Галактика Боде — Вікіпедія

Галактика Боде
ВідкриттяБоде Йоганн Елерт 31 грудня 1774
Розташування (епоха J2000.0)
Сузір'яВелика Ведмедиця
Пряме піднесення09г 55х 33.2с[1]
Схилення+69° 3′ 55″[1]
Червоний зсув−0.000113[4]
Променева швидкість−35[5] км/с
Відстань11.8±1.1
Видима зоряна величина (V)6.94[2][3]
Яскравість поверхні (specify)13,0
Характеристики
Габбл-типSA(s)ab,[1]
Типспіральна галактика
Діаметрбіля 60000 св.р.
РисиМ 81 є досить схожою на нашу Галактику й дане зображення, отримане за допомогою телескопа Хаббла, дає нам можливість детально роздивитися типову архітектуру властиву спіральним галактикам.
Позначення
PGC 28630, M 81, UGC 5318, MCG 12-10-10, Bode, IRAS09514+6918, KCPG 218A, ZWG 333,7


Галактика Боде (M81,Мессьє 81, інші позначення - NGC 3031, IRAS09514 +6918,UGC 5318,KCPG 218A,MCG 12-10-10, ZWG 333.7, PGC 28630) — галактика у сузір'ї Велика Ведмедиця. M81 — чудовий приклад будови спіральної галактики, з майже ідеальними рукавами, що доходять майже до самого центру. Завдяки своїй близькості до Землі, своєму великому розміру і активного галактичного ядра (яке може бути супермасивнию чорною дірою), Мессьє 81 досить часто з'являється у фахових астрономічних дослідженнях. Великий абсолютний і видимий розміри роблять її популярною для астрономів-аматорів.[6]

Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.

Відкриття

[ред. | ред. код]

Мессьє 81 була вперше виявлена Йоганном Боде 31 грудня 1774 року[7]. Внаслідок цього, галактику часто називають «Галактикою Боде». У 1779 П'єр Мешен і Шарль Мессьє перевідкрили її і внесли у відомий каталог[7] .

Пилова емісія

[ред. | ред. код]
Інфрачервоне зображення M81, отримане Телескопом імені Спітцера. Синій колір відповідає зоряному випромінюванню, що спостерігається на хвилі 3.6 μm[8]. Зелений колір відповідає 8 μm випромінювання, що випускається поліциклічними ароматичними вуглеводнями в міжзоряному середовищі[8].Червоний колір відповідає 24 μm радіації, випромінюваної нагрітої міжзоряного пилом[9].

Більша частина випромінювання в інфрачервоному діапазоні виходить від космічного пилу [9][10]. Цей космічний пил виявлений, в основному, усередині спіральних рукавів, і, як було показано, пов'язана з формуванням зірок[9][10]. Зв'язок відбувається тому, що гарячі, короткоживучі блакитні зірки, які знайдені в областях формування зірок, ефективно нагрівають пил і значно посилюють випромінювання з цих регіонів.

Наднові

[ред. | ред. код]

Тільки одна наднова зірка була виявлена в Галактиці Боде[11]. Зірка SN 1993J була відкрита 28 березня 1993 р. Garcia в Іспанії[12]. У той час, вона була другою за яскравістю надновою, що спостерігається в двадцятому столітті[13]. Спектральні характеристики наднової змінюються з часом. Спочатку, вона виглядала як наднова II типу (найновіша, сформована вибухом зірки-гіганта) з вираженими спектральними лініями водню у випромінюванні, але пізніше водневі лінії ослабли й з'явилися сильні спектральні лінії гелію, роблячи наднову схожою на тип Ib[13][14]. Більш того, зміни яскравості SN 1993J з часом не були схожі на зміни, докладаємо для інших наднових типу II,[15][16] але були схожі на зміни яскравості наднових типу Ib[17]. Тому, її приписали до «типу IIb», перехідному класу між II і Ib типами[14]. Наукові результати, отримані від вивчення цієї зірки, дозволили зробити висновок, що наднові типів Ib і Ic зазвичай формуються в результаті вибуху гігантських зірок через процеси, аналогічні спостережуваним в наднових типу II[14][18]. Наднова зазвичай використовується для оцінки відстані до Галактики Боде, що за розрахунками становить 8.5 ± 1.3 млн св. років (2.6 ± 0.4 Мпк)[13].

Інформація про найближчі галактики і скупчення

[ред. | ред. код]
M81 (зліва) і M82 (справа). Галактика Сигара (M82) — одна з двох галактик, які відчувають сильну гравітаційна взаємодія з M81. Друга, NGC 3077, розташована вище за межами зображення. Джерело: Scott Anttila

Мессьє 81 є найбільшою галактикою у своїй групі, що складається з 34 галактик, розташованих у сузір'ї Великої Ведмедиці[19]. Відстань від Землі до групи приблизно 11,7 млн. світлових років (3,6 Мпк) робить її одним з найбільш близьких до Місцевої групі (містить нашу галактику Чумацький шлях) скупчень[19].

M81 знаходиться в гравітаційному взаємодії з M82 і NGC 3077[20]. Взаємодія відриває шар водню від усіх трьох галактик, приводячи до появи ниткоподібних газових структур у групі[20]. Більш того, гравітація також призводить до втягування міжзоряного газу в центр Мессьє 82 і NGC 3077, що призводить до активного зореутворення в центрах цих об'єктів[20].

Інформація для астрономів-любителів

[ред. | ред. код]
M81 в сузір'ї Великої Ведмедиці

Галактика Боде, Галактика Сигара, і декілька інших галактик групи M81 розташовані приблизно на 10 ° на північний захід від α Великої Ведмедиці[6][21]. І M81 і M82 можуть бути легко видно за допомогою біноклів і маленьких телескопів[6][21]. Обидва об'єкти звичайно не видно неозброєним поглядом, хоча дуже досвідчений астроном-любитель при винятково сприятливих умовах може побачити Галактику Боде.[6] Хоча галактики видно в малі телескопи (від 75 мм), для розрізнення структур у Мессьє 81 потрібні телескопи з апертурою 20 см або більше[21].

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Messier 81

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for NGC 3031. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 10 листопада 2006.
  2. ↑ SIMBAD-M81. SIMBAD Astronomical Database. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 28 листопада 2009.
  3. ↑ Armando, Gil de Paz; Boissier; Madore; Seibert; Boselli; et al. (2007). The GALEX Ultraviolet Atlas of Nearby Galaxies. Astrophysical journal. 173 (2): 185—255. arXiv:astro-ph/0606440. Bibcode:2007ApJS..173..185G. doi:10.1086/516636.
  4. ↑ DE VAUCOULEURS G.; DE VAUCOULEURS A.; CORWIN J.R.; BUTA R.J.; PATUREL G.; FOUQUE P., Third reference catalogue of bright galaxies, version 9, 1991, New York: Springer-Verlag
  5. ↑ CROOK A.C.; HUCHRA J.P.; MARTIMBEAU N.; MASTERS K.L.; JARRETT T.; MACRI L.M., Groups of galaxies in the Two Micron All Sky redshift Survey, 2007, Astrophys. J., 655, 790—813
  6. ↑ а б в г S. J. O'Meara (1998). The Messier Objects. Cambridge: Cambridge University. ISBN 0-521-55332-6.
  7. ↑ а б K. G. Jones (1991). Messier's Nebulae and Star Clusters (вид. 2nd edition). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-37079-5.
  8. ↑ а б S. P. Willner, M. L. N. Ashby, P. Barmby, G. G. Fazio, M. Pahre, H. A. Smith, R. C. Kennicutt, Jr., D. Calzetti, D. A. Dale, B. T. Draine, M. W. Regan, S. Malhotra, M.D. Thornley, P. N. Appleton, D. Frayer, G. Helou, S. Stolovy, and L. Storrie-Lombardi (2004). Infrared Array Camera (IRAC) Observations of M81. Astrophysical journal Supplement Series. 154: 222—228. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 травня 2011.
  9. ↑ а б в K. D. Gordon, P. G. Pérez-González, K. A. Misselt, E. J. Murphy, G. J.Bendo, F. Walter, M. D. Thornley, R. C. Kennicutt, Jr., G. H. Rieke, C. W. Engelbracht, J.-D. T. Smith, A. Alonso-Herrero, P. N. Appleton, D. Calzetti, D. A. Dale, B. T. Draine, D. T. Frayer, G. Helou, J. L. Hinz, D. C. Hines, D. M. Kelly, J. E. Morrison, J. Muzerolle, M. W. Regfan, J. A. Stansberry, S. R. Stolovy, L. J. Storrie-Lombardi, K. Y. L. Su, E. T.Young (2004). Spatially Resolved Ultraviolet, Hα, Infrared, and Radio Star Formation in M81. Astrophysical journal Supplement Series. 154: 215—221.
  10. ↑ а б P. G. Pérez-González, R. C. Kennicutt, Jr., K. D. Gordon, K. A. Misselt, A. Gil de Paz, C. W. Engelbracht, G. H. Rieke, G. J. Bendo, L. Bianchi, S. Bossier, D. Calzetti, D. A. Dale, B. T. Draine, T. H. Jarrett, D. Hollenbach, M. K. M. Prescott (2006). Ultraviolet through Far-Infrared Spatially Resolved Analysis of the Recent Star Formation in M81 (NGC 3031). Astrophysical journal. 648: 987—1006. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 30 травня 2011.
  11. ↑ NASA / IPAC Extragalactic Database. Results for extended name search on NGC 3031. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 27 лютого 2007.
  12. ↑ J. Ripero, F. Garcia, D. Rodriguez, P. Pujol, A. V. Filippenko, R. R. Treffers, Y. Paik, M. Davis, D. Schlegel, F. D. A. Hartwick, D. D. Balam, D. Zurek, R. M. Robb, P.Garnavich, B. A. Hong (1993). Supernova 1993J in NGC 3031. IAU Circular. 5731. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 30 травня 2011.
  13. ↑ а б в B. P. Schmidt, R. P. Kirshner, R. G. Eastman, R. Grashuis, I. dell'Antonio, N.Caldwell, C. Foltz, J. P. Huchra, A. A. E. Milone (1993). The unusual supernova SN1993J in the galaxy M81. Nature. 364: 600—602.
  14. ↑ а б в A. V. Filippenko, T. Matheson, L. C. Ho (1993). The "Type IIb" Supernova 1993J in M81: A Close Relative of Type Ib Supernovae. Astrophysical journal Letters. 415: L103—L106. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 30 травня 2011.
  15. ↑ P. J. Benson, W. Herbst, J. J> Salzer, G. Vinton, G. J. Hanson, S. J. Ratcliff, P. F. Winkler, D. M. Elmegreen, F. Chromey, C. Strom, T. J. Balonek, B. G. Elmegreen (1994). Light curves of SN 1993J from the Keck Northeast Astronomy Consortium. Astronomical journal. 107: 1453—1460. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 травня 2011.
  16. ↑ J. C. Wheeler, E. Barker, R. Benjamin, J. Boisseau, A. Clocchiatti, G. de Vaucouleurs, N. Gaffney, R. P. Harkness, A. M. Khokhlov, D. F. Lester, B. J> Smith, V.V. Smith, J. Tomkin (1993). Early Observations of SN 1993J in M81 at McDonald Observatory. Astrophysical journal. 417: L71—L74. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 травня 2011.
  17. ↑ M. W. Richmond, R. R. Treffers, A. V. Filippenko, Y. Palik, B. Leibundgut, E.Schulman, C. V. Cox (1994). UBVRI photometry of SN 1993J in M81: The first 120 days. Astronomical journal. 107: 1022—1040. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 30 травня 2011.
  18. ↑ A. V. Filippenko, T. Matheson, A. J. Barth (1994). The peculiar type II supernova 1993J in M81: Transition to the nebular phase. Astronomical journal. 108: 2220—2225. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 30 травня 2011.
  19. ↑ а б I. D. Karachentsev (2005). The Local Group and Other Neighboring Galaxy Groups. Astronomical journal. 129: 178—188. Архів оригіналу за 21 лютого 2008. Процитовано 30 травня 2011.
  20. ↑ а б в M. S. Yun, P. T. P. Ho, K. Y. Lo (1994). A high-resolution image of atomic hydrogen in the M81 group of galaxies. Nature. 372: 530—532.
  21. ↑ а б в D. J. Eicher (1988). The Universe from Your Backyard. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-36299-7.

Посилання

[ред. код]

Навігатори

[ред. | ред. код]



◄ NGC 3027 | NGC 3028 | NGC 3029 | NGC 3030 | NGC 3031 | NGC 3032 | NGC 3033 | NGC 3034 | NGC 3035 ►

Координати: Карта зоряного неба 09г 55м 33.2с, +69° 03′ 55″

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галактика_Боде&oldid=42274002