Метрополітен Тайн-енд-Віру — Вікіпедія

Метрополітен Тайн-енд-Віру
Опис
Країна	Велика Британія
Місто	Ньюкасл-апон-Тайн
Дата відкриття	11 серпня 1980
Річний пасажиропотік	33 100 000[1]
Сайт	Офіційний сайт
Власник	Tyne and Wear Passenger Transport Executived
Оператор	Tyne and Wear Passenger Transport Executived
Маршрутна мережа
Довжина мережі	77,5
Основні типи рухомого складу	Tyne and Wear Metrocard
Ширина колії	європейська колія
Електрифікація	1500 V DC railway electrificationd
Схема маршрутів
Метрополітен Тайн-енд-Віру у Вікісховищі

Метрополітен Тайн-енд-Віру (англ. Tyne and Wear Metro) — система ліній метрополітену, що обслуговує міста Ньюкасл-апон-Тайн, Гейтсгед, Сандерленд та Саут-Шилдс графства Тайн-енд-Вір, Англія. Метрополітен відкрився 11 серпня 1980 року. Більшість станцій в системі метро наземна, підземних станцій лише 9. В системі використовується стандартна ширина колії та живлення потягів від повітряної контактної мережі.

На початку 1970-х років існуюча система залізничних ліній перестала відповідати транспортним потребам графства. У 1971 році вирішили розробити план перебудови існуючих ліній та будівництво тунелів в центрі Ньюкасла. На базі цього створити систему метрополітену. Фінансування проєкту розділили між центральним урядом та місцевим бюджетом в пропорції 70/30. Будівництво метрополітену почалося у жовтні 1974 року. В рамках реалізації проєкту було перебудовано 42 км існуючих залізниць, побудовано 6,4 км тунелів в центрі Ньюкасла, побудовані нові та реконструйовані старі станції.

• 11 серпня 1980 — відкрита початкова ділянка з 14 станцій, Haymarket — Monkseaton — Tynemouth, без станцій Northumberland Park та Palmersville.
• 10 травня 1981 — розширення на 4 станцій, ділянка South Gosforth — Bank Foot, без станції Kingston Park.
• 15 листопада 1981 — розширення на 6 станцій, ділянка Haymarket — Heworth.
• 14 листопада 1982 — розширення жовтої лінії на 12 станцій, ділянка St. James — Manors — Tynemouth.
• 25 березня 1984 — розширення жовтої лінії на 6 станцій, ділянка Heworth — South Shields, без станцій Pelaw та Simonside.
• 15 вересня 1985 — відкрилися 2 станції Kingston Park та Pelaw.
• 19 березня 1986 — відкрилася станція Palmersville.
• 17 листопада 1991 — розширення зеленої лінії на 2 станції, ділянка Bank Foot — Airport.
• 31 березня 2002 — розширення зеленої лінії на 11 станцій, ділянка- Pelaw — South Hylton, без станції Park Lane.
• 28 квітня 2002 — відкрилася станція Park Lane.
• 11 грудня 2005 — відкрилася станція Northumberland Park.
• 17 березня 2008 — відкрилася станція Simonside.

Обидві лінії мають спільну ділянку з 13 станцій.

• Лінія 1 (жовта) — 42 станції
• Лінія 2 (зелена) — 31 станція

Працює з 5:30 до 00:00.

• 
  Вихід зі станції «Central Station»
• 
  Турнікети на станції «St James»
• 
  Ескалатори на станції «Haymarket»
• 
  Платформа станції «Haymarket»
• 
  Станція «Park Lane»
• 
  Станція «Cullercoats»
• 
  Депо
• 
  Всередині вагона

Станції метрополітену Тайн-енд-Віру

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Метрополітен Тайн-енд-Віру Метрополітен Тайн-енд-Віру на UrbanRail.net

Це незавершена стаття про метрополітен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.