Ѓ — Вікіпедія

Літера Ѓ
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ҭ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ
Ҵ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ
Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ
Ꚏ̆
Літери кирилиці

Ѓ, ѓ («ѓе», «ґє») — кирилична літера, шоста літера македонської абетки, яку використовують на позначення дзвінкого твердопіднебінного проривного звука (/ɟ/) або дзвінкого ясенно-піднебінного африката (/dʑ/). Слова з цим звуком часто зіставні із сербськими словами, де вжито ђ. Наприклад, македонське слово «народження» має такий вигляд як раѓање, а в сербській мові воно має вигляд рађање/rađanje.

Звуки /ɟ/ і /dʑ/, передавані цією літерою, сходять до праслов'янського сполучення *dj, що спочатку в рамках слов'янської йотації перейшло в пом'якшений *d', потім у дзвінкий твердопіднебінний проривний або дзвінкий ясенно-піднебінний африкат. В українській їм відповідає звук [ʒ] (літера ж), або дзвінкий африкат [d͡ʒ] (сполучення дж): мак. меѓа — укр. межа (діал. меджа), мак. саѓи — укр. сажа (діал. саджа), мак. раѓање — укр. народження; або звук [d] (літера д): мак. луѓе — укр. люди (арх. люде), мак. ѓакон (від грец. διάκονος) — укр. диякон, дяк, мак. спаѓање — укр. спад, падіння.

Цю літеру (як і деякі інші) було введено в македонську абетку 4 грудня 1944 року за результатами голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки та македонської літературної мови» (9 голосів «за», 2 голоси «проти»); альтернативою було використання сербської літери ђ, втім його було відхилено почасти з політичних міркувань, почасти через апелювання до принципової різниці між македонською та сербською вимовою.

Знак ѓ є видозміненою кириличною буквою г, яка походить від грецької гамми. В абетці ѓ займає місце не поряд із г, а після д, тобто там, де стоїть ђ у сербській абетці.

У глаголиці існувала літера Ⰼ («гъерв»), чиє фонетичне значення могло бути близьким до македонської ѓ.

«Глухим відповідником» ѓ у македонській абетці є літера ќ.

Кодування

[ред. | ред. код]
Кодування Реєстр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод
(монолітний)
Велика 1027 0403 002003 00000100 00000011
Мала 1107 0453 002123 00000100 01010011
Юнікод Велика 68354817 0413 0301 00404601401 00000100 00010011 00000011 00000001
Мала 70451969 0433 0301 00414601401 00000100 00110011 00000011 00000001
ISO 8859-5 Велика 163 A3 243 10100011
Мала 243 F3 363 11110011
KOI-8 Велика 178 B2 262 10110010
Мала 162 A2 242 10100010
Windows-1251 Велика 129 81 201 10000001
Мала 131 83 203 10000011

У HTML велику літеру Ѓ можна записати як Ѓ або Ѓ, а малу ѓ — як ѓ або ѓ.

Література

[ред. | ред. код]
  • Иван Кочев, Иван Александров. Документи за съчиняването на «македонския книжовен език» // Македонски преглед (Macedonian review). Списание за наука, литература и обществен живот. Година XIV, книга 4 (София, 1991). Стр. 17. ISSN 0861-2277.