McDonnell Douglas DC-10 — Вікіпедія

DC-10
Макдоннел Дуглас DC-10 авіакомпанії Northwest
Типпасажирський літак
Країна походженняСША
РозробникMcDonnell Douglas
ВиробникMcDonnell Douglas
Перший політ29 серпня 1970
Початок експлуатації5 серпня 1971 American Airlines
СтатусУ частковій експлуатації
Основні експлуатантиFedEx
ВПС США
Роки виробництва1968-1988
ВиготовленоDC-10:386
KC-10:60
Вартість одиниці20 млн.$ у 1972 році.На сьогодні досягає 122 млн.$
ВаріантиKC-10 Extender
McDonnell Douglas MD-11
CMNS: McDonnell Douglas DC-10 у Вікісховищі

McDonnell Douglas DC-10 — широкофюзеляжний (один з перших в цьому класі) турбореактивний середньомагістральний (в деяких модифікаціях — далекомагістральний) авіалайнер.

Аеродинамічна схема

[ред. | ред. код]

Тримоторний турбовентиляторний низькоплан з розташуванням 2 ​​двигунів під крилом і 1 ззаду над фюзеляжем, зі стрілоподібним крилом та однокільовим оперенням.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Розроблені як результат запиту авіакомпанії American Airlines звернулася одночасно до компаній McDonnell Douglas та Lockheed з аналогічним технічним завданням, цей літак, попри деякі проблеми що виникли в початковий період, став дуже вдалим широкофюзеляжним комерційним авіалайнером.

На початку він замислювався як двомоторний, але незабаром йому було додано третій двигун, встановлений в основу кіля. Це було зроблено, щоб він міг відповідати вимогам American Airlines, яка хотіла використати цей літак на вже наявних злітних майданчиках. Крім цього, американські правила на ту епоху забороняли польоти над Атлантичним океаном 1-2 моторних літаків. Роботи над DC-10 почалися в лютому 1968 року та одразу ж пішли замовлення від American Airlines та United Airlines. Перший політ був виконаний 20 серпня 1970.

Вантажна версія літака в лівреї FedEx

Перший середньомагістральний DC-10-10 почав свою службу в American Airlines в серпні 1971. В той самий час вже повним ходом йшли роботи над далекомагістральним DC-10-30, який був забезпечений більш потужними двигунами, додатковими паливними баками та посиленими шасі. Найбільше DC-10 було побудовано саме в модифікації DC-10-30, включаючи транспортний варіант, в той самий час авіакомпанії Northwest Airlines і Japan Airlines замовили літак в модифікації DC-10-40 з двигунами Pratt & Whitney JT9D. Військово-повітряні сили США замовили також 60 DC-10 у модифікації КС-10А як літаючого танкера.

Виробництво цього літака було припинено в 1989, проте багато машини були перероблені у вантажний варіант та продовжують літати до теперішнього часу. Станом на лютий 2010 в експлуатації перебувають 168 машин типу DC-10 (включаючи танкери), з них 67 належать FedEx, а 59 USAF. FedEx поступово виводить DC-10 з парку. У пасажирській експлуатації DC-10 залишається в авіакомпанії Biman з Бангладеш (4 шт).

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
DC-10-40 авіакомпанії Omega Tanker

Наведені нижче характеристики відповідають модифікації Макдоннел Дуглас DC-10-40:

  • Кількість пасажирів:до 380 осіб
  • Двигуни:
    • Pratt and Whitney JT9D-20 49,000 lb (22,25 т) або
    • Pratt and Whitney JT9D-59A 53,000 lb (24,1 т);
  • Максимальна злітна вага:259,450 кг
  • Максимальна дальність польоту:11,685 км
  • Крейсерська швидкість на висоті 10,000 метрів:908 км/год
  • Розмах крила:50,4 м
  • Максимальна довжина:55,5 м
  • Максимальна висота: 17,7 м

Див. також

[ред. | ред. код]

Схожі розробки
Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою

Схожі переліки

Примітки

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=McDonnell_Douglas_DC-10&oldid=43733220