Альфред Юзеф Потоцький — Вікіпедія

Альфред Юзеф Потоцький
пол. Alfred Józef Potocki
Народився29 липня 1822(1822-07-29)[1]
Ланьцут, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер18 травня 1889(1889-05-18)[1] (66 років)
VIII округ Парижа, Париж, Франція[1] або Париж, Франція
КраїнаРеспубліка Польща
 Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльністьполітик
Знання мовпольська і німецька
ЗакладФедеральний уряд Австрії
ЧленствоPolskie Towarzystwo Tatrzanskied
ПосадаMinister-President of Austriad, посол до Галицького сейму[d], Посол до Австрійського райхстагуd і член Палати панів Імперської Ради[d]
РідПотоцькі
БатькоАльфред Потоцький (1786–1862)
МатиЖозефіна Марія Чорторійськаd
Брати, сестриEwa Józefina Julia Potockad
У шлюбі зМарія Клементина Потоцька
ДітиРоман Потоцькийd, Юзеф Миколай Потоцький і Климентина Тишкевич
Нагороди
Королівський угорський орден Святого Стефана орден Залізної Корони Великий хрест Королівського угорського ордена Святого Стефана Орден Золотого руна

Палац Потоцьких (Львів)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Альфред Потоцький.

Альфре́д II Ю́зеф Пото́цький гербу Пилява (29 липня 1817, Ланьцут, нині Підкарпатське воєводство, Польща — 18 травня 1889, Париж) — граф, польський і австрійський політичний діяч, маршалок Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини та Володимирії, другий ординат у Ланьцуті, австрійський шамбелян, таємний радник. Внук Яна «Непомуцена» Потоцького.[2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Державний діяч Австро-Угорщини: 1862 року став членом Палати Панів (Herrenhaus) — верхньої палати австрійського парламенту, 1867 — призначений міністром сільського господарства Австрії, 1870 — керівник австрійського уряду. 1871 року був змушений залишити цю посаду. Отримав від цісаря Франца Йозефа І орден Золотого руна.

1863 року обраний послом до Галицького Сейму. Був депутатом цього представницького органу до самої смерті.

Після завершення віденської кар'єри присвятив себе активній політичній діяльності в Галичині. 1875–1877 — обіймав посаду маршалка Галицького Сейму. 1875—1883 — був намісником Галичини.

Сприяв усуненню з посади митрополита УГКЦ Йосифа Сембратовича, виходу на пенсію крилошан Малиновського і Жуковського. Був прихильником «Змартвихвстанців», віддав Добромиль єзуїтам.[3]

Був власником «ґрунтів» у Перемишлянах.

Палац

[ред. | ред. код]

Меценат, палкий поціновувач французької архітектури, Альфред Потоцький замовив побудову резиденції (нині знана як Палац Потоцьких у Львові, вул. Коперніка, 15) паризькому архітектору Луї д'Оверню, але не встиг побачити її збудованою. Будову палацу завершив його син Роман Потоцький[4].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Марія Климентина з Сангушків (1830—1903, Львів ), одружилися 1851 року в Славуті. Жила у Львові, де й помера.

Діти: Роман Потоцький, Юлія Потоцька, Климентина Потоцька (Тишкевич), Юзеф Миколай Потоцький[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #124430597 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Potoccy (04) [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ Слово про гр. Альфреда Потоцкого / Дїло, 10 (22) мая 1889. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 30 травня 2014.
  4. ↑ Фото палацу Потоцьких. Архів оригіналу за 28 квітня 2007. Процитовано 30 березня 2007.
  5. ↑ A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 17 січня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Аґенор Ромуальд Онуфрій Ґолуховський 		Намісник Галичини
1875 — 1883 		Наступник
Філіп Залеський
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфред_Юзеф_Потоцький&oldid=43799427