Валенсійський метрополітен — Вікіпедія

Метрополітен Валенсії
Опис
Країна	Іспанія
Місто	Валенсія
Дата відкриття	8 жовтня 1988
Щоденний пасажиропотік	190,253
Річний пасажиропотік	69,442,539
Сайт	www.metrovalencia.es
Оператор	Ferrocarrils de la Generalitat Valencianad
Маршрутна мережа
Кількість ліній	10 (6 ліній метро та 4 лінії трамваю)[1]
Кількість станцій	146 (38 підземних та 108 наземні)
Довжина мережі	161.7 км (29.8 підземні та 131.3 наземні)
Рухомий склад
Кількість вагонів	108
Ширина колії	метрова колія
Схема маршрутів
Метрополітен Валенсії у Вікісховищі

Метрополітен Валенсії (ісп. Metrovalencia) — комбінована система метро та трамваю в місті Валенсія, Іспанія та його околицях.

Метрополітен був відкритий третім після Мадридського та Барселонського, є другим за довжиною після Мадридського та четвертим за пасажирообігом після метрополітенів Мадрида, Барселони та Більбао.

Мережа метро у Валенсії є спадкоємницею старої мережі приміських залізниць відомої як Trenet de Valencia, що зв'язувала столицю із прилеглими містами. Ця мережа здебільшого була побудована в кінці XIX століття. Спочатку оператором лінії був Sociedad Valenciana de Tranvías, пізніше Compañía de Tranvías y Ferrocarriles de Valencia і, нарешті, Ferrocarriles Españoles de Vía Estrecha.

Модернізація старої мережі, що пройшла в 1980-х роках, призвела до розширення і перетворення в сучасний рейковий транспорт, що включає в себе три лінії метро і дві лінії трамвая. Південний і північний ділянки першої лінії метрополітену спочатку були лініями приміської електрички, в 1988 вони були з'єднані тунелем, який пройшов під центром міста. З цього моменту почалося спорудження нових ліній метрополітену і трамвая (повністю наземні лінії 4 і 6).

В період з 2002 до 2012 років в метрополітені Валенсії трапилось 83 нещасні випадки, які забрали життя 56 людей.

9 вересня 2005 два потяги зіштовшнулися на першій лінії. Ніхто не загинув, але приблизно 35 людей були поранені, 4 були госпіталізовані з важкими травмами. Один потяг стояв і чекав зеленого світла на світлофорі. Машиніст другого запізно побачив потяг попереду і застосував екстрене гальмування, але в другий потяг ззаду врізався третій потяг.

3 липня 2006 два вагони потяга зійшли з рейок. 43 людини загинуло та 52 були поранені. Це найгірша транспортна катастрофа в Іспанії.

Лінія	Маршрут	Рік відкриття[2]	Тип	Довжина	Станції	Пасажирів в 2014
	Бетера — Вільянуева-де-Кастельон	1988	Підземний + Регіональний	72.145 км	40	17 690 417
	Льїрія — Торрент-Авінгуда	1988	Підземний + Регіональний	39.445 км	33
	Рафельбуніоль — Аеропорт	1995	Підземний + Регіональний	24.691 км	26	19 329 165
	Мас-дель-Росарі/Ль. Льярга/Фіра – Др. Льюч	1994	Трамвай	16.999 км	33	4 920 404
	Маритім-Серрерія — Аеропорт	2003	Підземний	13.293 км	18	14 648 527
	Тоссаль-дель-Рей — Маритім-Серрерія	2007	Трамвай	3.571 км	21	2 522 669
	Маритім-Серрерія — Торрент-Авінгуда	2015	Підземний	15.497 км	16
	Марина-Реаль-Хуан Карлос І — Маритім-Серрерія	2015	Трамвай	1.230 км	4
	Альборая-Періс-Араго — Ріба-роха-де-Турія	2015	Підземний + Регіональний	24.859 км	22
	Алакант – Нацарет	2022[3]	Підземний + Трамвай	5.3 км	8