3-й окремий мотопіхотний батальйон «Воля» — Вікіпедія

3-й окремий мотопіхотний батальйон «Воля»
Нарукавний знак батальйону, 2019 рік
Засновано30 травня 2014
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
У складі24 ОМБр
ПоходженняЛьвівська область
Війни/битвиВійна на сході України
Командування
Поточний
командувач		майор Андрій Ляхович
Знаки розрізнення
Прапор
нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

3-й окремий мотопіхотний батальйон (3 ОМПБ, в/ч А3414, пп В0111) — формування у складі Збройних сил України, створене як 3-й батальйон територіальної оборони «Воля» з мешканців Львівської області у подальшому 3 ОМПБ у складі 24 ОМБр.

Створення

[ред. | ред. код]

Про створення добровольчого батальйону на території Львівської області вперше повідомив 18 березня військовий комісар Львівської області, полковник Володимир Щур (позивний Миша)[1][2]. 8 травня 2014 року голова ЛОДА видав розпорядження про організацію роботи з добровільного залучення громадян до вступу на військову службу за контрактом до 3-го батальйону територіальної оборони[3]. Офіційною датою створення батальйону є 30 травня 2014 року[4].

Олександр Поронюк, керівник Західного регіонального медіа-центру Міноборони України, дав пояснення, чому батальйон отримав саме третій номер:

Нині в області формують так званий 3-й батальйон територіальної оборони Львівської області. Чому його називають третім? Це не означає що його створюють втретє, справа в тому, що останні 10–15 років Україна поділена на зони територіальної оборони, Львівщина ж має №3 у цьому поділі[5].

З обласного бюджету виділили 1 млн гривень. Через бюрократичні перепони на початок серпня освоїли лише 50 % з цих коштів[6].

Першим командиром 3-го БТрО став призначений 15 травня на цю посаду підполковник запасу Андрій Кушнір[7]. 2 жовтня новим комбатом було призначено майора Андрія Ляховича[8]. До цього, він служив заступником командира батальйону.

Склад

[ред. | ред. код]

До складу Львівського батальйону територіальної оборони у травні ввійшли 423 вояки. Після проведення третьої черги мобілізації батальйон доукомплектували ще 203 вояками[9]. З усіма були укладено контракти на три роки[10]. Серед бійців — представники різних верств суспільства. Іван Троцько у мирному житті працював на шахті у Червонограді. За його словами:

Йдеться не про гроші, йдеться про обов'язок і честь. Якщо всі будемо ховатися від війська, хто боронитиме країну, нашу землю, наших жінок і дітей?! Комусь треба одягти військовий однострій, то чому не мені?[11].

У минулому, за його плечима — служба в аеромобільно-десантних військах, миротворчі місії. Після Революції гідності стрілець 1-ї роти рядовий Троцько готовий боронити територіальну єдність України. Усього, до батальйону приєдналися 13 червоноградських шахтарів, для яких їхні товариші по шахті придбали всю необхідну захисну амуніцію: бронежилети, шоломи, тактичні окуляри тощо.

Першочерговими завданнями батальйону були визначені: — охорона та оборона важливих об'єктів інфраструктури Львівщини, шляхів автомобільного та залізничного сполучення, підсилення охорони визначених ділянок кордону України, боротьба з диверсантами, іншими ворожими озброєними угрупуваннями, забезпечення умов для оперативного розгортання військ у випадку потреби тощо.

Озброєння

[ред. | ред. код]

При формуванні особовий склад батальйону одержав легку стрілецьку зброю: автомати та ручні кулемети. У зоні АТО солдати отримали важкі кулемети та автоматичні гранатомети. Характер бойових дій у секторі «А» змусив вояків 3-го БТрО звернутися у вересні до командування із вимогою доукомплектування батальйону важким озброєнням та бронетехнікою[12].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Упродовж травня-червня солдати батальйону пройшли випробування на стійкість та витривалість під час військового вишколу та бойового злагодження на Яворівському військовому полігоні[10]. За словами підполковника Кушніра, програму навчання особовий склад батальйону перевиконав удвічі:

Часу для навчання багато не буває. Досвід набували швидко і якісно, адже більшість проходила військову службу у Збройних силах та Внутрішніх військах. Навички відновлюються швидко, і вони всіляко допомагали новачкам опановувати армійську справу. ... Батальйон пройшов загальновійськову підготовку з урахуванням досвіду, здобутого в Югославії, Іраку та на сході України. В армії не вивчали такої ситуації, як «зачистка» будинку. Тренування взяті з навчальної програми підготовки спецпідрозділів[7].

У ніч на 4 липня сто бійців батальйону вирушили зі Львова на схід України[13]. Заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Йосиф Ситник закликав солдатів «продовжити славні традиції своїх предків — козаків та бандерівців»[14]. Захисну амуніцію для бійців доставили лише у день виїзду. Солдати розповіли журналістам, що частину амуніції їм довелося купувати за власні кошти[15].

9 липня 2014 року, 3-й батальйон територіальної оборони вже виконував бойові завдання у зоні АТО на Луганщині. Особовий склад розпочав бойове чергування на шести блокпостах, як поблизу Луганська, так i в 6—8 км від кордону з Росією[16].

4 вересня до зони АТО поїхало ще 100 вояків батальйону. Бронежилети i каски нового зразку їм пообіцяли надати по прибуттю на місце дислокації[17].

5 вересня під селом Шишкове терористами було полонено військовиків 3-го БТРо Павла Калиновського, Петрака Олега Михайловича, Кузьмина Михайла Степановича та Литвина Мирослава Богдановича. Розстріляні Дмитро Власенко й Андрій Малашняк.

24 вересня 2014 року місцевий сайт опублікував звістку, що п'ятеро бійців 3-го БТрО у вересні потрапили до полону.[18][19]

Проблеми з ротацією 2014 р.

[ред. | ред. код]

1 жовтня голова Львівської ОДА Юрій Турянський зустрівся із сім'ями солдат Львівського батальйону територіальної оборони, які прийшли до нього з вимогою провести ротацію військовослужбовців. Турянський написав листа до Міністерства оборони України. Генштаб Збройних сил України повідомив, що ротацію планується провести до кінця листопада[20].

15 жовтня обурені родичі бійців 3-го батальйону територіальної оборони перекрили вулицю у центральній частині міста, протестуючи проти затримки з ротацією. У ході акції протесту водій легкового автомобіля збив декілька активістів. Відбулася бійка[21].

25 листопада Юрій Турянський уточнив, що ротація 3-го БТрО пройде до 3 грудня[9].

Переформатування

[ред. | ред. код]

У листопаді 2014 року 3-й батальйон територіальної оборони Львівщини переформатували в 3-й окремий мотопіхотний батальйон 24-ї окремої механізованої бригади; про це повідомив Юрій Турянський на зустрічі з представниками громади[22].

Командування

[ред. | ред. код]
  • підполковник Андрій Кушнір (до вересня 2014)[23]
  • майор Андрій Ляхович (з жовтня 2014)[24][25]

Втрати

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У Львові формується батальйон територіальної оборони[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. ↑ В області постане «Батальйон територіальної оборони». Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  3. ↑ Розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від «8» травня 2014 року № 149/0/5-14
  4. ↑ На Львівщині сформували третій батальйон територіальної оборони. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
  5. ↑ Армія у злиднях: Львівщина далі формує військовий батальйон, який охоронятиме спокій області. Тим часом воякам бракує взуття, форми та бронежилетів!. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  6. ↑ Через бюрократію Львівський батальйон територіальної оборони залишився без бронежилетів. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  7. ↑ а б Досі армію не вчили «зачищати» будинки і міста… [Архівовано 29 листопад 2014 у Wayback Machine.], Високий замок, 9 липня 2014
  8. ↑ Львівський батальйон територіальної оборони отримав нового командира. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  9. ↑ а б Ротація Третього батальйону тероборони пройде до 3 грудня[недоступне посилання з лютого 2019]
  10. ↑ а б Командир третього батальйону територіальної оборони задоволений перебігом підготовки новобранців. Фото. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  11. ↑ Львівські «леви» — курс на Схід [Архівовано 24 грудень 2014 у Wayback Machine.], Народна армія, 7 липня 2014
  12. ↑ Бійці 3-го батальйону територіальної оборони Львова вимагають забезпечення зброєю та технікою. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  13. ↑ Урядовий портал: Зі Львова у зону АТО вирушили понад сто бійців батальйону територіальної оборони. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  14. ↑ Йосиф Ситник взяв участь у відправленні Третього батальйону територіальної оборони Львівщини на захист східних теренів України. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-29 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Зі Львова в зону АТО вирушив ще один батальйон територіальної оборони. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 22 листопада 2014.
  16. ↑ Батальйон територіальної оборони Львівщини захищає шість блокпостів у зоні АТО. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
  17. ↑ Зі Львова вирушили на фронт ще понад сотня бійців батальйону територіальної оборони (додано відео). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  18. ↑ П'ятеро військовослужбовців львівського батальйону територіальної оборони «Воля» зникли безвісти. Архів оригіналу за 29 листопад 2014. Процитовано 22 листопад 2014. [Архівовано 2014-11-29 у Wayback Machine.]
  19. ↑ П’ятеро військовослужбовців львівського батальйону територіальної обо…. archive.is. Архів оригіналу за 22 листопада 2014. Процитовано 26 вересня 2016. [Архівовано 2014-11-29 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Ротація батальйону територіальної оборони Львівщини відбудеться до кінця листопада. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  21. ↑ У Львові родичі бійців АТО рвали одяг і трощили авто, вимагаючи ротації. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  22. ↑ Третій батальйон тероборони Львівщини розформували[недоступне посилання з грудня 2018]
  23. ↑ Підполковник Кушнір більше не командир 3-го батальйону територіальної оборони Львівщини, - Поронюк. Гал-інфо. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.
  24. ↑ Батальйон територіальної оборони Львівщини очолив майор Андрій Ляхович - DailyLviv.com. dailylviv.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.
  25. ↑ Львівський батальйон тероборони отримав нового командира. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.
  26. ↑ Від вибуху під Оленівкою загинув солдат 24 омбр зі Львова Анатолій Сорочинський. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
  27. ↑ На Донеччині під снайперським вогнем полягли воїни 24-ї бригади Джерелейко і Бардалим. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=3-й_окремий_мотопіхотний_батальйон_«Воля»&oldid=43972753