Какатоїс-голіаф — Вікіпедія

Какатоїс-голіаф

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Какадові (Cacatuidae)
Підродина: Какадні (Cacatuinae)
Рід: Какатоїс-голіаф (Probosciger)
Kuhl, 1820
Вид: Какатоїс-голіаф
Probosciger aterrimus
(Gmelin, 1788)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Підвиди

P. a. aterrimus [Gmelin 1788]
P. a. goliath [Kuhl 1820]
P. a. macgillivrayi [Mathews 1927]
P. a. stenolophus [van Ort 1911]

Посилання
Вікісховище: Probosciger aterrimus
Віківиди: Probosciger aterrimus
ITIS: 554832
МСОП: 22684723
NCBI: 141839

Какатоїс-голіаф[2] (Probosciger aterrimus) — вид папугоподібних птахів родини какадових (Cacatuidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений на півночі Австралії (півострів Кейп-Йорк), в Новій Гвінеї та на Молуцьких островах. Живе у дощових низовинних лісах, саванах з лісовими ділянками, галерейних лісах.

Великий папуга. Тіло завдовжки 60-75 см, хвіст 23-25 см, дзьоб 9 см. Самець важить 540—1100 г, самиця — 500—950 г. Оперення чорного кольору. На голові є великий чуб, що складається з вузького і довгого пір'я і завжди знаходиться в піднесеному стані. Щоки голі і зморшкуваті, червоного кольору. ід час збудження щоки стають яскраво-червоними. Дзьоб масивний, чорного кольору. Язик довгий, м'ясистий. Лапи сіро-чорні. Очі карі.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Трапляється дрібними зграями до 7 птахів. Ночує на деревах або в гнізді. У спекотну пору доби відпочиває в кроні дерев, що ростуть біля води. Живиться плодами, горіхами, насінням, ягодами, квітами, комахами і їхніми личинками.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Пара створюється на все життя. Гніздиться в дуплах високих дерев на висоті понад 10 м. Дупла використовуються парою щороку. Сезон розмноження залежить від місцевого клімату, але зазвичай птах гніздиться з серпня по січень. У кладці одне яйце. Інкубація триває 31-35 днів. Висиджують обоє батьків. За пташенятами батьки доглядають 14 тижнів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Probosciger aterrimus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 7 липня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]