Аква-Тепула — Вікіпедія
Аква-Тепула | |
---|---|
41°54′00″ пн. ш. 12°30′31″ сх. д. / 41.900135° пн. ш. 12.50868° сх. д. | |
Країна | Італія |
Розташування | Лаціо |
Тип | римський акведукd і археологічна пам'ятка |
Медіафайли у Вікісховищі |
Аква-Тепула (лат. aqua tepula, «Тепла вода») — найменший акведук в Стародавньому Римі.
Водопровід завдовжки 18 км побудований у 125 до н. е. цензорами Гнеем Сервілієм Цепіоном і Луцієм Кассіем Лонгіном Равіллою, пізніше у 33 до н. е. Марк Віпсаній Агріппа з'єднав його з Аква Юлія, а також приєднав до нового джерела біля місця відомо сьогодні як Фонтан Скварчареллі-ді-Гроттаферрата.
Між 11 і 4 до н. е. при імператорі Августі акведук ремонтували та добудовували. Він постачав Рим водою у кількості 17 800 м³ в день. Забір води йшов біля Тускулума при Латинській дорозі — біля підніжжя Альбанських гір (сьогодні це місце називається Сордженті-дель-Аква-Преціоза).
Назва акведука походить від слова «Tepulus», тому що вода з нього в Рим надходила теплою[1] — спочатку становила 17°C, а Агріппа зменшив до 10°C. Води акведуків Марція, Клавдія і Аніо-Новус змішувалися в районі Порта-Маджоре, звідти вода з Аква-Тепула слідувала тим же маршрутом, що й з водопроводу Марція.
- ↑ Aqua Tepula. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2012.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аква-Тепула