Едуард Август фон Регель — Вікіпедія

Едуард Август фон Регель
нім. Eduard August von Regel
Народився13 серпня 1815(1815-08-13)
Гота, герцогство Саксен-Гота-Альтенбург, Німецька конфедерація
Помер27 квітня 1892(1892-04-27) (76 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняСмоленський лютеранський цвинтарd
Країна Саксен-Кобург-Готське герцогство
 Російська імперія
Національністьнімець
Діяльністьботанік, садівник
Alma materБоннський університет
Галузьботаніка
ЗакладІмператорський ботанічний сад
Аспіранти, докторантиEgbert Wolfd
ЧленствоБаварська академія наук
Російська академія наук[1]
Леопольдина
БатькоFriedrich Ludwig Andreas Regeld
Брати, сестриGustav Regeld
ДітиРегель Альберт Едуардович
Регель Роберт Едуардович
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святого Станіслава II ступеня
CMNS: Едуард Август фон Регель у Вікісховищі
Regel є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Едуард Август фон Регель.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [2]

Едуард Август фон Регель (нім. Eduard August von Regel, рос. Эдуард Людвигович Регель) — німецький ботанік і садівник. Член-кореспондент Петербурзької академії наук. Таємний радник (з 1887 року).

Автор численних досліджень флори Східного Сибіру, Середньої Азії, Сахаліну, Уссурійського краю. Їм описано понад 1 000 видів рослин, опубліковані монографії з систематики родів Цибуля (Allium), Тюльпан (Tulipa), Зірочки (Gagea), Береза ​​(Betula) та інших. Регель одним з перших став займатися вивченням систематики флори Туркестану за колекціями, які зібрали і доставили російські мандрівники.

Протягом майже 37 років (1855—1892) Регель був співробітником, а з 1875 року і до кінця життя — директором Імператорського ботанічного саду в Санкт-Петербурзі.

Батько Альберта Регеля, Арнольда Регеля, Василя Регеля і Роберта Регеля.

Біографія

[ред. | ред. код]

Едуард Август фон Регель народився 13 серпня 1815 року в місті Гота (герцогство Саксен-Гота-Альтенбург) у сім'ї теолога Фрідріха Людвіга Андреаса Регеля. Крім Едуарда в родині було ще 10 дітей. Навчався в Готської гімназії і вже в той час у вільні години займався садівництвом, якому присвятив потім все своє життя. Закінчивши гімназію, Регель став учнем ботаніка в оранжереях герцога Готського.

З 1832 по 1837 рік був волонтером у ботанічному саду Геттінгенського університету і вивчав ботаніку під керівництвом професора Ф. Бартлінга.

У 1837—1839 роках навчався в Боннському університеті та одночасно працював садівником у Боннському ботанічному саду. У 1839—1842 роках працював у Королівському ботанічному саду Берліна. Робота, написана ним в цей час, «Фізіологічне пояснення робіт з садівництва», дала йому популярність і місце головного садівника в ботанічному саду Цюриху (1842). Тут він отримав вчений ступінь доктора філософії і читав лекції в місцевому університеті.

У 1852 році Регель заснував ботанічний журнал «Gartenflora», в якому опублікував безліч робіт з описом нових видів рослин. Разом з Освальдом Геером видавав «Швейцарський журнал для сільського господарства і садівництва» (нім. Schweizerische Zeitschrift für Land und Gartenbau).

Восени 1855 року Регель прибув до Санкт-Петербурга і став працювати в Імператорському ботанічному саду, де посів місце директора з наукових питань і садової частини. Регель не тільки підняв ботанічний сад на висоту одного з кращих садів Європи, а й надав величезні послуги російському садівництву взагалі. У 1871 році Регель за завданням ботанічного саду, головним ботаніком якого він у той час був, зробив тривалу поїздку по країнах Західної Європи з метою вивчення досвіду роботи зарубіжних ботанічних садів, а також задля придбання рослин для потреб сада. Він відвідав Німеччину, Англію, Бельгію, Францію, Австрію, Швейцарію та Італію, зібрав сам в ботанічних екскурсіях 240 видів рослин і придбав, переважно в обмін, 980 видів.[3]

Їм засновані: ботанічний музей і ботанічна лабораторія при саді, акліматизаційний сад в Петербурзі, метою якого була акліматизація плодових і декоративних дерев і чагарників, Імператорське російське товариство садівництва, в якому він був віце-президентом, кілька спеціальних журналів з садівництва, які сам редагував.

У 1872—1874 роках за проектом Регеля і під його керівництвом був створений Адміралтейський сад в Санкт-Петербурзі.[4]

Помер 27 квітня 1892 року в Санкт-Петербурзі, похований на Смоленському лютеранському цвинтарі.

Названі на честь Едуарда фон Регеля

[ред. | ред. код]

На честь Регеля названі роди рослин Regelia Schauer — Регелея родини Миртові (Myrtaceae) і Neoregelia L.B.Sm. — Неорегелія родини Бромелієві (Bromeliaceae).

Деякі наукові роботи

[ред. | ред. код]
  • Allgemeines Gartenbuch. — Zürich, 1855, 1868. — Т. 1, 2. (лат.)
  • Monographia Betulacearum… — 1861. (лат.)
  • Tentamen florae ussuriensis. — 1861. (лат.)
  • Русская помология, или описание признаков и способ разведения сортов плодовых растений…, ч. 1—2. — СПб., 1868. (рос.)
  • Animandversioes de Plantis vivis nonnulis Horti Botanici Imperialis Petropolitani (лат.) // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1871—1872. — Vol. I, fasc. I. — P. 91—100.
  • Revisio specierum Crataegorum, Dracaenarum, Horkeliarum, Laricum et Azalearum (лат.)) // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1871—1872. — Vol. I, fasc. I. — P. 103—164.
  • Plantae a Burmeistero prope Uralsk collectae (лат.) // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1872. — Vol. I, fasc. II. — P. 253—256.
  • Путеводитель по Императорскому С.-Петербургскому ботаническому саду. — СПб.: Типогр. В. В. Пратс, 1873. — 147 с. (рос.)
  • Alliorum adhuc cognitorum monographia. — 1875. (лат.)
  • Содержание и воспитание растений в комнатах, ч. 1—2. — 7-е изд. — 1898—1904. (рос.)
  • Русская дендрология, или перечисление и описание древесных пород и многолетних вьющихся растений…, вып. 1—2. — 2-е изд. — СПб., 1883—1889. (рос.)
  • Однолетние и двухлетние цветущие растения… — 3-е изд. — СПб., 1885. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гончаров Н. П. «Не притащенная» наука: институциализация прикладной ботаники в России, The “not dragged” science: The institutionalisation of applied botany // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 3. — С. 13–31. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-13002
  2. ↑ IPNI,  Regel
  3. ↑ Отчет Главного ботаника Императорского С.-Петербургского Ботанического сада, статского советника Регеля по заграничной его командировке в Англию, Бельгию, Германию, Австрию и Италию // Тр. Имп. С.-Петерб. бот. сада. — 1872. — Т. I, вып. II. — С. 197—220.
  4. ↑ Энциклопедия Санкт-Петербург — Регель Э. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едуард_Август_фон_Регель&oldid=36550147