — у Швабіш Галль і III./KG 53 група — у Гібельштадті. На озброєнні частини перебували середні двомоторні бомбардувальники Heinkel He 111 H. З 21 березня 1940 року у Гібельштадті почалось створення авіагрупи IV./KG 53.

На початок Другої світової війни ескадра перебувала в бойовій готовності в західній Німеччині на випадок ймовірного наступу союзників. У Польській кампанії брала участь тільки I./KG 53, яку передали в підпорядкування 1-го повітряного флоту. Маючи 31 боєготовий He 111, авіагрупа з першого дня вторгнення залучалася до бомбардування цілей на території Польщі, 6 вересня її передали 4-му повітряному флоту. Група втратила лише 1 літак у кампанії.

З початком вторгнення у Францію та Нижні країни I./KG 53 виконувала завдання з підтримки сухопутних військ та ураженню цілей, переважно на залізниці противника, у районі Реймса. Пізніше були атаковані цілі в Аббвілї, Ам'єні, Руані та Аррасі. II./KG 53 мав 36 He 111 на початок кампанії і брав участь у прориві під Седаном, атакував цілі навколо Лілля, і підтримував I./KG 53.

1 липня 1940 року I./KG 53 передали 2-му повітряному флоту й перекинули до бельгійського Вевелгема. З липня до 11 травня 1941 року літаки підрозділу брали активну участь у повітряній битві за Британію. Після цього авіагрупу перевели на схід, до Польщі. II./KG 53 також діяла в авіаційному наступі на Британські острови. Її основними цілями було проведення нічних атак на аеродроми британського Винищувального командування, більшість у Східній Англії. Літаки билися у важких повітряних боях 18 серпня 1940 року, який отримав назву «Найважчий день». III./KG 53 продовжувала підтримувати іншу групу, усі вони були залучені до рейду 15 вересня, відомого як вирішальний «День битви за Британію».

53-тя бомбардувальна ескадра підтримувала в операції «Барбаросса» групу армій «Центр» на початковому етапі німецько-радянської війни. Бомбардувальники билися в битві за Білосток-Мінськ, під Бродами, під Києвом та під Смоленськом. Також пілоти частини змагалися в невдалій битві під Москвою. У грудні 1941 — січні 1942 року її було виведено на доукомлектування та відновлення боєздатності до Німеччини.

KG 53 підтримувала операцію «Блау» та просування німецької 6-ї армії в Сталінградській битві, а також брала участь у відчайдушній операції з деблокади оточеного угруповання й поповнення запасів після того, як унаслідок радянського контрнаступу 6-та армія опинилися в «мішку» під Сталінградом. Частина сил ескадри забезпечували бомбардувальні атаки на позиції Червоної армії на півночі Росії, проти блокадного Ленінграда. У червні 1943 року пілоти бомбардувальної ескадри брали участь у стратегічному бомбардуванні Горького, метою їх було знищення танкового заводу на Горківському автомобільному заводі. На всіх заводах ГАЗ № 1 було знищено або пошкоджено 50 будівель, 9 тис. метрів конвеєрів, 5 900 одиниць техніки та 8 тис. двигунів танків. У липні 1943 року німецька ескадра підтримала операцію «Цитадель» і наступну Курську битву.

З 14 жовтня 1943 року частина брала участь у кампанії зі стратегічного бомбардування Росії. У ніч з 21 на 22 червня 1944 року після отримання розвідувальної інформації про базування американських важких бомбардувальників на аеродромах Полтавського аеровузла командування Люфтваффе розпочало підготовку до завдання їм масованого удару. До операції залучалися сили 4-го авіакорпусу: 4-та спеціальна, 27-ма, 53-тя, 55-та бомбардувальні ескадри, що мали понад 300 бомбардувальників He 111. Німецьке командування планувало завдати одночасних ударів силами KG 53 (90 бомбардувальників з аеродрому Білосток) по полтавському аеродрому і KG 55 (90 бомбардувальників з аеродромів Деблін, Улєц) — по миргородському. В забезпеченні — «слідопити»-прокладчики маршрутів KG 4 з аеродрому в Барановичах^[1].

Перший удар по Полтаві близько півночі завдали «Хейнкелі» 53-ї ескадри. Літаки 55-ї ескадри, що заблукали, прийняли спалахи над Полтавою за свою ціль і теж повернули в цьому напрямку. Бомбардування вони розпочали коли останні машини KG 53 вже прямували на захід. Всього наліт тривав 1 годину 40 хвилин, у ньому взяли участь понад 120 німецьких бомбардувальників. На землі було знищено 44 B-17 Flying Fortress (як пізніше з'ясувалося, боєздатними залишилося лише 9 «Літаючих фортець», усі інші отримали серйозні пошкодження), один винищувач P-38 Lightning, два транспортних С-47, 25 радянських літаків різних типів. Сили ППО не змогли організувати дієву відсіч — втрат німецькі бомбардувальники не мали^[2].

Однак незабаром радянські війська розпочали операцію «Багратіон», і бомбардувальні ескадри повернулися до підтримки сухопутних військ на ценральній дільниці німецько-радянського фронту. Більшість авіагруп були розформовані до жовтня 1944 року. Здається, що останній підрозділ, 14.(Eis)/KG 3, був розформований 4 березня 1945 року; його решта особового складу перейшла до KG 76.

В серпні 1944 року KG 53 була виведена зі Східного фронту і незабаром після цього розпочала операції над Великою Британією, літаючи на бомбардувальниках He 111H-22, оснащених системою повітряного запуску крилатих ракет Фау-1. Операції були припинені 25 січня 1945 року через нестачу палива, оборону союзників і неможливість визначити результати.

• оберст Філіпп Цох (нім. Philipp Zoch) (1 травня — 31 липня 1939);
• оберст Еріх Шталь (нім. Erich Stahl) (1 серпня 1939 — грудень 1940);
• оберст Пауль Вайткус (нім. Paul Weitkus) (15 грудня 1940 — 31 жовтня 1942);
• оберст Карл-Едуард Вільке (нім. Karl-Eduard Wilke) (1 листопада 1942 — 31 березня 1943);
• оберстлейтенант Фріц Покрандт (нім. Fritz O. Pockrandt) (14 квітня 1943 — квітень 1945).

• Оберстлейтенант Карл Менерт (нім. Karl Mehnert) (1 травня 1939 — 10 травня 1940);
• Оберстлейтенант Еріх Кауфманн (нім. Erich Kaufmann) (16 травня 1940 — грудень 1941);
• Майор Йоахім Вінгольц (нім. Joachim Wienholtz) (грудень 1941 — 30 березня 1942);
• Майор Фріц Рокрандт (нім. Fritz Pockrandt) (11 квітня 1942 — 13 квітня 1943);
• Майор Карл Рауер (нім. Karl Rauer) (17 квітня 1943 — вересень 1944);
• Майор Мартін Феттер (нім. Martin Vetter) (15 жовтня 1944 — березень 1945).

• Оберстлейтенант Вільгельм Кольбах (нім. Wilhelm Kohlbach) (1 травня 1939 — липень 1940);
• Майор Райнгольд Тамм (нім. Reinhold Tamm) (23 липня — 18 серпня 1940);
• Майор Ганс Штайнвег (нім. Hans Steinweg) (18 вересня 1940 — липень 1941);
• Майор Ганс Бадер (нім. Hans Bader) (25 липня 1941 — травень 1942);
• Майор Шульц Мюллензіфен (нім. Schulz-Müllensiefen) (травень 1942 — 14 квітня 1943);
• Майор Герберт Віттманн (нім. Herbert Wittmann) (25 травня 1943 — березень 1945).

• Майор Фрідріх Едлер фон Браун (нім. Friedrich Edler von Braun) (1 травня 1939 — березень 1940);
• Майор Віллі Рорбахер (нім. Willi Rohrbacher) (березень 1940 — лютий 1941);
• Майор Ріхард Фабіан (нім. Richard Fabian) (лютий 1941 — квітень 1942);
• Майор Вальтер Брауткуль (нім. Walter Brautkuhl) (квітень — 5 серпня 1942);
• Майор Ганс Волдфорст (нім. Hans Waldforst) (17 серпня — 13 вересня 1942);
• Майор Губерт Менк (нім. Hubert Mönch) (21 жовтня 1942 — 27 травня 1943);
• Майор Еміль Аллмендінгер (нім. Emil Allmendinger) (24 червня 1943 — 18 березня 1945).

• Майор Йоахім Вінгольц (нім. Joachim Wienholtz) (21 березня — 3 грудня 1941);
• Майор Карл-Андреас Зах (нім. Karl-Andreas Zahn) (4 грудня 1941 — 11 квітня 1943);
• Майор Людвіг Грозінгер (нім. Ludwig Grözinger) (12 квітня 1943 — 20 серпня 1944).

• Майор Гергард Йоахім (нім. Gerhard Joachim) (грудень 1942 — червень 1944).

Райони базування KG 53[3]
Час	Місто	Основний літак
1 травня 1939 — 3 лютого 1940	Ансбах	He 111
3 лютого — 1 травня 1940	Швабський Галль
1 — 18 травня 1940	Рот
18 — 25 травня 1940	Вісбаден-Ербенгайм
25 травня 1940 — 18 червня 1941	Лілль-Північний
18 червня — 9 липня 1941	Радом
9 липня — 4 серпня 1941	Мінськ-Дубинська
4 серпня — 1 жовтня 1941	Орша
1 жовтня 1941 — 10 червня 1942	Шаталово-Східне
10 червня — 5 серпня 1942	Коров'є Село
5 серпня — серпень 1942	Смоленськ-Північний
серпень — 9 вересня 1942	Сещинська
9 вересня 1942 — лютий 1943	Коров'є Село
лютий — квітень 1943	Псков
квітень — липень 1943	Коров'є Село
липень — 10 вересня 1943	Олсуф'єво
10 — 24 вересня 1943	Гомель-Південний
24 вересня — 24 жовтня 1943	Бобруйськ
24 жовтня — 22 листопада 1943	Ротмістрівка
22 листопада — 5 грудня 1943	Вінниця
5 грудня 1943 — 16 січня 1944	Раухівка
16 січня — 12 лютого 1944	Шяуляй
12 — 22 лютого 1944	Проскурів
22 лютого — 1 травня 1944	Каунас
1 травня — 25 липня 1944	Радом
25 липня — 17 серпня 1944	Езау
17 — 27 серпня 1944	Туль
27 серпня — 5 вересня 1944	Лахен-Шпаєрдорф
5 вересня — жовтень 1944	Реппен
жовтень 1944 — березень 1945	Бад-Цвішенан

Райони базування I./KG 53
Час	Місто	Основний літак
1 травня — серпень 1939	Ансбах	He 111
серпень — 8 вересня 1939	Шенфельд
8 — 9 вересня 1939	Нойдорф
9 вересня — 15 вересня 1939	Гіссен
15 вересня 1939 — 6 лютого 1940	Ансбах
6 лютого — 10 травня 1940	Рот-Кіліансдорф
10 — 18 травня 1940	Гельксгайм
18 травня — 21 червня 1940	Гросостгайм
21 червня — 9 липня 1940	Евре/Ле-Кудре
9 — 12 липня 1940	Вевелгем
12 липня 1940 — 18 червня 1941	Вітрі-ан-Артуа
18 — 29 червня 1941	Груєць
29 червня — 2 липня 1941	Рогозниця
2 — 9 липня 1941	Мендзижеч
9 липня — 4 серпня 1941	Мінськ-Дубінська
4 серпня — 1 жовтня 1941	Орша
1 жовтня — грудень 1941	Шаталово-Східне
грудень 1941 — січень 1942	Ансбах
січень — березень 1942	Ріга
березень — червень 1942	Коров'є Село
червень — серпень 1942	Госткіно
серпень — грудень 1942	Сещинська
грудень 1942 — лютий 1943	Коров'є Село
лютий — березень 1943	Псков-Південний
березень — квітень 1943	Габлінген
квітень — 1 липня1943	Коров'є Село
1 липня — вересень 1943	Олсуф'єво
вересень — грудень 1943	Каунас
грудень 1943 — 22 лютого 1944	Проскурів
22 лютого — 1 травня 1944	Каунас
1 травня — 25 липня 1944	Радом
25 липня — 21 серпня 1944	Гайлігенбайль
21 серпня — вересень 1944	Нансі
вересень — 9 вересня 1944	Нойбранденбург
9 вересня — грудень 1944	Варрелбуш[Прим. 1]
грудень 1944 — березень 1945	Лек[Прим. 2]

Райони базування II./KG 53
Час	Місто	Основний літак
1 травня — серпень 1939	Швабіш Галль	He 111
серпень 1939 — 3 лютого 1940	Рот
3 лютого — 1 травня 1940	Манхінг
1 — 18 травня 1940	Едгайм
18 травня — 22 червня 1940	Зеллгаузен
22 червня — 12 липня 1940	Шаллгаузен (Ансбах)
12 липня 1940 — 18 червня 1941	Лілль-Північний
18 червня — 9 липня 1941	Радом
9 липня — 4 серпня 1941	Мінськ-Дубинська
4 серпня — 1 жовтня 1941	Орша
1 жовтня 1941 — 10 червня 1942	Шаталово-Східне
10 червня — 5 серпня 1942	Коров'є Село
5 серпня — серпень 1942	Смоленськ-Північний
серпень — 9 вересня 1942	Сещинська
9 вересня — грудень 1942	Коров'є Село
грудень 1942 — 12 січня 1943	Грайфсвальд
12 січня — 6 лютого 1943	Ворошиловград
6 — 15 лютого 1943	Сталіно
15 — 24 лютого 1943	Дніпропетровськ
24 лютого — 8 березня 1943	Кіровоград
8 — 19 березня 1943	Дніпропетровськ
19 березня — квітень 1943	Псков
квітень — 15 липня 1943	Габлінген
15 липня — 10 вересня 1943	Олсуф'єво
10 — 24 вересня 1943	Гомель-Південний
24 вересня — 24 жовтня 1943	Бобруйськ
24 жовтня — 22 листопада 1943	Ротмістрівка
22 листопада — 5 грудня 1943	Вінниця
5 грудня 1943 — 16 січня 1944	Раухівка
16 січня — 12 лютого 1944	Шяуляй
12 — 20 лютого 1944	Проскурів
20 лютого — 1 червня 1944	Шяуляй
1 червня — 25 липня 1944	П'ястув
25 липня — 17 серпня 1944	Езау
17 — серпень 1944	Ле-Бурже
серпень — 4 вересня 1944	Бабенгаузен
4 вересня — жовтень 1944	Реппен
жовтень 1944 — березень 1945	Бад-Цвішенан[Прим. 3]

Райони базування III./KG 53
Час	Місто	Основний літак
1 травня — серпень 1939	Гібельштадт	He 111
серпень — 1 жовтня 1939	Гросостгайм
1 жовтня 1939 — 3 лютого 1940	Гібельштадт
3 лютого — 1 травня 1940	Швабіш Галль
1 травня — 12 липня 1940	Франкфурт-на-Майні
12 липня — грудень 1940	Лілль-Муво
грудень 1940 — 18 червня 1941	Любе (Лігніц)[Прим. 4]
18 червня — 9 липня 1941	Радзинь
9 липня — 4 серпня 1941	Мінськ-Дубинська
4 серпня — 1 жовтня 1941	Орша
1 жовтня 1941 — січень 1942	Шаталово-Східне
січень — 15 липня 1942	Ансбах
15 липня — 16 серпня 1942	Шартр
16 серпня — 1 вересня 1942	Смоленськ-Північний
1 вересня — 20 жовтня 1942	Госткіно
20 жовтня 1942 — квітень 1943	Дно
квітень — 1 липня 1943	Псков
1 — 19 липня 1943	Олсуф'єво
19 липня — 5 грудня 1943	Габлінген
5 грудня 1943 — 25 січня 1944	Пуховичі
25 — 31 січня 1944	Каунас
31 січня — 9 лютого 1944	Шяуляй
9 — 21 лютого 1944	Умань
21 лютого — 30 березня 1944	Шяуляй
30 березня — 30 квітня 1944	Мелець
30 квітня — 9 липня 1944	Радом
9 — 25 липня 1944	Груєць
25 липня — 17 серпня 1944	Езау
17 — 27 серпня 1944	Туль
27 серпня — 6 вересня 1944	Лахен-Шпаєрдорф
6 вересня — жовтень 1944	Нідер Зайферсдорф
жовтень 1944 — 17 лютого 1945	Шлезвіг[Прим. 5]
17 лютого — березень 1945	Грайфсвальд[Прим. 6]

Райони базування IV./KG 53
Час	Місто	Основний літак
червень — вересень 1940	Гібельштадт[Прим. 7]	He 111
21 березня 1940 — листопад 1941	Лілль-Північний
листопад 1941 — ? 1942	Вембрехіс[Прим. 8]
? 1942 — ? 1942	Ансбах-Каттербах[Прим. 9]
? 1942 — 6 лютого 1944	Орлеан-Брисі
7 лютого — лютий 1944	Ландсберг-ам-Лех
лютий — 20 серпня 1944	Сольнок

Райони базування 15.(хорват.)/KG53
Час	Місто	Основний літак
липень 1942	Аграм	Dornier Do 17 Z
липень — серпень 1942	Коров'є Село
серпень — вересень 1942	Сещинська
вересень — грудень 1942	Коров'є Село
грудень 1942 — червень 1944	Аграм/Сараєво-Бутмир

• Бомбардувальне командування Повітряних сил Великої Британії
• Генерал-інспектор бомбардувальної авіації Люфтваффе
• 185-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк (СРСР)
• Військові звання Люфтваффе (1935-45)
• Vought SB2U Vindicator
• Націонал-соціалістичний авіаційний корпус

Виноски

Джерела

• Kampfgeschwader 53 "Legion Condor". на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
• Kampfgeschwader 53 Legion Condor. на axishistory.com.(англ.)
• Бомбардировочная эскадра KG53 (Kampfgeschwader 53). на allaces.ru.(рос.)
• Kampfgeschwader 53 «Legion Condor»(англ.)
• Kampfgeschwader 53(англ.)
• Бомбардировочные эскадры (Kampfgeschwader)

• Goss, Chris. (2000b). The Luftwaffe Bombers' Battle of Britain. Crecy, Manchester. ISBN 0-947554-82-3
• de Zeng, H.L; Stanket, D.G; Creek, E.J. Bomber Units of the Luftwaffe 1933—1945; A Reference Source, Volume 1. Ian Allan Publishing, 2007. ISBN 978-1-85780-279-5
• Hooton, E.R. (2016). War over the Steppes: The air campaigns on the Eastern Front 1941–45. Osprey Publishing. ISBN 1472815629
• Muller, Richard (1992). The German Air War in Russia. Nautical & Aviation Publishing. Baltimore, Maryland. ISBN 1-877853-13-5
• Ulf Balke: Der Luftkrieg in Europa 1939—1941. Bechtermünz Verlag, Augsburg 1998, ISBN 3-86047-591-6 (1057 S.).