S-Bahn — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2009)

S-Bahn — система залізничного транспорту, широко розвинена в Німеччині, Австрії та Швейцарії, яка поєднує функції міського, приміського та міжміського сполучення. Назва S-Bahn зазвичай є скороченням від нім. Stadtschnellbahn (міська швидкісна залізниця), рідше — від нім. Schnellbahn (швидкісна залізниця) або нім. Stadtbahn (міська залізниця).

S-Bahn займає проміжну ланку між міським громадським транспортом і приміськими поїздами, використовуючи звичайні залізничні лінії як у межах міста, так і за його межами. Рухомий склад S-Bahn переважно складається з електропоїздів залізничних габаритів, рідше — моторвагонних поїздів. Відстані між станціями S-Bahn зазвичай менші, ніж у регіональних поїздів (RegionalBahn), але більші, ніж у метрополітенах, легкорейковому транспорті чи вуличних видах міського транспорту (трамваях, автобусах тощо). Зазвичай вхід до вагонів S-Bahn знаходиться на одному рівні з пероном. Вартість проїзду в S-Bahn, як правило, відповідає тарифам міського громадського транспорту для поїздок у межах міста, а також регіональним тарифам для міжміських поїздок і автобусів.

«RER» (Réseau express régional), Франція і Західна Швейцарія, SKM (Szybka Kolej Miejska) в Варшаві і Тримісті Польща, «S-tog» в Копенгагені Данія, Merseyrail (Ліверпуль) і SPT залізничної мережі у (Глазго) Велика Британія вельми подібні до S-Bahn.

1882 року збільшення кількості паровозів в околицях Берліна змусило Пруську Державну залізницю будувати окремі залізничні колії для приміських перевезень. Berliner Stadtbahn пов'язав в Берліні вісім міжміських залізних станцій, які були розташовані по всьому місту. Більш низька вартість проїзду була введена на новітній Berliner Stadt-, Ring- und Vorortbahn (Берлінська міська-, кільцева- і приміська залізниця) була введена з 1 жовтня 1891. Вартість проїзду й малий інтервал руху відрізняв її від інших залізниць.

Другою приміською залізницею була Hamburg-Altonaer Stadt- und Vorortbahn з'єднавша Гамбург з Альтоною і Бланкенезе. Альтонський офіс Пруської Державної залізниці, на паровій тязі, було відкрито у 1906.

З початку ХХ сторіччя з'явились перші потяги на електричній тязі, маючи живлення від контактної мережі в 15 000 В. Так як контактна мережа була вельми не зручна для паровозів, Berliner Stadt-, Ring- und Vorortbahn перейшов на живлення від постійного струму в 750 В по третій рейці. В 1924, був введений перший електрифікований маршрут.

В 1930, Berliner Stadt-, Ring- und Vorortbahn перейменовано в S-bahn.

В 1907, в Гамбурзі була створена експериментальна лінія на змінному струмі. На мережі використовувались паровози до 1940, коли їх було остаточно замінено локомотивами живленням 1200 В постійного струму. В 1934, Hamburg-Altonaer Stadt- und Vorortbahn був перейменований в S-Bahn.

• S-Bahn Berlin
• S-Bahn Dresden
• S-Bahn Hamburg
• S-Bahn Hannover
• S-Bahn Leipzig-Halle
• S-Bahn Magdeburg
• S-Bahn München
• S-Bahn Nürnberg
• S-Bahn Rhein-Main (Франкфурт-на-Майні/Майнц/Вісбаден)
• S-Bahn RheinNeckar (Людвігсгафен / Мангайм / Гайдельберг / Карлсруе)
• S-Bahn Rhein-Ruhr (Рурський регіон / Кельн)
• S-Bahn Rostock
• S-Bahn Stuttgart
• S-Bahn Erfurt

S-Bahn Augsburgn і Bremen S-Bahn планується ввести в дію у 2011 і 2010, відповідно.

Stadtbahn Karlsruhe (Трамвай-поїзд) використовує зелену літеру «S» логотипу, хоч S-Bahn не вважається. Синій логотип U-Bahn не використовується, так як нема підземних ділянок.

Незважаючи на назву Breisgau-S-Bahn (Фрайбург) та Ortenau-S-Bahn (Оффенбург) є RegionalBahn.

Найстаріша мережа S-Bahn в Австрії є S-Bahn Wien (Віденський S-Bahn), яка використовується переважно для міжміських перевезень. Вона була створена в 1960-і, але до 2005, її зазвичай називали Schnellbahn.

В 2004, увійшов в дію Зальцбурзький S-Bahn (S-Bahn Salzburg), перший Єврорегіональний S-Bahn перетинаючий кордон до сусідніх баварських міст Фрайлассінг та Берхтесгаден. Ця мережа використовується двома корпораціями: Австрійські Федеральні залізниці ÖBB та Salzburger Lokalbahn.

Мережа S-Bahn в Граці S-Bahn Graz знаходиться на першому етапі будівництва. Лінії S1, S11, S5, S51, S6, S7, в дії, а S3, S31 и S32-ще будуються і мають бути введені в дію в 2012.

Починаючи з 9 грудня 2007, Інсбрук має власний S-Bahn (S-Bahn Innsbruck). Він з'єднує Тельфс з Innsbruck Hauptbahnhof та Халль-ін-Тироль.

Рухомий склад є Siemens Desiro та Talent.

Регіональна залізнична лінія Форарльберг Рейнська долина є номінально S-Bahn.

S-Bahn в Лінці є дискусійнім.

S-Bahn також використовується в німецькомовній Швейцарії. У франкомовній частині для його позначення вживається абревіатура RER, але напрямок позначається з літерою S (на кшталт S2).

Найперша мережа в Швейцарії Berne S-Bahn, яка увійшла в дію в 1987, вона також єдина в Швейцарії яка використовує кольорову «S» на логотипі. В 1990, було введено в дію Zürich S-Bahn. S-Bahn обслуговування було введено на Bahn 2000 об'єднуючи мережі S-Bahn Luzern в Центральній Швейцарії й Zug Stadtbahn, в Санкт-Гален (S-Bahn St. Gallen) і Тічино (S-Bahn Tessin).

Regio S-Bahn Basel обслуговує єврорегіон «Regio TriRhena», що є міжнаціональним сполученням Франції і Німеччини. Тунель з'єднуючий дві міжміських залізничні станції у Базелі (Badischer Bahnhof й Basel SBB) планувався як Herzstück Regio-S-Bahn Basel.

Réseau Express Vaudois Лозанни мають бути включені в заплановану S-Bahn Léman (французькою RER Léman) навколо Женевського озера (fr. Lac Léman) Женева має стати другим центром цієї мережі. Міжнаціональні мережі Боденське озеро — німецькі землі Баден-Вюртемберг та Баварія, австрійська земля Форарльберг і швейцарські кантони Санкт-Галлен і Тургау є в стадії розробки. Можливі назви Bodensee-S-Bahn й Alpenrhein-Bahn.

Приміський залізничний транспорт, відомий всьому світу. Проте більшість з мереж відрізняється від німецького S-bahn структурою і назвою.

На кшталт європейського S-Bahn, Сіднейський CityRail поєднує в собі велику мережу приміського сполучення з підземною мережею у місті (City Circle, й Eastern Suburbs railway line). Подібна система існує також в Перті.

В Україні тільки почався розвиток залізниці і міської залізниці в великих містах, здебільшого в генплани міст входять реконструкція залізниці в межах міста і розвиток нового магістрального транспорту, проєкти Укрзалізниці в Києві — Kyiv City Express та Дніпрі — Dnipro City Express.

CPTM (Companhia Paulista de Trens Metropolitanos), приміська залізниця в Сан-Паулу інтегрована з мережею підземки, що утворює своєрідну метромережу.

Esko — Spojení pro město — було створено в Празі в грудні 2007.

S-tog мережа в Копенгагені, була відкрита в 1934.

Гельсінська приміська залізниця є комбінацією S-Bahn й Regionalverkehr

Французький Réseau Express Régional, початково використовувалась тільки в Парижі. На разі має значення S-Bahn на теренах Франції й Швейцарії. Тільки RER, серед S-Bahn має підземні станції.

Оскільки він обслуговується й SNCF, лінія С Тулузького метрополітену інколи зветься toulousain RER. Запроектована Ліонська мережа швидше за все буде мережею трамвай-поїзд.

HÉV є мережею з чотирьох приміських гілок навколо Будапешту. Початково HÉV будувалось як відгалуження Угорської державної залізниці. Наразі HÉV знаходяться в підпорядкуванні національної транспортної компанії у Будапешті. Але не є частиною Будапештського метро.

Приміські лінії Міланської транспортної системи були перейменовані у Linee S в 2005. Вони підпорядковуються Trenitalia, Ferrovie Nord Milano (регіональні залізниці Ломбардії) й TILO (регіональні залізниці Тічино-Ломбардії).

Поміж Cercanías, мережі є в Астурії, Країні Басків й Кантабрії. Обслуговуючи компанії EuskoTren й FEVE. Дві підмережі у Барселоні в обслуговуванні Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya.

Стокгольмська приміська залізниця (швед. Stockholms pendeltåg) введена в дію в 1960-х роках. Pendeltåg й Стокгольмський метрополітен (швед. Stockholms tunnelbana) об'єднані на кшталт S-Bahn й U-Bahn Берліна і Гамбурга. Pendeltåg не є назвою Стокгольмської мережі, але є шведським еквівалентом терміну S-Bahn.

Гетеборзька приміська залізниця (швед. Gothenburg pendeltåg) складається з двох регіональних маршрутів (Alingsåspendeln й Kungsbackapendeln). Третій маршрут (Alependeln) наразі будується.

Приміська залізниця Сконе (швед. Skåne pendeltåg) у Сконе також має назву Malmö pendeltåg/