Sd.Kfz. 9 — Вікіпедія

Бронетранспортер Sd.Kfz. 9
Sd.Kfz.9 в Національному військовому музеї Бухареста
Sd.Kfz.9 в Національному військовому музеї Бухареста
ТипСхема: напівгусеничний
ПоходженняТретій Рейх Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні1939—1955
ОператориТретій Рейх Третій Рейх,Румунія Румунія
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникFAMO, Бреслау
ВиробникFAMO, VOMAG, Tatra
Виготовлення1939—1944
Виготовлена
кількість
2500
ВаріантиSd.Kfz. 9, Sd.Kfz. 9/1, Sd.Kfz. 9/2.
Характеристики
Вага18000 кг
Довжина8,32 м
Ширина2,6 м
Висота2,85 м
Обслуга2-9

Двигункарбюраторний, рядний, 12 циліндровий мотор Maybach HL 108 водяного охолодження,
270 к.с.
Питома потужність13,8 к.с./т
Трансмісіямеханічна
Дорожній просвіт0,44 м
Паливобензин
Швидкістьшосе: 50 км/год
Прохідністьстінка: 0,44 м

Sd.Kfz. 9 у Вікісховищі

Бронетранспортер Sd.Kfz. 9 (нім. Sonder-Kraftfahrzeug 9) був важким напівгусеничним транспортером Вермахту періоду Другої світової війни. Цей найважчий транспортер використовували для транспортування важкої артилерії, танків, як евакуатор пошкоджених бойових машин. До 2500 транспортерів трьох основних модифікацій використовували до завершення війни.

Історія

[ред. | ред. код]
Буксирування танку в Італії. Березень 1944
Встановлення двигуна на танк Т-ІІІ. Січень 1943
Буксирування танку «Тигр». Червень 1943
Транспортер у Північній Африці. Березень 1942

18-тонний транспортер розробили на заводі FAMO (нім. Fahrzeug- und Motoren-Werke GmbH) у Бреслау (Вроцлав) відповідно до військового замовлення (1936). З 1939 розпочався серійний випуск транспортерів, що могли перевозити 2,62 т вантажу, буксирувати до 28 т, а під час війни їх випускали до 1944 також на заводах VOMAG (нім. Vogtländische Maschinenfabrik AG) у саксонському місті Плауен, Tatra у чеському місті Копршивнице (нім. Nesselsdorf). З початком війни транспортер отримав панцирні листи навколо моторного відділення, кабіни і використовувався для траспортування гармат 88-мм зенітна гармата FlaK 18/36/37/41 протиповітряної оборони, 150 мм і 240 мм гаубиць важкої артилерії. У кабіні з відкидним брезентовим дахом були два ряди сидінь для водія і його помічника, екіпажу техніки, яку буксирували.

У танкових частинах на транспортер Sd.Kfz. 9/1 встановлювали 6-тонний підйомний кран, бульдозерні лопати, на транспортер Sd.Kfz. 9/2 встановлювали 10-тонний кран з бензиново-елекричним приводом. Транспортер міг буксирувати танк PzKpfw IV. Від двох до п'яти транспортерів залучали для буксирування важких танків PzKpfw VI «Тигр», PzKpfw V «Пантера», PzKpfw VI «Тигр ІІ». Більш легку техніку перевозили на причепах Sd.Anh 116. На 15 транспортерах Sd.Kfz. 9 встановили 88-мм зенітні гармати і використовували у піхотних частинах як винищувачі танків.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Chamberlain, Peter, and Hilary L. Doyle. Thomas L. Jentz (Technical Editor). Encyclopedia of German Tanks of World War Two: A Complete Illustrated Directory of German Battle Tanks, Armoured Cars, Self-propelled Guns, and Semi-tracked Vehicles, 1933—1945. London: Arms and Armour Press, 1978 (revised edition 1993). ISBN 1-85409-214-6 (англ.)
  • Philip Trewhitt: Panzer. Die wichtigsten Kampffahrzeuge der Welt vom Ersten Weltkrieg bis heute. Neuer Kaiserverlag, Klagenfurt 2005, ISBN 3-7043-3197-X, (Wissenswertes — Technik). (нім.)

Див. також

[ред. | ред. код]