Бюро економічної безпеки України — Вікіпедія

Бюро економічної безпеки України
(БЕБ)
Загальна інформація:
Тип: правоохоронний орган та центральний орган виконавчої влади
Юрисдикція: Україна Україна
Дата заснування: 12 травня 2021
Відомство-попередник: Податкова міліція
економічні підрозділи НПУ
економічні підрозділи СБУ
Структура:
В.о. директора: Перхун Сергій Олександрович (в.о.)
Керівна організація: Кабінет Міністрів України
Ключовий документ: Закон України «Про Бюро економічної безпеки»
Кількість співробітників: до 4000 (заплановано)
Бюджет: 2021: 587 055 700 ₴
Штаб-квартира:
Мапа
Адреса штаб-квартири: м. Київ, вул. Шолуденка, 31
Вебсайт:
esbu.gov.ua

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) — український правоохоронний орган у сфері охорони економічної безпеки держави (фінансова поліція[en]).

Мета Бюро — протидія економічним злочинам проти держави шляхом реалізації правоохоронної, аналітичної, економічної, інформаційної та інших функцій.

Закон про Бюро економічної безпеки України прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року[1][2]. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України[3]. 25 листопада 2021 року Бюро випустило повідомлення про офіційний запуск роботи, що однак не означає реального початку виконання повноважень[4]. Перша новина про повідомлену детективами БЕБ підозру датована 29 грудня 2021 року[5].

Історія створення і діяльності

[ред. | ред. код]

2013

[ред. | ред. код]

Створення нової цивільної служби при Міністерстві фінансів для заміни податкової міліції та консолідації всіх повноважень з боротьби з фінансовими злочинами проти держави в одному агентстві, уникаючи при цьому дублювання функцій, була пріоритетною вимогою Міжнародного валютного фонду.

Перша спроба заснувати орган, відповідальний за боротьбу з фінансовими порушеннями, належить до весни 2013 року. Законопроєкт «Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)»[6] розглядався міністерствами Уряду Азарова за ініціативою Податкової міліції.

2014

[ред. | ред. код]

25 березня 2014 року Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив підготувати концепцію формування Служби фінансових розслідувань і необхідні документи для її створення. СФР повинна замінити податкову міліцію і включити в себе підрозділи МВС та СБУ по боротьбі з економічними злочинами[7][8].

28 травня Кабмін устами тодішнього ідеолога реформи В. Хоменка анонсував створення Служби фінансових розслідувань як єдиного відомства, яке запобігатиме й боротиметься з економічними правопорушеннями[9] та узгодив проєкт закону «Про основи протидії та боротьбу з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю»[10]. Розпочалося його громадське обговорення.

У червні Європейський Союз через представництво в Україні заявив, що не підтримував створення СФР саме в тому вигляді, який запропонувала українська влада[11].

2 липня з'явився законопроєкт «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю»[12]. У липні-серпні В. Хоменко презентував концепцію СФР, представляючи її в регіонах[13][14]. Він також заручився підтримкою Європолу, який схвалив ініціативу створення СФР[15].

Зовнішні зображення
Схема, що показує базу створення СФР Законопроєкт 4449а
Інфографіка Фінансової поліції Законопроєкт 4228

6 серпня на засіданні Уряду Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк ще раз запропонував створити єдину фінансову службу розслідувань, ліквідувавши податкову міліцію і ще чотири органи державної влади, які займалися перевірками суб'єктів підприємницької діяльності[16]. За два дні Кабмін затвердив законопроєкт «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями»[17]. Він був зареєстрований у Верховній Раді України за № 4449а, проте 27 листопада 2014 — відкликаний[18]. Цьому передувала критика проєкту зі сторони МВС та профільного комітету Верховної Ради[19].

Законопроєкт 4449а передбачав, що Служба будуватиметься на базі таких органів і підрозділів:

Схема державних органів та підрозділів, з яких пропонувалося створити СФР у 2014 році
  1. Державна фінансова інспекція України;
  2. Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом (у складі Міндоходів);
  3. Підрозділи податкової міліції (у складі Міндоходів);
  4. Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки (у складі СБУ);
  5. Департамент захисту економіки Національної поліції України (колишній ДСБЕЗ);
  6. Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю (у складі Національної поліції)[K 1].

2015

[ред. | ред. код]

Після усунення керівництва ДФС у березні 2015 року[20] питання створення Служби фінансових розслідувань не порушувалося протягом трьох місяців.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк 24 червня 2015 року анонсував розробку нового законопроєкту про СФР[21].

У вересні 2015 такий законопроєкт був оприлюднений на сайті ДФС з метою громадського обговорення[22].

2016

[ред. | ред. код]

Групою народних депутатів запропонований законопроєкт «Про Фінансову поліцію» від 15.03.2016 р.

Згідно пропозиції, фінансова поліція — це державний правоохоронний орган, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави, економічної безпеки.

Фінансова поліція утворюється на заміну податковій міліції[23].

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков висловився за створення єдиного органу, що займатиметься розслідуванням злочинів у сфері економіки на кшталт Служби фінансових розслідувань США[24].

Міністерство фінансів у представленому проєкті податкової реформи пропонує створити фінансову поліцію замість податкової міліції[25][26].

Міністерство економічного розвитку і торгівлі висловилося за створення СФР[27].

Міністр фінансів у листопаді повідомив, що Служба ФР повинна з'явитися не пізніше 2017 року; вона буде в першу чергу аналітичною, а не силовою; штат складатиме 2500 працівників[28].

2017

[ред. | ред. код]

В лютому міністр фінансів презентував законопроєкт щодо створення органу протидії фінансовим злочинам (СФР). До основних функцій Служби належатиме виявлення, припинення, розкриття та досудове розслідування злочинів у економічній-фінансовій-податковій сферах, а також аналітична і профілактична робота[29].

22 березня КМУ схвалив законопроєкт як урядовий[30]. Повідомлення такого ж змісту з'явилося у ЗМІ 11 вересня[31].

2018

[ред. | ред. код]

Міністерства фінансів України та Литви вирішили створити Координаціний комітет для реалізації реформи ДФС та створення Служби фінансових розслідувань[32].

Тим часом, законопроєкт Мінфіну так і був надісланий Урядом до Верховної Ради. Натомість, зареєстровано проєкт Ніни Южаніної про Національне бюро фінансової безпеки[33]. Міністр фінансів України Олександр Данилюк розкритикував його, знайшовши 18 вразливостей, та рекомендував не приймати закон навіть в першому читанні[34].

2019

[ред. | ред. код]

Речники команди обраного Президента Володимира Зеленського заявили, що з метою боротьби з корупцією планують створити окремий орган для розслідування справ про економічні злочини і подати законопроєкт про Службу фінансових розслідувань. Відповідний пункт є у програмі переможця виборів[35][36].

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк повідомив, що створення Служби фінансових розслідувань Президент Володимир Зеленський розглядає як пріоритетне завдання. Служба буде саме аналітичним, а не силовим центром, покликаним упереджувати вчинення злочинів у фінансовій сфері, зокрема, займатиметься виявленням, припиненням, розкриттям та досудовим розслідуванням злочинів, а також матиме право на ОРД. Кількість працівників СФР не має перевищувати 3000 осіб[37].

На доручення глави держави проєкт закону про Бюро фінансових розслідувань був унесений до Верховної Ради як невідкладний 30 серпня. Проте, вже 2 жовтня його зняли з розгляду[38].

Тим часом, 2 жовтня, Верховна Рада прийняла в першому читанні інший законопроєкт № 1208-2 авторства народних депутатів О. М. Василевської-Смаглюк та Д. А. Монастирського, текст якого загалом повторює проєкт Гетманцева[39].

2020

[ред. | ред. код]

У державному бюджеті на 2020 рік Бюро фінансових розслідувань профінансоване на 649 млн грн.[40]

Законопроєкт Василевської-Смаглюк — Монастирського відхилено 17 січня[39].

2 липня зареєстровано новий проєкт Гетманцева, Василевської-Смаглюк та ін. депутатів від фракції «Слуга народу» «Про Бюро економічної безпеки України» (№ 3087-д), що 3 вересня пройшов перше читання[41].

Уряд Дениса Шмигаля взяв на себе зобов'язання щодо ліквідації податкової міліції та створення нового політично незалежного агентства для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів в обмін на макрофінансову допомогу від ЄС[42][43].

2021

[ред. | ред. код]

28 січня Верховна Рада України прийняла Закон про Бюро економічної безпеки (законопроєкт № 3087-д) з чисельністю персоналу 4000 осіб[1][2]. Закон підписаний Президентом Володимиром Зеленським 22 березня[44].

Кабінет Міністрів прийняв 12 травня 2021 р. постанову № 510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України», якою утворив Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України[3].

Влітку працювала комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Бюро під керівництвом Тимофія Милованова. До заключного етапу конкурсу пройшли голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник, член Ради НБУ Василь Горбаль і прокурор Офісу генпрокурора Аттіла Ковчі[45]. З-поміж них Кабінет Міністрів обрав Вадима Мельника, який і став першим директором БЕБ 20 серпня 2021 року[46].

Державну реєстрацію органу як юридичної особи проведено 23.08.2021 р.[47]

24 листопада 2021 року Кабінет Міністрів формально підтримав початок діяльності Бюро та передав йому будівлю в Києві[48][49].

Перша новина про повідомлену детективами БЕБ підозру датована 29 грудня 2021 року[5].

2022

[ред. | ред. код]

14 грудня 2022 року у Верховній Раді України створили Тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства посадовцями БЕБ, органів держвлади та інших держорганів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки. До повноважень ТСК належить розслідування зловживань та бездіяльності у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів[50].

2023

[ред. | ред. код]

На початку 2023 року відбулися затримання двох детективів територіальних управлінь БЕБ, які прикривали гральний бізнес та незаконну торгівлю за неправомірну винагороду[51][52][53].

Вже 20 лютого Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу керівництва Бюро економічної безпеки незадовільною. Депутати рекомендували Кабінету Міністрів вжити відповідних заходів з метою перезавантаження роботи БЕБ[54].

2024

[ред. | ред. код]

20 червня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт № 10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки, що було вимогою міжнародних партнерів для надання 3 млрд доларів[55][56].

Закон передбачає зміну керівництва та переатестацію всіх працівників БЕБ. Обирати голову бюро буде комісія з шести членів, три з яких призначена міжнародними організаціями та три — Кабміном. Після цього буде сформована комісія для переатестації працівників. Вона буде складатися з 12 членів, 6 з яких — призначені директором, ще 6 — за поданням міжнародних експертів. Рішення прийматиметься більшістю, перевагу матимуть саме міжнародні члени комісії[55]. В законі не встановлений реченець обрання директора[57].

Статус

[ред. | ред. код]

Бюро економічної безпеки України — центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань БЕБ виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Діяльність Бюро спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Бюро економічної безпеки України є:

  1. виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;
  2. оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення;
  3. забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;
  4. збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому;
  5. планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням;
  6. виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги та ін.

Бюро наділене повноваженням здійснювати оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у межах передбаченої законом підслідності.

Регулювання діяльності

[ред. | ред. код]

Організація діяльності

[ред. | ред. код]

Бюро є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління. Структура Бюро може включати підрозділи детективів, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні та інші підрозділи. Гранична чисельність працівників центрального апарату і територіальних управлінь Бюро становить не більше 4 тисяч осіб.

Директор Бюро економічної безпеки України призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України за пропозицією комісії з проведення конкурсу. Директор може бути звільнений Урядом, зокрема, у випадку визнання Кабінетом Міністрів роботи Бюро незадовільною за результатами звіту Директора.

До працівників Бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір. Служба в Бюро є державною службою особливого характеру. Прийняття громадян України на службу до Бюро без проведення конкурсу забороняється.

Законом передбачена посада аналітика Бюро. Це особа, яка має спеціальне звання, основним завданням якої є здійснення кримінального аналізу з метою виконання завдань Бюро.

Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, є не меншим, ніж 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за діяльністю

[ред. | ред. код]

Бюро через засоби масової інформації, на своєму офіційному вебсайті та в інший спосіб регулярно інформує суспільство про свою діяльність.

Утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу шляхом рейтингового інтернет-голосування громадян України.

Директор Бюро щороку, не пізніше 1 березня, звітує перед Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України про діяльність Бюро економічної безпеки України за попередній календарний рік.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків працівники Бюро несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність згідно із законом[58].

Підслідність

[ред. | ред. код]
Детективи Бюро економічної безпеки здійснюють досудове розслідування таких кримінальних правопорушень:[59]
Стаття КК За умови:
199 Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, що існують у паперовій формі, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів
200 Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення
2032 Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей
204 Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
2051 Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб — підприємців
206 Протидія законній господарській діяльності
212 Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)
2121 Ухилення від сплати ЄСВ та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
2181 Доведення банку до неплатоспроможності
219 Доведення до банкрутства
2201 Порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності
2202 Фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи
222 Шахрайство з фінансовими ресурсами
2221 Маніпулювання на організованих ринках
2231 Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів
224 Виготовлення, збут та використання підроблених цінних паперів (крім державних цінних паперів)
229 Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару
231 Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю
232 Розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках
[кримінальний проступок]
2321 Незаконне використання інсайдерської інформації
2322 Приховування інформації про діяльність емітента
233 Незаконна приватизація державного, комунального майна
191 Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем якщо предметом злочину є бюджетне відшкодування
2062 Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації якщо досудове розслідування таких злочинів не віднесено до підслідності ДБР чи НАБУ
210 Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
211 Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону
191 Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем якщо:

— розмір предмета злочину або завданої ним шкоди становить від 500 до 2000 п.м.; та

— його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 %; та

— досудове розслідування таких злочинів не віднесено до підслідності ДБР чи НАБУ

364 Зловживання владою або службовим становищем
192 Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою якщо під час розслідування зазначених вище злочинів будуть встановлені ці злочини
358 Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
366 Службове підроблення
369 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

Керівництво

[ред. | ред. код]
№ Директор Початок повноважень Закінчення повноважень
1 Мельник Вадим Іванович 20 серпня 2021[46] 11 квітня 2023[60]
в.о. Федоров Едуард Володимирович 11 квітня 2023[60] 14 серпня 2023[61]
в.о. Пащук Андрій Вікторович 16 серпня 2023[61] 9 квітня 2024
в.о. Перхун Сергій Олександрович 9 квітня 2024[62]

Див. також

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ГУБОЗ — тільки в частині боротьби з економічними правопорушеннями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Рада прийняла закон про створення Бюро економічної безпеки. ЕП. 28.01.2021. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 28.01.2021.
  2. ↑ а б Про Бюро економічної безпеки України: Закон України від 28.01.2021 № 1150-IX. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
  3. ↑ а б Про утворення Бюро економічної безпеки України: Постанова КМУ від 12 травня 2021 р. № 510
  4. ↑ Кабінет Міністрів України дав старт офіційному початку роботи БЕБ. БЕБ. 25 листопада 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 26.11.2021.
  5. ↑ а б Детективи БЕБ викрили директора підприємства-постачальника мережі супермаркетів на несплаті 66 млн грн податків. БЕБ. 29 грудня 2021. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 03.06.2022.
  6. ↑ Про службу фінансових розслідувань України / Личные финансы, 01.04.2013. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  7. ↑ Вступне слово Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка на засіданні Уряду 25 березня 2014 року / Урядовий портал, 25.03.2014 | 16:08. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  8. ↑ Яценюк доручив створити Службу фінансових розслідувань на базі підрозділів податкової, МВС і СБУ / ZN.UA, 25.03.2014 16:15. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  9. ↑ Ковальчук А. Якою буде Служба фінансових розслідувань − презентація / Forbes.ua, 29 травня 2014, 07:15. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  10. ↑ Шемяткін О. Чим небезпечна Служба фінансових розслідувань / Forbes.ua, 11 червня 2014, 17:00. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  11. ↑ Позиція ЄС щодо створення Служби фінансових розслідувань в Україні (19/06/2014). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2014.
  12. ↑ Вишинський А. Монстра повертають до життя / ЕП, 23 липня 2014, 16:24. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  13. ↑ Служба фінансових розслідувань створюватиме умови для ведення бізнесу, а не боротиметься з ним, — Володимир Хоменко / Прес-служба Державної фіскальної служби України, 08.08.2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  14. ↑ Служба фінансових розслідувань — «детектор брехні» для корупційних ділків / Високий Замок, 7 серпня 2014 року 20:50. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  15. ↑ Європол підтримав ініціативу створити Службу фінрозслідувань в Україні / Galnet, 21 липня 2014 15:01. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 11 серпня 2014.
  16. ↑ Яценюк пропонує створити єдину службу фінансових розслідувань / Espreso.tv, 6 серпня 2014 15:28. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 11 серпня 2014.
  17. ↑ Кабмін затвердив законопроєкт «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями» — служба фінансових розслідувань / Правда. Тут, 08.08.2014 16:49. Архів оригіналу за 25 червня 2015. Процитовано 11 серпня 2014.
  18. ↑ Проект Закону про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями. Архів оригіналу за 25 червня 2015. Процитовано 11 серпня 2014.
  19. ↑ Парламентский комитет раскритиковал идею Яценюка о создании Службы финансовых расследований / ДЕЛО, 14 августа 2014, 08:54[недоступне посилання]
  20. ↑ Руководство ГФС уволено / Юрлига, 09:25 24.03.15 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  21. ↑ Яценюк хоче ліквідувати податкову міліцію / УП, 24 червня 2015, 13:15. Архів оригіналу за 25 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
  22. ↑ Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням реформи» (щодо податкової міліції) / Державна фіскальна служба України, 23.09.2015. Архів оригіналу за 01.06.2016. Процитовано 26.09.2015.
  23. ↑ Проект Закону про Фінансову поліцію № 4228 від 15.03.2016. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.
  24. ↑ Аваков хоче єдиний орган фінрозслідувань і «реформи» СБУ та ДержНС / УП, 11 червня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 11 червня 2016.
  25. ↑ Мінфін презентував громадськості попередню версію змін до Податкового кодексу. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
  26. ↑ Мінфін представив проект податкової реформи / ЕП, 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
  27. ↑ МЕРТ пропонує створити Службу фінансових розслідувань / Економічна правда, 30 серпня 2016. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  28. ↑ Данилюк анонсировал создание Службы финансовых расследований не позднее 2017 года / Фокус, 23.11.2016
  29. ↑ Міністр фінансів Олександр Данилюк презентував законопроект щодо створення органу протидії фінансовим злочинам / Міністерство фінансів України, 22.02.2017[недоступне посилання]
  30. ↑ Кабмін схвалив закон про створення Фінансової поліції / УП, 22 березня 2017. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  31. ↑ Сделан еще один шаг по созданию Службы финрасследований / ЮрЛига, 07.09.2017
  32. ↑ Міністерства фінансів Республіки Литви та України організовують Координаціний комітет для реалізації реформи ДФС та створення Служби фінансових розслідувань / Міністерство фінансів України, 19.02.2018[недоступне посилання]
  33. ↑ Зареєстровано проект закону про Нацбюро фінансової безпеки / ЕП, 19 березня 2018. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
  34. ↑ Минфин выявил 18 проблем в Нацбюро финбезопасности. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
  35. ↑ У Зеленського розказали, як боротимуться з корупцією. УП. 23 квітня 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  36. ↑ У Зеленського назвали пріоритети в податковій політиці. ЕП. 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  37. ↑ Олександр Данилюк: Створення Служби фінансових розслідувань визначене пріоритетним завданням для виявлення та запобігання злочинам проти інтересів держави у фінансовій сфері. РНБО. 27.08.2019. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30.08.2019.
  38. ↑ Проект Закону про Бюро фінансових розслідувань. № 1208 від 30.08.2019. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
  39. ↑ а б Проект Закону про Бюро фінансових розслідувань. № 1208-2 від 18.09.2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  40. ↑ Про Державний бюджет України на 2020 рік: Закон України; Бюджет, Розподіл, Перелік від 14.11.2019 № 294-IX [Архівовано 21 серпня 2020 у Wayback Machine.] Додаток 3, код 3502000
  41. ↑ Проект Закону про Бюро економічної безпеки України № 3087-д від 02.07.2020. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 8 липня 2020.
  42. ↑ Реформи ціною 600 млн євро: що пообіцяв у Брюсселі прем’єр Денис Шмигаль. ЄП. 24.07.2020. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24.07.2020.
  43. ↑ Меморандум з ЄС: нардеп опублікував вимоги для отримання Україною 1,2 млрд євро. УНН. 21 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
  44. ↑ Зеленський схвалив створення Бюро економічної безпеки. LIGA (укр.). 22 березня 2021. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  45. ↑ Головний фіскал, прокурор та член Ради НБУ: на главу БЕБ обрали трьох кандидатів. УП. 13.08.2021. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13.08.2021.
  46. ↑ а б Про призначення Мельника В. І. Директором Бюро економічної безпеки України: Розпорядження КМУ від 20 серпня 2021 р. № 977-р. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
  47. ↑ Бюро економічної безпеки України [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.] (youcontrol)
  48. ↑ Про початок діяльності Бюро економічної безпеки: Розпорядження КМУ від 24 листопада 2021 р. № 1493-р. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  49. ↑ Про передачу будівлі у м. Києві до сфери управління Бюро економічної безпеки: Розпорядження КМУ від 24 листопада 2021 р. № 1508-р. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  50. ↑ Рада розслідуватиме діяльність БЕБ, Митниці і Податкової. Економічна правда (укр.). 14 ГРУДНЯ 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
  51. ↑ На Закарпатті детектива БЕБ і депутата сільради піймали на хабарі, керівника облуправління бюро відсторонили від посади (фото). LB.ua. Процитовано 19 березня 2023.
  52. ↑ Через хабарництво підлеглого керівника ТУ БЕБ у Закарпатській області відсторонено від посади @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 19 березня 2023.
  53. ↑ У Києві затримали детектива БЕБ за «кришування» грального бізнесу. www.ukrinform.ua (укр.). 10.02.2023. Процитовано 20 лютого 2023.
  54. ↑ Депутати визнали роботу керівництва Бюро економічної безпеки незадовільною та рекомендували уряду попрацювати над оновленням керівництва Бюро. Судово-юридична газета (укр.). 20 лютого 2023. Процитовано 20 лютого 2023.
  55. ↑ а б Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ. Суспільне.
  56. ↑ Рада проголосувала реформу БЕБ, виконавши вимоги партнерів на понад $3 млрд. Що передбачає ухвалена реформа та які можуть бути виклики. Центр протидії корупції.
  57. ↑ Фахівці розуміють, що БЕБ навряд чи почне працювати за новими стандартами, – Южаніна. Еспресо TV.
  58. ↑ Про Бюро економічної безпеки України: Закон України від 28.01.2021 № 1150-IX. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 24 березня 2021.
  59. ↑ Ст. 216 КПК. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  60. ↑ а б Кабмін звільнив голову БЕБ Мельника: хто очолить відомство. Економічна правда (укр.). Процитовано 11 квітня 2023.
  61. ↑ а б Бюро економічної безпеки України - Андрій Пащук приступив до виконання обов’язків Директора БЕБ. esbu.gov.ua (ua) . 16 серпня 2023. Процитовано 16 серпня 2023.
  62. ↑ Кабмін призначив нового очільника БЕБ, Укрінформ, 09.04.2024

Посилання

[ред. | ред. код]
Бюро економічної безпеки України
у соціальних мережах
Бюро економічної безпеки України на сайті Facebook
Бюро економічної безпеки України на сайті Telegram
Бюро економічної безпеки України на сайті Twitter
Бюро економічної безпеки України на сайті YouTube
Бюро економічної безпеки України на сайті Instagram

Література

[ред. | ред. код]
  • Тертишник В. М., Тертишник О. І., Ченцов В. В. Закон України «Про Бюро економічної безпеки України». Науково-практичний коментар. Київ: Алерта, 2022. 290 с.
  • Протидія white-collar crime (інтегративний аналіз, коментар законодавства та пошук шляхів його удосконалення). / В. М. Тертишник, Д. В. Каменський, О. Г. Кошовий, М. В. Корнієнко, О. І. Тертишник, В. В. Ченцов, С. Є. Шишков; під заг. ред. доктора юрид. наук, професора В. М. Тертишника. Київ: Алерта, 2021. 345 с.
  • Семенишин М. О., Бесчастний В. М., Вітвіцький С. С., Бичін С. О., Назимко Є. С. Детективна діяльність в механізмі запобігання злочинності: монографія. Київ: ВД «Дакор», 2020.
  • Зловживання на ринку капіталів: економко-правові аспекти / За ред. О. Г. Кошового, д. ю. н., проф. В. М. Тертишника, д. е. н. , проф. Н. М. Шелудько. Дніпро: ЛІРА, 2019. С. 325—351.
  • Паршин Ю. І., Санакоєв Д. Б., Самойлова С. Ю. Офшоризація та деофшоризація економіки: міжнародний досвід та особливості. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2021. № 2. С. 293—300.
  • Тринька Л. Я., Липчанська О. В. Економічний аналіз: навчально-методичний посібник. К.: Алерта, 2013. 568 с.
  • Фінансові розслідування у сфері протидії легалізації злочинних доходів в Україні: метод. рек. / С. С. Чернявський та ін. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2017. 164 с.
  • Черниш С. С. Економічний аналіз: Навч. посіб. К: Центр учбової літератури, 2010. 312 с.
  • Никифорчук Д. Й. Аналітична робота в оперативно-розшуковій діяльності: навчально-практичний посібник / Д. Й. Никифорчук, О. Ю. Бусол, Г. М. Бірюков. К.: НАВС, 2012. 152 с.
  • Керівництво з ризик-орієнтовного підходу для спеціально-визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Київ: ОБСЄ. 2020.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бюро_економічної_безпеки_України&oldid=43796417