Академія наук СРСР

Академия наук СССР
Академия наук СССР
Академія наук СРСР
Абревіатура	АН СРСР
Тип	академія наук
Засновано	27 липня 1925
Розпущено	21 листопада 1991
Країна	СРСР
Штаб-квартира	Москва (55°43′14″ пн. ш. 37°35′37″ сх. д. / 55.720611111111° пн. ш. 37.5935° сх. д.) і Ленінград
Офіс голови	president of the Russian Academy of Sciencesd
Керівник	Карпінський Олександр Петрович (1925) , Комаров Володимир Леонтійович (29 грудня 1936) , Вавилов Сергій Іванович (17 липня 1945) , Несмеянов Олександр Миколайович (лютий 1951) , Келдиш Мстислав Всеволодович (1961) , Александров Анатолій Петрович (1975) і Марчук Гурій Іванович (1986)
Дочірня(і); організація(ї)	St. Petersburg Department of Steklov Institute of Mathematics of Russian Academy of Sciencesd ; Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва ; Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН ; Сибірське відділення РАН ; Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciencesd ; Ural Branch of Russian Academy of Sciencesd ; Southern Scientific Center RASd ; Department of Mathematical Sciencesd ; Physical Sciences Divisiond ; Computer Equipment and Technologies Department of RASd ; Department of Power Engineering, Mechanical Engineering, Mechanics and Control Processesd ; Department of Chemistry and Material Sciencesd ; Department of Biological Sciencesd ; Department of Physiological Sciencesd ; Department of Earth Sciencesd ; Department of Social Sciencesd ; Department of Global Issues and International Relationsd ; Division of Historical and Philological Sciencesd ; Department of Medical Sciencesd ; Department of Agricultural Sciencesd ; Regional Research Centresd ; Saratov Research Centerd ; Tomsk National Research Medical Centerd ; Skryabin Institute of Bioengineering RASd ; Institute of Biology UB RASd ; Institute of Ecology of Mountain Territoriesd ; S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd ; Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Йоффе РАН ; інститут Російської академії наукd ; Курчатовський інститут
	Нагороди;
	Академія наук СРСР у Вікісховищі

Акаде́мія нау́к СРСР — найвища наукова установа Радянського Союзу.

Передісторія

Заснована в Петербурзі указом сенату від 28 січня 1724. У XVIII столітті в Академію наук були організовані фізичний кабінет, астрономічна обсерваторія, хімічна лабораторія, анатомічний театр, географічний департамент, бібліотека, друкарня та інші наукові й науково-допоміжні установи.

Академіки, що входили до складу АН, — М. В. Ломоносов, Л. Ейлер, Д. Бернуллі, Й. Г. Гмелін, Г.-В. Ріхман, В. К. Тредьяковський, С. П. Крашенінніков, І. І. Лепьохін, М. Я. Озерецковський, П. С. Паллас та інші, зробили великий внесок у науку. Організовані АН експедиції мали велике значення для вивчення природних багатств Росії.

У XVIII ст. АН була майже єдиним джерелом поширення науки в Російській державі. В першій половині XIX ст., коли в країні було створено нові вищі навчальні заклади, роль АН як наукового центру поступово знижується.

У XIX і на початку XX ст. АН перебувала у важкому матеріальному становищі, не мала необхідних умов для проведення наук. досліджень. Попри це, вчені, що працювали в АН, а саме:

математики М. В. Остроградський, П. Л. Чебишов, В. Я. Буняковський, О. М. Ляпунов, А. А. Марков, В. А. Стєклов;
астрономи В. Я. Струве, Ф. О. Бредіхін;
фізики В. В. Петров, Е. X. Ленц, Б. С. Якобі, Б. Б. Голіцин;
хіміки М. М. Зінін, О. М. Бутлеров, М. С. Курнаков;
біологи К. М. Бер, О. О. Ковалевський; фізіолог І. П. Павлов та ін. збагатили науку визначними відкриттями і винаходами.

В перші роки радянської влади в АН створюються нові інститути: фізико-хімічного аналізу (1918), платиновий (1918), фізико-математичний (1921), радійовий (1922), фізіологічний (1925), інститут ґрунтів (1926) та ін.

Постановою ЦВК СРСР і РНК СРСР від 27 липня 1925 АН була перетворена у всесоюзну і дістала назву АН СРСР. АН швидко зростала і стала однією з найбільших наукових установ світу.

Організаційна структура

Президенти АН СРСР
Роки	Ім'я
1917—36	Карпінський О. П.
1936—45	Комаров В. Л.
1945—51	Вавилов С. І.
1951—	Несмєянов О. М.

Вищим органом АН були Загальні збори, до складу яких входили академіки і почесні академіки. В період між сесіями Загальних зборів керівництво АН здійснювала Президія на чолі з президентом. Президентами АН в радянський період були академіки О. П. Карпінський (1917–1936), В. Л. Комаров (1936–1945), С. І. Вавилов (1945–1951). З 1951 президентом АН СРСР став академік О. М. Несмєянов.

Склад

Академія складалася з 8 відділів — фізико-математичних наук, хімічних наук, геолого-географічних наук, біологічних наук, технічних наук, історичних наук, економіки, філософських і правових наук, відділу мови і літератури.

Філії

До складу АН увійшли філіали: Башкирський, Дагестанський, Казанський, Карельський, Кольський, Комі, Молдовський, Уральський. У 1957 організовано Сибірське відділення АН, до якого пізніше ввійшли філіали: Східносибірський, Далекосхідний, Якутський. На початок 1959 в АН налічувалось понад 100 значних наукових інститутів і велика кількість інших установ. На кінець 1958 в АН було 165 академіків і 354 член-кореспондент; в ній працювало понад 16,5 тис. наукових співробітників.

Азербайджанський філіал АН СРСР 1945 переоформлено як Академія наук Азербайджанської РСР
Вірменський філіал АН СРСР 1943 переоформлено як Академія наук Вірменської РСР

Українці у внеску АН СРСР

Протягом всієї історії АН в її роботі брали активну участь українські вчені. У XIX — на початку XX століття академіками були обрані математики Михайло Остроградський, Віктор Буняковський, геохімік Володимир Вернадський, історик Володимир Іконников, зоолог Володимир Заленський, Олександр Красновський та інші.

За радянського часу академіками були обрані представники медичної науки, які працювали в Україні — Олександр Богомолець і Микола Стражеско, а також хімік Лев Писаржевський, історик Владислав Бузескул.

З 1959 в Україні працювали академіки АН СРСР — президент АН УРСР біохімік Олександр Палладін (обраний у травні 1942), літературознавець Олександр Білецький (обраний у червні 1958), письменник Олександр Корнійчук (обраний у вересні 1943), поет Максим Рильський (обраний у червні 1958).

Досягнення

В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки і т. ін.

Тріумфом вчених СРСР було створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.

Див. також

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Академія наук СРСР

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
История Академии наук СССР, т. 1. Глав. ред. акад. К. В. Островитянов. М.—Л., 1958;
Князев Г. А., Кольцова. В. Краткий очерк истории Академии наук СССР. М.— Л., 1957;
Топчиев А. В. Строительство коммунизма и наука. М., 1957.

Це незавершена стаття про Радянський Союз.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії» Портал «СРСР»

↑ ^а ^б ^в Geltman D. V. Владимир Леонтьевич Комаров: краткий биографический очерк, Vladimir Leontyevich Komarov: a short biography // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 12–37. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14002
d:Track:Q129944727 d:Track:Q126725109
↑ Ichikawa H. Against the Lysenkoites’ Hegemony: On the Establishment of the Institute of Cytology and Genetics at the Siberian Branch of the USSR Academy of Sciences, Против гегемонии лысенкоистов: Создание Института цитологии и генетики в Сибирском отделении Академии наук СССР // Историко-биологические исследования — 2017. — Vol. 9, Iss. 2. — P. 7–21. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
d:Track:Q126725109 d:Track:Q130493912

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q129944727"><i_class="wef_low_priority_links">Geltman&nbsp;D.&nbsp;V.</i>_[[:d:Q129944727|Владимир_Леонтьевич_Комаров:_краткий_биографический_очерк]],_[[:d:Q129944727|Vladimir_Leontyevich_Komarov:_a_short_biography]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2020._—_Vol.&nbsp;12,_Iss.&nbsp;4._—_P.&nbsp;12–37._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24411/2076-8176-2020-14002_doi:10.24411/2076-8176-2020-14002]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q129944727]][[d:Track:Q126725109]]</div>-1] а ^б ^в Geltman D. V. Владимир Леонтьевич Комаров: краткий биографический очерк, Vladimir Leontyevich Komarov: a short biography // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 12–37. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14002
d:Track:Q129944727 d:Track:Q126725109

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q130493912"><i_class="wef_low_priority_links">Ichikawa&nbsp;H.</i>_[[:d:Q130493912|Against_the_Lysenkoites’_Hegemony:_On_the_Establishment_of_the_Institute_of_Cytology_and_Genetics_at_the_Siberian_Branch_of_the_USSR_Academy_of_Sciences]],_[[:d:Q130493912|Против_гегемонии_лысенкоистов:_Создание_Института_цитологии_и_генетики_в_Сибирском_отделении_Академии_наук_СССР]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2017._—_Vol.&nbsp;9,_Iss.&nbsp;2._—_P.&nbsp;7–21._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q130493912]]</div>-2] Ichikawa H. Against the Lysenkoites’ Hegemony: On the Establishment of the Institute of Cytology and Genetics at the Siberian Branch of the USSR Academy of Sciences, Против гегемонии лысенкоистов: Создание Института цитологии и генетики в Сибирском отделении Академии наук СССР // Историко-биологические исследования — 2017. — Vol. 9, Iss. 2. — P. 7–21. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
d:Track:Q126725109 d:Track:Q130493912

[1]

[2]