XVII з'їзд ВКП(б) — Вікіпедія

XVII з'їзд Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) — відбувався у Москві з 26 січня до 10 лютого 1934 та отримав назву «З'їзд переможців».

Також відомий як «З'їзд розстріляних», оскільки більше половини його делегатів було репресовано за часів Великого терору^{[примітка 1]}^[1].

На з'їзді були присутні 1966 делегатів, із них: 1227 з вирішальним голосом, 739 із нарадчим голосом.^[2]

Порядок денний

1. Звітна доповідь ЦК ВКП(б) (Сталін Йосип Віссаріонович)
2. Звітна доповідь Центральної ревізійної комісії (Владимирський Михайло Федорович)
3. Звітна доповідь ЦКК— РСІ (Рудзутак Ян Ернестович)
4. Звіт делегації ВКП(б) до ВККІ (Мануїльський Дмитро Захарович)
5. План другої п'ятирічки (Молотов В'ячеслав Михайлович і Куйбишев Валеріан Володимирович)
6. Організаційні питання (партійне та радянське будівництво) (Каганович Лазар Мойсейович)
7. Вибори центральних органів партії

Рішення з'їзду

У галузі політичного будівництва

Ухвалені документи:

1. За звітом ЦК ВКП(б)

Схвалити політичну лінію та практичну роботу ЦК ВКП(б), а також звітну доповідь товариша Сталіна та запропонувати всім парторганізаціям керуватись у своїй роботі положеннями і завданнями, висунутими у доповіді товариша Сталіна.

2. За звітом Центральної ревізійної комісії

Затверджено звіт

3. За звітом ЦКК-РСІ

Схвалено діяльність ЦКК-РСІ.

4. За звітом делегації ВКП(б) до Виконавчого комітету Комінтерну

Схвалено політичну лінію та практичну роботу делегації ВКП(б) до Комінтерну.

У галузі економічного розвитку

Підбито підсумки першої п'ятирічки, визначено напрямки реалізації другого п'ятирічного плану, що передбачав перетворення СРСР на «технічно-економічно незалежну країну та найбільш передову у технічному сенсі державу в Європі»

Ухвалені документи:

5. Про другий п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР (1933–1937)

Затверджено програму завершення технічної реконструкції всього народного господарства та зростання продукції у другій п'ятирічці, подану Держпланом СРСР та прийняту ЦК ВКП(б) й Радою народних комісарів СРСР.

Встановлено:

— контрольні цифри за обсягами продукції;

— напрямки здійснення технічної реконструкції народного господарства;

— заходи до зростання продуктивності праці та зниження собівартості;

— зростання продукції усім сільським господарством (удвічі);

— заходи до повного завершення колективізації та здійснення технічної реконструкції всього сільського господарства;

— зростання вантажообігу основних видів транспорту;

— напрямки технічної реконструкції транспорту та зв'язку;

— напрямки (програма) підготовки кадрів;

— необхідність найширшого розгортання роботи науково-технічних інститутів та особливо заводських лабораторій;

— загальний обсяг капітальних робіт з народного господарства на другу п'ятирічку у розмірі 133,4 млрд крб. (в цінах 1933) проти 50,5 млрд за першу п'ятирічку;

— введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств за другу п'ятирічку загальною вартістю 132 млрд крб. проти 38,6 млрд у першій п'ятирічці;

— найважливіше будівництво;

— напрямки розміщення виробничих сил (в тому числі створення нових опорних баз індустріалізації у східних районах Союзу (Урал, Західний та Східний Сибір, Башкирія, Далекосхідний край, Казахстан і Середня Азія);

— програма підвищення матеріального та культурного рівня робітників і селян, та завдання у галузі підвищення матеріального й культурного рівня життя робітників села.

З'їзд визначив, що другий п'ятирічний план розвитку народного господарства мав розв'язати 5 завдань:

1. Ліквідацію капіталістичних елементів і класів взагалі, остаточну ліквідацію на базі повного завершення колективізації селянських господарств та кооперування всіх ремісників, приватної власності на засоби виробництва; ліквідацію багатовимірності економіки Радянського Союзу і встановлення соціалістичного способу виробництва як єдиного способу виробництва з перетворенням усього трудящого населення країни на активних і свідомих будівельників соціалістичного суспільства;

2. Завершення технічної реконструкції всього народного господарства СРСР на базі, створеній у період першої п'ятирічки, яка йшла шляхом подальшого швидкого підйому промисловості, що виробляла засоби виробництва (важкої промисловості);

3. Більш швидкий підйом статку робітничих та селянських мас і при цьому рішуче покращення житлової та комунальної справи в СРСР;

4. Зміцнення економічних і політичних позицій пролетарської диктатури на базі союзу робітничого класу з селянством для остаточної ліквідації капіталістичних елементів та класів загалом;

5. Подальше зміцнення обороноздатності країни.

6. Організаційні питання (партійне та радянське будівництво)

Організаційні питання (партійне та радянське будівництво)

На з'їзді обрано:

Центральний Комітет ВКП(б): 71 член та 68 кандидатів у члени ЦК

Центральна ревізійна комісія: 22 члени

Комісія партійного контролю: 61 член

Більшість делегатів було репресовано за кілька років.

Персональний склад членів Центрального Комітету ВКП(б), обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Алексєєв Петро Олексійович (1893–1937)
Андреєв Андрій Андрійович (1895–1971)
Антипов Микола Кирилович (1894–1938)
Бадаєв Олексій Єгорович (1883–1951)
Балицький Всеволод Аполлонович (1892–1937)
Бауман Карл Янович (1892–1937)
Берія Лаврентій Павлович (1899–1953)
Бубнов Андрій Сергійович (1884–1938)
Варейкіс Йосип Михайлович (1894–1938)
Ворошилов Климент Єфремович (1881–1969)
Гамарник Ян Борисович (1894–1937)
Ейхе Роберт Індрикович (1890–1940)
Євдокимов Юхим Георгійович (1891–1940)
Єжов Микола Іванович (1895–1940)
Єнукідзе Авель Сафронович (1877–1937)
Жданов Андрій Олександрович (1896–1948)
Жуков Іван Павлович (1889–1937)
Зеленський Ісаак Абрамович (1890–1938)
Іванов Володимир Іванович (1893–1938)
Ікрамов Акмаль Ікрамович (1898–1938)
Кабаков Іван Дмитрович (1891–1937)
Каганович Лазар Мойсейович (1893–1991)
Каганович Михайло Мойсейович (1888–1941)
Калінін Михайло Іванович (1875–1946)
Картвелішвілі Лаврентій Йосипович (1890–1938)
Кіров Сергій Миронович (1886–1934)
Кнорін Вільгельм Георгійович (1890–1938)
Кодацький Іван Федорович (1893–1937)
Косарєв Олександр Васильович (1903–1939)
Косіор Йосип Вікентійович (1893–1937)
Косіор Станіслав Вікентійович (1889–1939)
Кржижановський Гліб Максиміліанович (1872–1959)
Криницький Олександр Іванович (1894–1937)
Крупська Надія Костянтинівна (1869–1939)
Куйбишев Валеріан Володимирович (1888–1935)
Лебідь Дмитро Захарович (1893–1937)
Литвинов Максим Максимович (1876–1951)
Лобов Семен Семенович (1888–1937)
Любимов Ісидор Євстигнійович (1882–1937)
Мануїльський Дмитро Захарович (1883–1959)
Межлаук Валерій Іванович (1893–1938)
Мікоян Анастас Іванович (1895–1978)
Мірзоян Левон Ісайович (1897–1939)
Молотов В'ячеслав Михайлович (1890–1986)
Ніколаєва Клавдія Іванівна (1893–1944)
Носов Іван Петрович (1888–1937)
Орджонікідзе Григорій Костянтинович (1886–1937)
Петровський Григорій Іванович (1878–1958)
Постишев Павло Петрович (1887–1939)
П'ятаков Георгій Леонідович (1890–1937)
П'ятницький Йосип Аронович (1882–1938)
Разумов Михайло Йосипович (1894–1937)
Риндін Кузьма Васильович (1893–1938)
Рудзутак Ян Ернестович (1887–1938)
Румянцев Іван Петрович (1886–1937)
Рухимович Мойсей Львович (1889–1938)
Сталін Йосип Віссаріонович (1878–1953)
Стецький Олексій Іванович (1896–1938)
Сулімов Данило Єгорович (1890–1937)
Уханов Костянтин Васильович (1891–1937)
Хатаєвич Мендель Маркович (1893–1937)
Хрущов Микита Сергійович (1894–1971)
Чернов Михайло Олександрович (1891–1938)
Чубар Влас Якович (1891–1939)
Чувирін Михайло Євдокимович (1883–1947)
Чудов Михайло Семенович (1893–1937)
Шверник Микола Михайлович (1888–1970)
Шеболдаєв Борис Петрович (1895–1937)
Ягода Генріх Григорович (1891–1938)
Якір Йона Еммануїлович (1896–1937)
Яковлєв Яків Аркадійович (1896–1938)^[3].

Персональний склад кандидатів у члени Центрального Комітету ВКП(б), обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Персональний склад членів Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б), обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Персональний склад членів Комісії партійного контролю ВКП(б), обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Персональний склад членів Комісії радянського контролю при РНК СРСР, обраний з'їздом 9 лютого 1934 року:

Примітки

↑ Зі 139 членів і кандидатів у члени ЦК партії, обраних на XVII з'їзді, 70% було заарештовано та розстріляно у 1937–1938 роках як «ворогів народу». Із 1966 делегатів того ж з'їзду з вирішальним і нарадчим голосом було засуджено за контрреволюційні виступи понад половина — 1108 осіб.

↑ 6. Кримінальне законодавство періоду грубих порушень законності (1927–1941 роки) — Курс кримінального права. Том 1 — ред. Кузнєцова. — Кримінальне право. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 18 квітня 2014.
↑ «Довідник з історії КПРС та Радянського Союзу 1898–1965». Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 18 квітня 2014.
↑ Відомості ЦК КПРС — 1989 — № 12 — С. С.87. — 100.

Література

XVII съезд Всесоюзной коммунистической партии (б), 26 января — 10 февраля 1934 г.: Стенографический отчет [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.]. — Москва: Партиздат, 1934.
Звітна доповідь XVII з'їзду партії про роботу ЦК ВКП(б) (26 січня 1934) // Сталін Й. В. Питання ленінізму. Вид. 11. М.ОГИЗ, 1939 — С. С.423. — 486.
Чернов М. П. XVII з'їзд ВКП(б). — Кишинів: Картя молодовеняскэ, 1986.
Скільки делегатів XVII з'їзду партії голосували проти Сталіна? // Відомості ЦК КПРС — 1989 — № 7 — С. С.114. — 121.
Про долю членів і кандидатів у члени ЦК ВКП(б), обраного XVII з'їздом партії. // Відомості ЦК КПРС — 1989 — № 12 -С. С.82. — 113.

Посилання

ВРЕ(рос.)
СЪЕЗД ПОБЕДИТЕЛЕЙ (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 18 квітня 2014.
«Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1965» [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

[1] Зі 139 членів і кандидатів у члени ЦК партії, обраних на XVII з'їзді, 70% було заарештовано та розстріляно у 1937–1938 роках як «ворогів народу». Із 1966 делегатів того ж з'їзду з вирішальним і нарадчим голосом було засуджено за контрреволюційні виступи понад половина — 1108 осіб.

[2] 6. Кримінальне законодавство періоду грубих порушень законності (1927–1941 роки) — Курс кримінального права. Том 1 — ред. Кузнєцова. — Кримінальне право. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 18 квітня 2014.

[3] «Довідник з історії КПРС та Радянського Союзу 1898–1965». Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 18 квітня 2014.

[4] Відомості ЦК КПРС — 1989 — № 12 — С. С.87. — 100.

[примітка 1]

[1]

[2]

[3]

п о р З'їзди РСДРП, РСДРП(б), РКП(б), ВКП(б) та КПРС
РСДРП	I (1898, Мінськ) · II (1903, Брюссель—Лондон) · III (1905, Лондон) · IV (1906, Стокгольм) · V (1907, Лондон)
РСДРП(б)	VI (1917, Петроград)
РКП(б)	VII (1918, Петроград) · VIII (1919, Москва) · IX (1920, Москва) · X (1921, Москва) · XI (1922, Москва) · XII (1923, Москва) · XIII (1924, Москва)
ВКП(б)	XIV (1925, Москва) · XV (1927, Москва) · XVI (1930, Москва) · XVII (1934, Москва) · XVIII (1939, Москва)
КПРС	XIX (1952, Москва) · XX (1956, Москва) · XXI (1959, Москва) · XXII (1961, Москва) · XXIII (1966, Москва) · XXIV (1971, Москва) · XXV (1976, Москва) · XXVI (1981, Москва) · XXVII (1986, Москва) · XXVIII (1990, Москва)