Познань — Вікіпедія

Познань
Poznań
Герб Прапор
Герб Прапор
Панорама старого міста,
Познанський оперний театр і Познанський собор
Познанські кози та Старий Бровар
Будинки на площі Ринок
Основні дані
52°24′30″ пн. ш. 16°56′01″ сх. д. / 52.408333333333° пн. ш. 16.933611111111° сх. д. / 52.408333333333; 16.933611111111
Країна Польща Польща
Регіон Великопольське воєводство
Столиця для Великопольське воєводство, Країна Варти, Провінція Позен, Познанське воєводство[d], Познанське воєводство, Познанське воєводство, Велике Князівство Познанське, Poznań Departmentd, Posen Departmentd, Познанське воєводство (1314—1793) і Познанський повіт

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ґміна Курник, Ґміна Мосіна, Любонь, Ґміна Коморники, Ґміна Допево, Ґміна Тарново-Подґурне, Ґміна Рокетниця, Ґміна Сухий Ляс, Ґміна Червонак, Ґміна Сважендз, Ґміна Клещево, Познанський повіт ?
Засновано VIII століття
Перша згадка 10 століття
Магдебурзьке право 1253
Площа 261,85 км²
Населення ▲ 546 859 (01.04.2021)
· густота 2142 осіб/км²
Агломерація 855 894
Висота НРМ 60-154  м
Водойма Варта
Назва мешканців пол. poznaniak[1], пол. poznanianka[2] і есп. poznanano
Міста-побратими Харків, Брно, Ганновер та інші
(див. тут)
Телефонний код (48) 61
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів PO і PY
GeoNames 3088171
OSM r2456294  ·R
SIMC 0969400
Поштові індекси 60-001 до 61-890
Міська влада
Мер міста Яцек Яськовяк
Вебсайт poznan.pl
Мапа
Мапа
Познань. Карта розташування: Польща
Познань
Познань
Познань (Польща)
Логотип Познані
CMNS: Познань у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Познань (село).

По́знань (пол. Poznań, лат. Posnania, нім. Posen) — місто на правах повіту в центральній частині західної Польщі, розташоване на Поозер'ї Великопольському, на річці Варта, в гирлі Цибіни. Історична столиця Великопольщі, від 1999 р. адміністративний центр Великопольського воєводства і познанського повіту.

П'яте за чисельністю населення місто Польщі (532 048 мешканців в грудні 2020 р.) і восьме за площею поверхні (261,9 km²)[3]. Познань разом з познанським повітом та ґмінами Оборники, Скоки, Шамотули, Сьрем утворює познанську агломерацію, в якій мешкає понад 1 млн осіб[4]. У 2018 р. аналітичний центр Globalization and World Cities (GaWC), вивчаючи взаємовідносини між містами світу в контексті глобалізації, визначив Познань як глобальне місто категорії Gamma[5]. Познань часто належить до числа провідних міст з дуже високою якістю освіти та дуже високим рівнем життя[6]. Місто також займає високі місця щодо безпеки та якості медичного обслуговування[7]. Місто Познань неодноразово вигравало нагороду «Superbrands» за дуже якісний бренд міста[8].

Місто є важливим автомобільним та залізничним вузлом, тут також функціонує міжнародне летовище Познань-Лавиця. Познань — великий осередок промисловості, технологій, торгівлі, логістики, спорту та туризму. Тут функціонує Познанський міжнародний ярмарок (MTP) — найбільший і найстаріший виставковий центр у Польщі[9]. Познань є осередком освіти, науки та культури. Понад 110 тисяч студентів навчаються у 25 університетах[10][11]. Тут діють опера, філармонія, балет, театри, кінотеатри, музеї, художні галереї, оркестри та фольклорні колективи[12]. Кожні п'ять років в Познані відбувається Міжнародний Скрипковий Конкурс ім. Генрика Венявського — найстраший скрипковий конкурс на світі. У місті розташовуються осередки Хору Стулігроша (Chór Stuligrosza), Західного Інституту (Instytut Zachodni) та найвищого тактичного командування Армії США в Європі[13]. У єдиній в Польщі астро-геодинамічній обсерваторії поблизу Познані працюють над створенням європейською системою навігації Galileo.

Познань була однією із столиць та релігійних осередків держави П'ястів у X—XI століттях. В минулому місто служило резиденцією польських правителів[14]. Познань також була столицею Польщі у 1290—1296 рр. Це одне з найдавніших міст у Польщі — йому було надано міські права у 1253 році. Місто мало право активно брати участь в обранні короля. У кафедральному храмі Познані розташована символічна могила перших польських правителів — Мешка І та Болеслава I Хороброго. На острові Острів Тумський знаходиться резиденція курії Познанської архієпархії, яка є найстарішою в Польщі. Столиця Великопольщі була одним із королівських міст Корони Королівства Польського. Місце засідань виборчих (елекційних) сеймиків Познанського воєводства з 16 століття до першої половини 18 століття[15]. Поблизу Познані відбувалися виступи шляхти Познанського воєводства Першої Речі Посполитої[16]. У 2008 році комплекс найстаріших районів міста був оголошений пам'яткою історії[17].

З Познанню пов'язано 5 Великопольських повстань: з 1794 р., з 1806 р., з 1846 р., з 1848 р., а також повстання 1918–1919 рр. Два з них (з 1806 р. та з 1918—1919 рр.) завершились повною перемогою поляків і поряд із Сейненським повстанням 1919 р. та двома повстаннями в Сілезії з 1920 р. та 1921 р., вважаються п'ятьма переможними національними повстаннями в історії Польщі. Перемога повстання 1806 р. мала прямий вплив на створення Варшавського герцогства, тоді як серіал Najdłuższa wojna nowoczesnej Europy (Найдовша війна в сучасній Європі) розповідає про період між переможними Великопольськими повстаннями[18].

14 Великопольська піхотна дивізія з Познані була нагороджена орденом Virtuti Militari за участь у бойових діях у польсько-більшовицькій війні[19]. Завдяки роботі криптологів з Познані був розшифрований код німецької машини шифрування Enigma. Перше і єдине повстання періоду Польської Народної Республіки (Познанський Червень 1956 р.), яке стало головною причиною Угорської революції 1956 р., також відбулося в Познані.

Познань — єдине місто, яке згадується в словах польського гімну. Покровителями міста Познані є апостоли Петро і Павло, святі католицької церкви. Свято міста день та його покровителів відзначається 29 червня[20].

Географія

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]
Старе місто

Познань розташована у центрально-західній частині Польщі, у центральній частині Великопольського воєводства. Місто знаходиться на межі трьох фізико-географічних мезорегіонів: західна частина на Познанському Поозер'ї, східна — на Вжесненьській рівнині, центральна — на південній частині, спрямованого в напрямку північ-південь Познанського перелому Варти. Ці три регіони є частиною макрорегіону Поозер'я Великопольське.

Місто розташоване в долині річки Варта, а також в долинах менших потоків — Богданки, Цибіни та Гловні.

Згідно з даними на 1 січня 2010 року площа міста становить 261,85 км²[21]. Протяжність адміністративної межі вздовж осі північ-південь становить приблизно 23 км, по осі схід-захід — близько 21 км.

Познань є осередком познанської агломерації. Місто межує з 11 ґмінами Познанського повіту, а також двома містами — Любонь та Сважендз.

Клімат

[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, яка характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.1 °С (30 °F).[22]

В районі Познані найчастіше дме західний вітер швидкістю від 2 до 10 м/с. На території міста випадає найменше опадів в Польщі[23]. Упродовж 1971—2000 рр. середньорічна кількість опадів становила 634 мм, найвище середнє місячне значення припадає на липень — 76 мм.

Клімат Познані
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 13 17 22 23 31 32 35 35 33 26 16 13 35
Середній максимум, °C 1 2 7 12 18 20 22 22 18 12 6 2 12
Середня температура, °C −1 0 3 7 13 16 17 17 13 8 3 0 8
Середній мінімум, °C −3 −3 0 2 7 11 12 12 8 5 1 −1 4
Абсолютний мінімум, °C −27 −23 −16 −8 −2 1 5 2 −1 −8 −13 −18 −27
Норма опадів, мм 30 20 20 30 40 60 70 50 40 30 40 30 510
Днів з опадами 17 13 15 15 14 16 15 15 13 16 16 15 180
Вологість повітря, % 90 85 80 70 70 70 70 70 80 85 90 90 79.2
Джерело: Weatherbase

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Сучасні райони міста

Познань є містом на правах повіту. Мешканці обирають до Ради міста Познані 37 радників. Органом виконавчої влади є президент міста. Познань входить до складу Спілки Польських Міст та Унії Польських Метрополій. У місті розташовані 3 районні суди, адміністративний суд воєводства, окружний та апеляційний суди. Познань є центром Великопольського воєводства та земського повіту. Мешканці Познані обирають 6 з 39 радників Сеймику Великопольського Воєводства.

В Познані є 41 консульство іноземних держав[24]. До травня 2019 року у місті діяло почесне консульство України[25].

Стара Познань і столична область (передмістя Познані, Острів, Острувек, Сродка, Хвалішево, Лацина) були об'єднані в одне місто у 1793–1800 рр. Місто, котре швидко зростало, було пізніше розширене за рахунок приєднання передмість Ґрюнвальд (Grunwald), Лазаж (Łazarz), Ґурчин (Górczyn), Єжице (Jerzyce), Вільда (Wilda), Віногради (Winogrady), Пйонтково (Piątkowo) та Ратаї (Rataje).

Історія

[ред. | ред. код]
Мапа Познані, 1618 рік
Познанська ратуша

Познань — одне з найстаріших польських міст, найдавніше місто Великої Польщі. Деякі історики вважають Познань столицею Польщі у середині X століття, за правління найперших князів з династії П'ястів, хоча більшість стверджує про перебування тогочасної формальної столиці в місті Ґнєзно, про що свідчить документ Dagome iudex, натомість в самій Познані була королівська резиденція[26].

Саме неподалік Познані у 966 р. прийняв хрещення перший історично достовірний польський князь з династії П'ястів Мешко I — засновник першого польського королівського дому. Про ті часи нагадує величний кафедральний собор Петра і Павла (Х—XV ст.ст.), що є найдавнішою церквою країни, та решта численних міських пам'яток архітектури: готичні костьоли, ратуша в стилі Ренесансу (ХІІІ-XVI століття), будинки XVI—XI століть тощо

У 1314 — 1793 рр. Познань є центральним містом Познанського воєводства, Королівства Польського та Речі Посполитої.

У подальшій історії місто залишалось важливим історичним і адміністративним осередком історичної області Велика Польща. Однак більшу частину XIX століття (1815–1919 рр.) місто було столицею Великого князівства Познанського, що належало королівству Прусії, а після 1870-го р. — входило до складу Німецької Імперії.

Після Великопольського повстання 27 грудня 1918 — 28 червня 1919 (Познанське повстання 1918—1919 рр.), коли місто стало осередком національно-визвольного спротиву, Познань, як і вся провінція, увійшла до складу відтвореної Польської Республіки.

У часи нацистської окупації місто було центром німецької області Вартеланд.

У післявоєнний період відбувся Познанський Червень 1956 р., який став першим виступом поляків проти комуністичного режиму у післяво\нний період. Тоді загинуло 76 осіб, 600 були поранені (нині в місті існує пам'ятний знак на згадку тих подій).

На початку XXI століття Познань була одним з міст, у якому відбувались матчі європейської футбольної першості 2012 року (див. тут).

У 2016 р. у Познані, за фінансової підтримки міського уряду, вдев'яте відбувся фестиваль культури «Українська весна», започаткований Лукашем Горовським (у 2007—2019 рр. був почесним консулом України в Познані)[27][25].

Назва міста

[ред. | ред. код]

Місто має середньовічну історію та згадується від Х століття. Познань як осередок політичного життя є одним з перших міст, згаданих на сторінках історії. Оскільки в тих часах латиною розмовляла освічена частина суспільства, назва міста записувалась у латинізованій формі. Перший відовий запис помічений у літописі Тітмара у 970 році у формі episcopus Posnaniensis (познанський єпископ). У тому ж літописі за 1005 рік є запис ab urbe Posnani (з міста Познань)[28]. Місто у форму Poznan згадує Галл Анонім у своїй Хроніці польській (Kronika Anonima tzw. Galla), котра була написана у 1112—1126 роках[29].

На сьогодні мовознавці сходяться на думці, що назва Poznań походить від старопольського чоловічого імені Познан (Poznan) або Познамир (Poznamir) і спочатку означало город, місто Познана або Познамира[28].

Економіка

[ред. | ред. код]

Познань сьогодні — великий торговельний, промисловий та освітній осередок Польщі.

Серед галузей промисловості в місті набули розвитку машинобудування, харчова, гумова, парфумерна, скляна й легка промисловість.

Познань з її історично-архітектурними пам'ятками і розвиненою інфраструктурою готелів[30], закладів громадського харчування, торгівлі та злагодженою роботою міського транспорту має значний туристичний потенціал.

Рівень безробіття в Познані найнижчий в країні. На кінець квітня 2022 року рівень безробіття у місті становив 1,4 % (4,8 тис. осіб без роботи); такий же показник зафіксований у Познанському повіті — 1,4 % (2,9 тис. безробітних). Такий же низький рівень безробіття був виявлений лише в Сопоті (1,7 %) і Вроцлаві (також 1,7 %).[31]

Найбільшу частину місцевого ринку праці займають промисловість (понад 16 % зайнятих), торгівля (14,5 % зайнятих) та освіта (13 % зайнятих). Найвищі зарплати в місті зафіксовані на посадах, пов'язаних з IT та комунікацією — в тому числі в IT-галузі. На другому місці за розміром заробітку — представники фінансової та страхової галузей.

Згідно з даними Статистичного управління в Познані, середня зарплата в Познані (у секторі підприємств) у 2022 році становить 7677,08 злотих брутто.[32]

Найбільшими роботодавцями міста є[33]:

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[34][35]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 258451 43406 184094 30951
Жінки 296245 41450 178711 76084
Разом 554696 84856 362805 107035

Населення за роками:

Освіта

[ред. | ред. код]
Познанський музей музичних інструментів

У 2017 році в Познані діяли: 105 ясел і клубів дитини (понад 4 тис. місць); 317 закладів дошкільної освіти, в тому числі 243 дитячих садочки, котрі забезпечували догляд для 20,9 тис. дітей[36].

Вищі навчальні заклади у Познані

Державні:

Приватні:

Культура

[ред. | ред. код]
Познанський оперний театр

Культурне життя міста багате й розмаїте. Тут діють декілька театрів (у тім числі оперний).

Надзвичайною гордістю міста є його музеї та музейні об'єкти:

У Познані організуються і проводяться Міжнародний конкурс скрипалів імені Генрика Венявського (один із найстаріших у світі, відбувається раз у 5 років), Міжнародний театральний фестиваль MALTA, щорічні міжнародні ярмарки та авангардові вистави колективів з усього світу (червень), інші культурні заходи.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Познань — важливий залізничний вузол, центр автосполучення. В місті сполучаються 5 національних доріг (droga krajowa), в тому числі автомагістраль, а також 7 воєводських доріг. Познанський Залізничний Вузол, через який пролягає 8 залізничних ліній, є одним з найбільниш та найбільш завантажених в країні. Летовище міста обслужило більше одного мільйона пасадирів у 2021 році[39].

У місті діють:

Спорт

[ред. | ред. код]
Муніципальний стадіон

Познань є спортивним містом; тут розвивається чимало видів спорту — футбол, футзал, хокей, спортивна стрільба, водні види спорту, теніс, бокс, легка атлетика тощо.[40] Місто не раз приймало змагання рівня європершостей і кубків, загальнопольського й регіонального масштабу.[41]

Головна спортивна арена Познані — багатофункціональний Муніципальний стадіон, тут відбувались матчі Європейської першості з футболу 2012 року.

У Познані базується дві футбольні команди: «ККС Лех» (багаторазовий чемпіон, володар кубку та суперкубку Польщі) та «КС Варта» (дворазовий чемпіон Польщі).

Кожної осені у Познані відбуваються змагання з марафонського бігу «Познань Марафон». У 2011 році старт у ньому взяли 4,7 тис. спортсменів з 35 країн світу.[42] Цікаво, що у 2004 році на цих змаганнях перемогу здобув український марафонець Михайло Іверук[43] (серед чоловіків), а у 2006 році — українка Анжеліка Аверкова (серед жінок).

Визначні пам'ятки міста

[ред. | ред. код]
Костел Діви Марії та Собор Св. Петра і Павла
Центр «Старий Бровар»

Визначними архітектурними й історико-культурними пам'ятками Познані є:

  • Базиліка Святих Петра і Павла (Х—XV ст.ст.) — перлина ранньоготичної архітектури і оточуючий комплекс церков і каплиць (романських, барокових та в стилі класицизму) на острові Тумському. У «Золотій» каплиці, зокрема, знайшли свій останній прихисток Мешко І та його син Болеслав I Хоробрий, тут же розташований бронзовий пам'ятник обом королям. Серед постатей святих, що зображені в куполі каплиці є зокрема св. Йосафат Кунцевич. Віддаючи шану святині, Папа Римський Іван Павло ІІ надав їй статус «Малої базиліки», тим самим підкресливши спадкоємність із великими базиліками Рима. Поруч з Собором готичний костел Найсвятішої Діви Марії (XV ст.), що дійшов до нашого часу практично в первісному вигляді;
  • Костел Божої Матері Неустанної Помочі та Святої Марії Магдалини
  • Центральна площа міста — Ринкова (площа Ринок)[44] — чотирикутник вузеньких п'ятиповерхових будиночків ХІІІ—XVII століть. Домінантою майдану є ренесансна Познанська ратуша (ХІІІ—XVI ст.ст.) з державним орлом на маківці. Щодня опівдні на Ринковій площі численні місцеві жителі й приїджжі чекають, як під дзвін курантів на ратуші з'являється символ Познані — двійко козенят, що буцаються ріжками — за місцевою легендою козенята колись врятували місто від пожежі, вчасно розбудивши його жителів своїм буцанням.
  • декілька замкових та палацових комплексів, зокрема Королівський замок, палац Горки, палац Мельжиньських;
  • в міському палаці графів Рачинських зберігається перше видання великого Миколая Коперника «De revolutionibus orbium celestium» («Про обертання небесних сфер»).
  • серед сучасних споруд цікавим є Центр торгівлі, бізнесу та мистецтва «Старий бровар», що вдало поєднує мистецтво й торгівлю і 4 роки поспіль посідав перше місце в номінації Medium-Sized Shopping Center (Торговельні заклади середнього розміру) конкурсу Міжнародної спілки торгових центрів (ICSC) — колишні цехи німецької броварні (збуд. в XIX ст.), за часів ПНР комуналка-гуртожиток, і нарешті на початку 2000-х рр. викуплені подружжям польських багатіїв Кульчиків для реорганізації на торговельно-мистецький заклад:
  • Познанська фортеця.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]


Відомі люди

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
Панорама Познані (2006)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://sjp.pwn.pl/so/poznaniak;4494465.html
  2. ↑ https://sjp.pwn.pl/so/poznanianka;4494469.html
  3. ↑ Lista miast w Polsce (spis miast, mapa miast, liczba ludności, powierzchnia, wyszukiwarka). Polska w liczbach (пол.). Процитовано 19 травня 2022.
  4. ↑ Aglomeracja poznańska (PDF). https://poznan.stat.gov.pl/ (польською) . Urząd statystyczny w Poznaniu. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  5. ↑ GaWC - The World According to GaWC 2018. www.lboro.ac.uk (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 18 листопада 2020.
  6. ↑ LIVING STANDARDS: quality of life - Study - Poznan.pl. www.poznan.pl (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  7. ↑ Quality of Life in Poznan. www.numbeo.com (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  8. ↑ Miasto Poznań z tytułem Business Superbrands. www.poznan.pl (пол.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  9. ↑ MTP Poznań Expo - Our locations - Grupa MTP. www.mtp.pl. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  10. ↑ Poznań 2014. Sytuacja społeczno-gospodarcza - Fakty i liczby - Poznan.pl. www.poznan.pl (пол.). Процитовано 18 листопада 2020.
  11. ↑ Miasto Poznań (PDF). https://poznan.stat.gov.pl/ (польською) . Urząd Statystyczny w Poznaniu. Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  12. ↑ Strona główna - Kultura - kulturapoznan.pl. kultura.poznan.pl (пол.). Процитовано 18 листопада 2020.
  13. ↑ Poznań siedzibą najwyższego taktycznego dowództwa US Army w Europie - Defence24. www.defence24.pl. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  14. ↑ Untitled Document. www.poznan.pl. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  15. ↑ Kriegseisen, Wojciech (1991). Sejmiki Rzeczypospolitej szlacheckiej w XVII i XVIII wieku (польською) . Warszawa. с. 29.
  16. ↑ Sozański, Antoni (1889). Wykład politycznej geografii, rządu i administracyi dawnej Polski przy końcu istnienia całego państwa (1648–1772) (польською) . Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiełłońskieskiego. с. 7. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
  17. ↑ Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 28 listopada 2008 r. w sprawie uznania za pomnik historii "Poznań - historyczny zespół miasta". isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
  18. ↑ FilmPolski.pl. FilmPolski (пол.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
  19. ↑ S.A, Wirtualna Polska Media (10 лютого 2016). Powstańcy Wielkopolscy w wojnie polsko-bolszewickiej. Ukraińcy nazywali ich "rogatymi diabłami". opinie.wp.pl (польською) . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  20. ↑ Statut Miasta Poznania - bip.poznan.pl. bip.poznan.pl. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
  21. ↑ Powierzchnia i Ludność w Przekroju Terytorialnym w 2012 r. (PDF) (польською) . Warszawa: Głósny Urząd Statystyczny. 2012. ISSN 1505-5507. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
  22. ↑ Клімат Познані
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 20 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ Ambasador Ukrainy odwiedził Poznań: Do Wielkopolski wróci konsulat Ukrainy?. plus.gloswielkopolski.pl (пол.). 4 березня 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  25. ↑ а б W Poznaniu nie będzie konsulatu generalnego Ukrainy. Ministerstwo Spraw Zagranicznych Ukrainy szuka kandydata na konsula honorowego. plus.gloswielkopolski.pl (пол.). 4 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  26. ↑ Pianowski, Zbigniew (1994). Sedes regni principales: Wawel i inne rezydencje piastowskie do połowy XIII wieku na tle europejskim (польською) . Kraków. с. 18.
  27. ↑ Шот М. Щоб краще пізнати українство // Урядовий кур'єр. — 2016. — № 113 (5733) (16 черв.). — С. 6.
  28. ↑ а б Rymut, Kazimierz (1987). Nazwy miast Polski, hasło "Poznań" (польська) . Wrocław: Ossolineum. с. 191. ISBN 83-04-02436-5.
  29. ↑ "Monumenta Poloniae Historica", Tom I, Akademia Umiejętności w Krakowie. Lwów. 1864. с. 404.
  30. ↑ Готелі Познаня (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 4 жовтня 2009.
  31. ↑ Główny Urząd Statystyczny / Obszary tematyczne / Rynek pracy / Bezrobocie rejestrowane / Stopa bezrobocia rejestrowanego w latach 1990-2023. web.archive.org. 9 грудня 2023. Архів оригіналу за 9 грудня 2023. Процитовано 10 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  32. ↑ Praca Poznań - oferty pracy w Poznaniu. Portal Praca.pl (пол.). Процитовано 10 квітня 2024.
  33. ↑ Аналіз ринку праці в Познані — GoWork.pl Serwis Pracy
  34. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  35. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  36. ↑ Urząd Statystyczny w Poznaniu – Statystyczne Vademecum Samorządowca (PDF). 2018.
  37. ↑ День Святого Мартіна: важливість цього свята для познанців - poznaniski.eu (укр.). 17 листопада 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
  38. ↑ Чекан Олена Вєлькопольський закордон. У Познані Тиждень перевіряв готовність до Євро-2012, згадував римську богиню Ювенту та слухав українські пісні [Архівовано 12 грудня 2011 у Wayback Machine.] // «Український Тиждень» № 36 (97) за 4-10 вересня 2009 року
  39. ↑ Statystyki – Port Lotniczy Poznań-Ławica. poznanairport.pl. Процитовано 12 червня 2022.
  40. ↑ Познанський спорт: яким чином підтримувати фізичну форму та наскільки це популярно у регіоні - ipoznan.net (укр.). 5 грудня 2022. Процитовано 20 грудня 2022.
  41. ↑ Найкращі спортивні клуби у Познані - ipoznan.net (укр.). 5 грудня 2022. Процитовано 20 грудня 2022.
  42. ↑ http://www.wiadomosci24.pl/artykul/poznanski_maraton_rekordow_215684.html
  43. ↑ http://www.umoloda.kiev.ua/number/284/118/10237/
  44. ↑ Де у Познані зробити романтичну пропозицію? - poznanka.eu (укр.). 25 жовтня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022.
  45. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».— Львів: «Тріада плюс», 2010.— 228 с., іл.— C. 153
  46. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  47. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Poznań
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Познань&oldid=42906054