Аббас I Великий — Вікіпедія
Аббас I Великий | |
---|---|
перс. شاه عباس بزرگ | |
5-й шах Сефевідської держави | |
1587 — 1628 | |
Попередник | Мухаммад Худабенде |
Наступник | Сефі I |
Народився | 27 січня 1571 Герат |
Помер | 19 січня 1629[1][2] (57 років) Бехшахр, Мазендеран, Іран |
Похований | Imamzadeh Habib ibn Musa (Kashan)d |
Відомий як | політик, монарх, губернатор, воєначальник, голова держави, шах |
Громадянство | Іран |
Національність | тюрк |
Батько | Мухаммад Худабенде |
Мати | Khayr al-Nisa Begumd |
У шлюбі з | Q100257858?, Yakhan Begumd і Princess Marta of Kakhetid |
Діти | Mohammad Baqer Mirzad, Soltan Mohammad Mirzad, Zubaidah Begumd і Imam Qoli Mirzad |
Релігія | Іслам (шиїзм) |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Аббас I Великий (27 січня 1571, Герат, Персія — 19 січня 1629, Мазендеран) — шах Ірану (1587–1628) з тюркської династії Сефевідів. Створив регулярне військо. Аббас намагався централізувати державу, проводив загарбницьку політику. Одержав перемоги у війнах із Бухарою та Османською імперією за Ірак, захопив Азербайджан, Ширван і Грузію, приєднав до Сефевідської держави Бахрейнські острови, відвоював у 1622 році у португальців місто-острів Ормуз та в афганців Кандагар.
Як правитель відзначався особливою жорстокістю і бузувірством. Зокрема, осліпив двох власних синів і вбив третього.
Його образ виведено у повісті Мірзи Фаталі Ахундова «Обдурені зірки».
1620 року розпочав карбування срібної монети аббасі, що широко вживалася на Близькому Сході, Індії та Африці до XVIII століття.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — С. 6. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)
- Аббас І Великий [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Це незавершена стаття про особу Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |