Бласко Нуньєс Вела — Вікіпедія

Бласко Нуньєс Вела
Нині на посаді
Народився	1490 Авіла, Кастильська Корона
Помер	18 січня 1546 Iñaquitod, віцекоролівство Перу, Іспанська імперія
Відомий як	конкістадор, офіцер, політик
Діти	Cristóbal Vela y Acuñad і Juan de Acuña Velad
Релігія	католицтво
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Бласко Нуньєс Вела (ісп. Blasco Núñez Vela; 1490 — 18 січня 1546) — перший віце-король Перу^[1], призначений іспанським королем Карлом V Габсбургом для наведення порядку в колонії та проведення нових колоніальних законів, що захищають права корінного населення Перу.

Бласко Нуньєс Вела народився 1490 року в сім'ї зі старого іспанського аристократичного роду. Був лицарем Ордену Сантьяго . Призначений корехидором Малаги та Куенки.

У березні 1542 року Бласко Нуньєс Вела був призначений віце-королем Перу для проведення нової політики захисту прав корінного населення Перу^[2]. Для цього королем були прийняті нові закони, розроблені священиком Бартоломе де Лас Касасом, який був послідовним борцем за права корінного населення Перу, яке пригнічували конкістадори і перші іспанські переселенці. Користуючись віддаленням від влади, конкістадори нещадно експлуатували корінне населення з жахливою жорстокістю, найчастіше виправдовуючи свої дії тим, що ці народи язичники. Бласко Нуньєс Вела мав навести лад у Перу і припинити таке жорстоке поводження з людьми.

Для уведення нових законів та припинення непокори від конкістадорів у Перу Бласко Нуньєс Вела отримав широкі повноваження та використовував війська. Також до Перу з ним було відправлено так звану «Аудієнцію», тобто чиновників, слідчих та суддів.

У Ліму Бласко Нуньєс Вела прибув 17 травня 1544 року, де був прийнятий з королівськими почестями та приведений до присяги. Після розповсюдження новин про запровадження нових законів він зіткнувся з найжорстокішим опором місцевого чиновництва та духовенства. Спостерігаючи опозицію до його нових законів, він засумнівався в необхідності їх запровадження і вирішив приєднатися до ініціаторів написання листа місцевих іспанських землевласників до короля з проханням скасувати нововведення. Згодом він відмовився виступити з ініціативою такого листа. Опір місцевої влади погіршив його становище і він наказав взяти під варту свого попередника, колишнього губернатора Перу Крістобаля Вака де Кастро, а пізніше вислав його до Іспанії . У запалі розмови він був змушений також особисто заколоти кинджалом обвинуваченого ним у зраді Ільяна Суареса де Карвахаля . Смерть Ільяну де Карвахаля призвела до розриву Аудієнції з віце-королем. Аудієнція вважала, що може скористатися підтримкою Гонсало Пісарро, невдоволеного новими законами та очолити повстання, що почалося на той час. В результаті Бласко Нуньєс Вела був заарештований і взятий під варту, потім його відправили на острів Сан-Лоренсо для подальшого відправлення до Іспанії, на острові його було передано до рук судді Альвареса. Після відплиття з острова до Панами суддя Альварес відпустив Бласко Нуньєс Вела і за його наказом корабель повернув назад до Перу.

Бласко Нуньєс Вела висадився на узбережжя в Тумбес, зібрав армію і вирушив назустріч бунтівній армії конкістадорів. Тим часом Гонсало Пісарро на чолі з 1200 добре озброєних конкістадорів урочисто в'їхав до Ліми і був приведений до присяги Аудієнцією як тимчасовий губернатор Перу до призначення королем нового намісника. Обидві сторони заявляли про те, що вони діють від імені короля і представляють інтереси іспанської корони.

За Бласко Нуньєса Вела сталася одна з найбільших епідемій. У 1553 році вона згадується в книзі « Хроніка Перу» Сьєса де Леона :

"Розкажу тут про те, що [трапилося] у минулому [15] 46 році в цій провінції Кімбая. Коли віце-король Бласко Нуньєс Вела перебував в оточенні заворушень, викликаних Гонсало Пісарро та його поспішниками, по всьому королівству Перу пройшов загальний мор: що почався з Куско і поширився по всій землі, люди помирали у великій кількості. Хвороба розвивалася так: вражала головним болем, загострення супроводжувалося досить високою температурою, а потім біль від голови переходив до лівого вуха, і загострювалася так, що хворі помирали через 2-3 дні. Прийшов мор і до цієї провінції. "^[3]

Бласко Нуньєс Вела в 1546 році направив свою армію з Сан-Мігеля, поряд з Кіто, сподіваючись на об'єднання з лояльними Нуньєсу військами. Похід супроводжувався постійними сутичками з індіанцями та прихильниками Гонсало Пісарро. Бласко Нуньєс Вела, підозрюючи своїх деяких соратників у зраді, був змушений стратити трьох офіцерів. Нуньєсу вдалося з'єднатися з військами, що його підтримують, а Пісарро тим часом зайняв Кіто. Після чого Пісарро військовою хитрістю вдалося виманити війська віце-короля на відкриту битву, в якій близько 700 солдатів Пісарро завдали нищівної поразки військам Нуньєса чисельністю 300—400 солдатів. Незважаючи на свій вік (Бласко Нуньєсу Вела на момент битви було 56 років), він відважно бився, і з честю загинув у цій битві. Після загибелі його тіло було обезголовлено, а голову було насаджено на спис і доставлено до столиці для демонстрації повної перемоги військ Пісарро.

Після смерті Бласко Нуньєса Вела влада Іспанії, побоюючись втрати нових колоній, ввела нові закони, що значно урізали права корінного населення Перу і повертали всю повноту влади та переваги конкістадорам та іспанським переселенцям.

Король Карл V Габсбург визнав поразку свого віце-короля, і визнаючи його заслуги прийняв його синів у лицарі, одного нагородивши Орденом Сантьяго, а іншого Орденом Алькантара .

• Історія Перу

• Письмо Дона Бласко Нуньеса Вела, вице-короля Перу, Его Величеству, 15 февраля 1544 года (на испанском). Архів оригіналу за 19 липня 2012.