Баранкевич Галина Євгенівна — Вікіпедія

Баранкевич Галина Євгенівна
Народилася30 вересня 1986(1986-09-30) (38 років)
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Національністьукраїнка
Громадянство Україна
 СРСР
Діяльністьакторка, співачка
Роки діяльностіз 2008-го
ЧоловікОлексій Лейбюк
Провідні роліДаруся у виставі «Солодка Даруся»
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Галина Євгенівна Баранкевич (нар. 30 вересня 1986, Івано-Франківськ) — українська акторка, співачка, заслужена артистка України (2014)[1], артистка драми Івано-Франківського національного академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка. Викладачка акторської майстерності Університету Короля Данила; авторка ідеї і режисерка музичної феєрії «Легенда святого Різдва», авторка ідеї та виконавець драми концерту лемківської пісні «Вигнані з раю». Експертка Українського культурного фонду[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Івано-Франківську 30 вересня 1986 року. Батько — Євген Баранкевич — майстер бурових робіт (нафтовик), мати —Мирослава Баранкевич, медична сестра[3]. Лемкиня в третьому поколінні, популяризує лемківські пісні й культуру. Бабусю Ганну Бандуру (Дзюбинську) було виселена з села Верхомля Велика повіту Новий Сонч, чому присвячено проєкт лемківської пісні «Вигнані з раю»[4].

Середню освіту отримала у спеціалізованій школі № 5 з поглибленим вивченням німецької мови (1993 — 2003), закінчила музичну школу по класу бандури. Вищу освіту отримала на театральному факультеті Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (випуск 2008 року). Друга вища — провізор-фармацевт у Івано-Франківському національному медичному університеті (випуск 2019 року)[5].

Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка

Першу акторську роботу на сцені професійного театру втілила будучи студенткою 3-го курсу університету (Маруся Чурай у постановці «Маруся Чурай» режисера Євгена Курмана), за яку стала лауреаткою театральної премії ім. Віталія Смоляка у 2006 році. З 2008-го — акторка Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. Івана Франка, на сцені якого заграла понад 30 ролей, більшість з яких — головні[3]. Культовою стала вистава «Солодка Даруся», яку поставив Ростислав Держипільський за однойменним романом Марії Матіос. Титульну роль німої дівчини втілила Галина Баранкевич, та є незмінною виконавицею ролі з прем'єрного показу 2008 року[6]. Для створення образу було застосовано максимум з акторського інструментарію — від автентичних сорочок з гуцульською вишивкою, особливу ходу героїні[7]. Виставу зіграно більше двох сотень разів в Україні та за кордоном[8][9][10], а також на вершині гори Піп Іван. Станом на 2022 рік «Солодка Даруся» є діючою у репертуарі театру.

Займається музикою[11]. Створених лемківських пісень вистачило на запис студійного альбому «Вигнані з раю» (2014), з якого згодом народилася однойменна драма-концерт, в якому йдеться про життя і трагедію власної родини та земляків за часів примусового виселення[12][3]. Виступила авторкою, організаторкою та режисеркою щорічної музичної феєрії «Легенда святого Різдва»[13], де популяризує українські колядки, звичаї і традиції українського народу.

На позачергових виборах до Верховної Ради України 2019-го року балотувалася у мажоритарному виборчому окрузі 83 від партії «Голос»[14][15][16].

Спільно зі співачкою Ксенею Пранничук 2022 року створили проєкт «Етноформація» для популяризації лемківської пісні та української автентичної пісні, представляти традиції лемків як етнографічної групи і популяризувати їх вклад у збагачення української пісенної культури[17]. В числі перших проєктів було створено Хресну дорогу «Притчі і роздуми…» (2024)[18]. Серпнем 2023 року започаткувала акторський тренінг для дорослих «Вивільнення тіла, голосу, емоцій». У колаборації з відомими українськими артистками і музикантами започаткувала проєкт концерт «Коріння», покликаний на збереження і популяризацію народних пісень і прикарпатських композиторі і авторів[19]. Від 2024 року працює режисером у Національному академічному ансамблі пісні і танцю «Гуцулія», де здійснила постановки «Великдень. Від діда до сьогодні» та «Оде незламності».

Одружена. Чоловік — Олексій Лейбюк, актор та режисер театру і кіно[20][21]. Рішення про одруження прийняли після тривалого знайомства та спільної роботу у театрі[22]. Олексій освідчився напередодні Нового 2020-го року, яке пара разом проводила на Кіпрі. Церемонія пройшла 7 червня 2020-го[23]. Первісток з'явився 27 жовтня 2023 року – син Тадей[24].

Театральні роботи

[ред. | ред. код]
Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка

У Франківському драмтеатру зіграла понад 30 ролей[25].

Проєктні роботи

Дискографія

[ред. | ред. код]

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Указ Президента України від 26 грудня 2014 року № 956/2014 «Про відзначення державними нагородами України працівників Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка»
  2. ↑ Український культурний фонд. Експертні ради. Інноваційний культурний продукт. Архів оригіналу за 24 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022. [Архівовано 2022-06-24 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в г д е Людмила ПУЛЯЄВА (6 березня 2018). Маю музичні гени. У нашій родині всі вчилися у музичних школах (укр.). Г-та «Високий замок». Процитовано 12 червня 2022.
  4. ↑ Людмила СТРАЖНИК (24 лютого 2018). «Вигнані з Раю»: вилита в піснях доля лемків (укр.). «Голос України». Процитовано 3 червня 2022.
  5. ↑ В ІФНМУ відбувся рекордний випуск студентів фармацевтичного факультету заочної форми навчання (фото) — Івано-Франківський національний медичний університет. www.ifnmu.edu.ua. Процитовано 3 червня 2022.
  6. ↑ а б Катерина КОНСТАНТИНОВА (12 січня 2018). Галина Баранкевич: «Моя лемківська родина була вивезена товарняком на Луганщину» (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 16 червня 2022.
  7. ↑ а б Вистава «Солодка Даруся» (укр.). Телеканал «Тоніс». 7 груд. 2009. Процитовано 17 червня 2022.
  8. ↑ «Солодка Даруся» Ростислава Держипільського їде в Європу. Збруч (укр.). 6 грудня 2016. Процитовано 3 червня 2022.
  9. ↑ Актори франківського драмтеатру стали «людьми тижня» (ФОТО, ВІДЕО). report.if.ua. Процитовано 3 червня 2022.
  10. ↑ Яна КОЗАК (27 травня 2016). Даруся раз, два, три, чотири (укр.). «Курс». Процитовано 4 червня 2022.
  11. ↑  Концерт Галини Баранкевич. Частина 2 («Українська естрада». 1 лют. 2017 р.) на YouTube
  12. ↑ Драма концерт «Вигнані з Раю» I Via Carpatia 2021 (укр.), процитовано 3 червня 2022
  13. ↑ Музична феєрія «Легенди святого Різдва» (укр.), процитовано 3 червня 2022
  14. ↑ Баранкевич Галина Євгеніївна — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація. www.chesno.org (укр.). Процитовано 3 червня 2022.
  15. ↑ Округ №83. Кандидати в депутати Верховної Ради. if.suspilne.media. Процитовано 3 червня 2022.
  16. ↑ Володимир ТИЩЕНКО: «Моя мета — не засмітити майданчик «Голосу», а допустити туди прогресивних людей». «Галицький Кореспондент» (укр.). 17 жовтня 2020. Процитовано 3 червня 2022.
  17. ↑ Мистецька мозаїка. Етноформація. Проект Галини Баранкевич та Ксенії Пранничук. Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» (укр.). 4 жовтня 2022. Процитовано 29 листопада 2024.
  18. ↑ У храмах Івано-Франківщини відбувся проєкт «Хресна хода Дорога… Ппритчі і роздуми». «Правда» (укр.). 3 травня 2024. Процитовано 29 листопада 2024.
  19. ↑ Колаборація «КОРІННЯ» у студії на РАІ-радіо. Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» (укр.). 25 листопада 2024. Процитовано 29 листопада 2024.
  20. ↑ Софія ШЕМЕТУХА (9 червня 2020). Актори Франківського драмтеатру Галина Баранкевич і Олексій Лейбюк одружилися (укр.). «Суспільне». Процитовано 2022-6-03.
  21. ↑ Зіркова пара Франківського драмтеатру зіграла весілля (укр.). «Курс». 9 червня 2020. Процитовано 2022-6-03.
  22. ↑ Заслужена артистка України Галина Баранкевич та актор Олексій Лейбюк у програмі «Вечір добрий» (укр.). ТРК «РАІ». 30 грудня 2020. Процитовано 3 червня 2022.
  23. ↑ «Зонакомфорту». Випуск 3: Галина Баранкевич (укр.). Телерадіокомпанія «Вежа». 16 вересня 2020. Процитовано 16 червня 2022.
  24. ↑ Соня ГРЕЙДА (27 жовтня 2023). У зіркових франківських акторів Лейбюка та Баранкевич народився син (укр.). «Галка». Процитовано 28 жовтня 2023.
  25. ↑ Галина Баранкевич на сайті Франківського драмтеатр
  26. ↑ Анна ЛИПКІВСЬКА (13 жовтня 2006). Загадкова «Маруся Чурай». В Івано-Франківську, в обласному Музично-драматичному театрі відбулася прем’єра вистави, поставлена за однойменною поемою Ліни Костенко (укр.). Г-та «День» №175. Процитовано 4 червня 2022.
  27. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (16 грудня 2017). Ростиславове Чудо (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 13 червня 2022.
  28. ↑ «Поза графіком». Галина Баранкевич (укр.). Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина». 6 лютого 2019. Процитовано 7 червня 2022.
  29. ↑ Ранок-панок. Орест Пастух про виставу «Любов до гробу» (укр.). ОТБ «Галичина». 26 лютого 2018. Процитовано 4 червня 2022.
  30. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 грудня 2018). «Гуцулка Ксеня». В пошуках мюзикла (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 червня 2022.
  31. ↑ Відкрита репетиція вистави «Гоголь-Кабаре». Режисер — Жюль Одрі (23 квіт. 2020 р.)
  32. ↑ Відкрита репетиція вистави «Гоголь Кабаре». Режисер — Жюль Одрі (9 квіт. 2020 р.)
  33. ↑ Леся ЗЬОЛА (3 січня 2021). Французькі дослідження Гоголя на Гуцульщині. Івано-франківський Національний драматичний театр представив прем‘єру, яка викликає помітний ентузіазм у глядачів та критиків (укр.). «День». Архів оригіналу за 3 січня 2021. Процитовано 2021-1-3.
  34. ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (16 лютого 2021). «Найбезумніше з безумств»: театральні події після локдауну (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 2021-2-19.
  35. ↑ Romeo and Juliet find new stage in a Soviet factory in Ukraine (англ.). «Reuters». 04 червня 2021. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 2021-6-9.
  36. ↑ Неля РОМАНОВСЬКА (11 травня 2021). «Насправді». Галина Баранкевич про вміння бачити лицемірство розповість «Солодка Даруся» (укр.). Телерадіокомпанія «Вежа». Процитовано 16 червня 2022.
  37. ↑ Надія ДЗІНЬКО (29 жовтня 2021). «Найбезумніше з безумств»: театральні події після локдауну (укр.). «Прикарпатська інформаційна корпорація». Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  38. ↑ Вікторія ПАСАЙЛЮК (10 червня 2022). У Івано-Франківську відбудеться унікальна вокальна докудрама «Ніколи знову» (укр.). «Місто». Процитовано 16 червня 2022.
  39. ↑ Франківців запрошують на вокальну докудраму «Ніколи знову» (укр.). «Репортер». 21 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022.
  40. ↑ Тетяна ЗЕЛІНСЬКА (21 червня 2022). У Франківську покажуть вокальну докудраму про варварства московитів на західній Україні (укр.). «Галка». Процитовано 28 червня 2022.
  41. ↑ Галина Баранкевич – Вигнані з раю / лемківські пісні
  42. ↑ Франківські актори Галина Баранкевич і Олексій Гнатковський отримали театральні премії. «Репортер» (укр.). Процитовано 29 грудня 2021.
  43. ↑ Національна спілка театральних діячів оголосила переможців 2021 року. «Укрінформ» (укр.). Процитовано 4 січня 2022.
  44. ↑  Оголошення лауреатів премій НСТДУ 2021 на YouTube

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баранкевич_Галина_Євгенівна&oldid=44082211