Венгард TV3BU — Вікіпедія

Венгард Ті-Ві-3-Бі-Ю англ. Vanguard TV3BU
Венгард-1, ідентичний Венґарду Ті-Ві-3-Бі-Ю
Основні параметри
Повна назва	Венгард тест вікл-3 бекап англ. Vanguard TV3 Backup
COSPAR ID	VAGT3B
Виготівник	Дослідницька лабораторія ВМФ США (Naval Research Laboratory, NRL)
Оператор	НАСА
Тип апарата	орбітальний
Штучний супутник	Землі
Вихід на орбіту	не відбувся
Дата запуску	5 лютого 1958
Ракета-носій	Венгард
Космодром	Мис Канаверал СК 18Ей
Тривалість польоту	57 секунд
Технічні параметри
Маса	1,36
Розміри	діаметр 0,152 м
Джерела живлення	ртутно-цинкова батарея, шість панелей сонячних батарей

Венгард Ті-Ві-3-Бі-Ю (англ. Vanguard TV3BU, Test Vehicle 3 — Випробувальний апарат-3, Backup — запасний апарат) — невдала американська спроба запустити штучний супутник Землі. П'ятий запуск за програмою Венгард, другий невдалий.

Супутник був алюмінієвою сферою діаметром 152 мм масою 1,36 кг. Всередині містились ртутно-цинкова батарея і два передавача з частотами 108 і 108,03 МГц. Один передавач мав працювати від акумулятора, другий — від шести панелей сонячних батарей, розміщених на корпусі. Передавачі мали використовуватись для відстеження траєкторії супутника і визначення параметрів середовища між апаратом і наземними станціями. Також супутник мав два термістора для вимірювання внутрішньої температури, щоб оцінити ефективність теплового захисту.

Після вибуху 6 грудня 1957 року при запуску Венгард Ті-Ві-3 вирішили запустити запасний апарат. Встановлення на стартовий комплекс 18А затрималось внаслідок ремонту після вибуху. Працюючи цілодобово, персонал закінчив необхідні відновлювальні роботи раніше очікуваного. Однак більшу частину грудня було витрачено на встановлення всіх трьох ступенів ракети. 23 січня першу спробу запуску скасували внаслідок коротких замикань в наземних кабелях після сильного дощу. Впродовж наступних трьох днів здійснили ще три спроби запуску. 26 січня обслуга вилучила пошкоджений двигун другого ступеня, новий встановлювали до 3 лютого. Під час підготовки Венґарда 1 лютого здійснено успішний запуск Експлорера-1.

Цього разу перший ступінь, який в попередньому запуску вибухнув, спрацював нормально. Після вдалого злету на 57-ій секунді польоту на висоті приблизно 450 м виникла несправність в контрольній системі. Пізніше розслідування виявило, що помилкові електичні сигнали спричинили поворот двигуна першого ступеня. Опір повітря, накладений на динамічне навантаження конструкції зламав ракету біля нижньої частини другого ступеня.

Історія НАСА: успіх і після нього [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.](англ.)