Лілльський метрополітен — Вікіпедія

Лілльский метрополітен
Опис
Країна	Франція
Місто	Лілль
Дата відкриття	25 квітня 1983
Річний пасажиропотік	107 500 000 ± 50 000[1][1] і 119 900 000[2]
Сайт	ilevia.fr/cms/institutionnel/reseau-ilevia/metro/
Оператор	Iléviad
Маршрутна мережа
Кількість ліній	2
Кількість станцій	60
Довжина мережі	43,7 км
Ширина колії	1620 mm track gauge (Rubber-tyred metro)d
Схема маршрутів
Лілльский метрополітен у Вікісховищі

Метрополітен Лілля (фр. Métro de Lille Métropole) — система ліній метрополітену в місті Лілль, Франція. Відкрився 25 квітня 1983 року в тестовому режимі. Комерційна експлуатація розпочалася 16 травня 1983 року. На станціях використовується система горизонтальний ліфт та шинний хід^[en].

Будівництво розпочато в 1978 році. Початкова дільниця мала склад з 13 станцій. На момент відкриття був першім автоматичним метрополітеном в Європі, без машиністів. На відкритті був присутній тодішній президент Франції Франсуа Міттеран. Перша лінія, позначена на мапі жовтим кольором, спочатку мала короткі платформи лише під два вагони. Другу лінію відкрито 3 квітня 1989 року. На мапі позначена червоним кольором, має платформи розраховані на чотири вагони. У 2017 році платформи першої лінії добудовані під чотири вагони.

• 25 квітня 1983 — відкриття початкової дільниці першої лінії «4 Cantons»—«République».
• 2 травня 1984 — розширення на 5 станцій, дільниця «République»—«CHU - Eurasanté».
• 3 квітня 1989 — відкриття початкової дільниці другої лінії «St. Philibert»—«Gare Lille Flandres»  з 17 станцій.
• 5 травня 1994 — розширення на 1 станцію «Gare Lille Europe».
• 17 березня 1995 — розширення на 4 станцій, дільниця «Gare Lille Europe»—«Fort de Mons».
• 18 серпня 1999 — розширення на 16 станцій, дільниця «Fort de Mons»—«Tourcoing-Centre».
• 27 жовтня 2000 — розширення на 5 станцій, дільниця «Tourcoing-Centre»—«C.H. Dron».

№ Лінії	Дата відкриття	Останнє продовження	Кількість станцій	Кінцеві станції	Довжина в км	Кількість підземних станцій
	25 квітня 1983	1984	18	«Quatre Cantons»—«CHU - Eurasanté»	12,6	13
	3 квітня 1989	2000	44	«St. Philibert»—«C.H. Dron»	31,1	39

• На двох лініях разом 62 станції, але пересадкові станції рахуються як одна, тому вказується 60 станцій.

На початок 2018 року метрополітен складається з двох ліній та 60 станцій, 52 з яких розташовані під землею. Друга лінія є найдовшою на цей час автоматичною лінією. Будівництво третьої лінії відкладено на майбутнє.

Працює від 5:00 до 0:00. Вартість проїзду залежить від типу квитка. Інтервал в годину пік від 60 до 90 секунд, між піковий до 4 хвилин, пізно ввечері до 8 хвилин. Середня швидкість з урахуванням зупинок 34 км/год, максимальна 60.

На 2021 рік використовують 60 потягів VAL 208^[3]

• Трамвай у Ліллі

• Метрополітен Лілля на Urbanrail.net
• Транспорт Лілля