Тулузький метрополітен — Вікіпедія

Метрополітен Тулузи
Опис
КраїнаФранція
МістоТулуза
Дата відкриття26 червня 1993
Річний пасажиропотік110 900 000 ± 50 000[1][1]
Сайтtisseo.fr
ОператорTisséod
Маршрутна мережа
Кількість ліній2
Кількість станцій38
Довжина мережі28,2 км
Основні типи рухомого складуVALd і VAL 206d
Ширина коліїєвропейська колія
Електрифікаціяпостійний струм, 750 Вd
Схема маршрутів

Схема метрополітену Тулузи

CMNS: Метрополітен Тулузи у Вікісховищі

Метрополітен Тулузи (фр. Métro de Toulouse) — метрополітен міста Тулуза (Франція). До 2003 року під керуванням компанії SEMVAT (Société d'économie mixte des voyageurs de l’agglomération toulousaine), 80 % акцій котрої належало державі, а 20 % — приватним акціонерам. З 2003 року Тулузький метрополітен під керівництвом держкомпанії Tisséo Réseau Urbain. Доповнює систему трамвайна мережа початкова дільниця якої відкрилася наприкінці 2010 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Будівництво метрополітену в місті розпочалось в 1989 році. Першу дільницю з 15 станцій та 10 км відкрито 26 червня 1993 року. Лінія була побудована за принципом метрополітену Лілля, без машиністів та шинному ходу. В 2003 році побудовано ще 3 станції. Будувати лінію розпочали в 2002. Лінію відкрито 30 червня 2007 року. На початок 2018 року налічується 38 станцій на двох лініях, з яких 37 підземних.

Техніка та рухомий склад

[ред. | ред. код]

Використовуються потяги з двох вагонів. Платформи лінії B зразу побудовані під чотири вагони, але використовуються два вагони. Платформи лінії А до 2013 року реконструйовані також під чотири вагони.

Basso-Cambo — Balma Gramont. В основному підземна, але деякі дільниці на естакаді. Лінія 12,5 км завдовжки і складається із 18 станцій.

Лінія В

[ред. | ред. код]

«Borderouge» – «Ramonville» повністю підземна, має 15км та 20 станцій.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]