Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень — грудень 2015) — Вікіпедія

У статті наведено список втрат силових структур України у російсько-українській війні з 1 серпня по 31 грудня 2015 року (включно).

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по батькові	Про особу	Дата смерті	Обставини смерті
Серпень [ред. | ред. код]
2736		Погончук Олег Ілліч	01994-09-022 вересня 1994, Жуків (Золочівський район) Львівська область. Проживав у с. Зимна Вода (Пустомитівський район). Молодший сержант 122-го окремого аеромобільного батальйону (Костянтинівка) 81-ї десантно-штурмової бригади. Служив у міліцейському спецпідрозділі «Титан» в Києві. Повернувшись на Львівщину, працював охоронцем у приватній фірмі. Призваний за мобілізацією як доброволець навесні 2015 року. Залишилися батьки і старша сестра.	02015-08-011 серпня 2015	Загинув від наскрізного вогнепального кульового поранення голови, під час несення вартової служби на спостережному пункті «Черепаха» блокпосту «Дракон» під містом Костянтинівка (Донецька область)[1].
2737		Рибаков Василь Володимирович	01989-05-2828 травня 1989, Сморжів (Радехівський район) Львівська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Майже три роки служив у ЗСУ за контрактом, з них 1,5 роки був у зоні АТО, від початку військових дій на Донбасі. Двічі був поранений та повертався на передову. Залишилися мати і син.	02015-08-022 серпня 2015	Загинув у смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область)[2]. В соцмережах повідомляють, що у висновку судово-медичної експертизи причиною смерті вказане самогубство[3].
2738		Пономаренко Сергій Олександрович	01982-09-1010 вересня 1982, с. Павлиш Онуфріївський район Кіровоградська область. Молодший сержант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Україна).	02015-08-022 серпня 2015	Загинув поблизу міста Артемівськ (Донецька область). Похований на кладовище селища Павлиш.[4] За повідомленням журналіста ICTV, двоє військових 30-ї бригади загинули в боях на Горлівському напрямку, ще 13 дістали поранень.[5]
2739		Правосудько Ігор Миколайович	01981-08-066 серпня 1981, Докучаєве (Устинівський район) Кіровоградська область. Мешкав у Кіровограді. Молодший сержант, військовослужбовець 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше — 2-й БТО Рівненської області «Горинь»), в/ч пп В0113. Активний учасник Революції Гідності. У вересні 2014 року добровольцем був мобілізований до ЗСУ.	02015-08-022 серпня 2015	Загинув, рятуючи поранених під мінометним обстрілом на горлівському напрямку поблизу с. Зайцеве (Артемівський район) Донецької області. Похований на кладовище села Докучаєве.[4] Поблизу с. Зайцеве батальйон «Горинь» втратив 2 бійців, поранено 6 і один отримав контузію.[6] За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 4 українських військовослужбовців загинули, 15 — було поранено.[7]
2740		Павлюк Олександр Альбертович	01968-05-2929 травня 1968, Мукачеве Закарпатська область. Старший прапорщик, військовослужбовець механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишилася дружина і двоє дітей.	02015-08-033 серпня 2015	Двоє бійців бригади загинули у ніч на 3 серпня в результаті обстрілу поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область), на бойових позиціях біля станції Вільхова та рибгоспу[8].
2741		Козак Мар'ян Іванович	01984-07-2020 липня 1984, Іванівці (Жидачівський район) Львівська область. Солдат механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).	02015-08-033 серпня 2015	Двоє бійців бригади загинули у ніч на 3 серпня в результаті обстрілу поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область), на бойових позиціях біля станції Вільхова та рибгоспу[8].
2742		Мазур Андрій Євгенович	01975-11-2828 листопада 1975, Налужжя Теребовлянський район Тернопільська область. Сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Коли Андрію було 14 років, загинув його батько, а через кілька років померла мати. Мобілізований 24 липня 2014 року, після тритижневої підготовки на полігоні у Віноградові вирушив на передову. Залишилися брат, дружина та 19-річний син.	02015-08-033 серпня 2015	За два тижні до демобілізації, 9 липня, під час виконання бойового завдання в районі смт Станиця Луганська (Луганська область) отримав важкі осколкові поранення у живіт від фугасу. Андрію зробили операцію у місцевій лікарні та витягли осколки, але в організм потрапила інфекція і почалося зараження. Помер у Харківському військовому шпиталі. Похований у рідному селі[9].
2743		Бондар Олександр Борисович	01974-11-1616 листопада 1974, Вознесенськ Миколаївська область. Сержант, військовослужбовець 95-ї ОАеМБр. Працював на сирзаводі. Був мобілізований 5 серпня 2014 року як доброволець. Залишилися дружина та донька. Шурин Олександра (брат дружини) — прикордонник Володимир Гречаний, загинув 14.06.2014 під Маріуполем. Прим. Можливо, це сержант Бондар Олександр Борисович (потрібне підтвердження).	02015-08-033 серпня 2015	Помер від серцевого нападу в с. Рубіжне (Добропільський район). Похований на Центральному кладовищі Вознесенська[10].
2744		Остапчук Василь Васильович (Позивний «Хохол»)	01977-05-1717 травня 1977, Полонне Хмельницька область. Солдат, головний сержант — командир відділення 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше — 13-й БТО «Чернігів-1»). Добровольцем пішов на фронт, із зими 2015 року воював у Добровольчому Українському Корпусі «Правий сектор», потім перевівся до ЗСУ. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей.	02015-08-033 серпня 2015	Був поранений в районі міста Артемівськ (Донецька область) касетною міною, внаслідок вибуху йому відірвало ногу, а також отримав численні поранення в області таза. Василь встиг по рації передати про свої поранення, медики боролися за життя захисника до останнього, але він загинув від втрати крові. За даними Книги пам'яті, близько 23:40 під час артилерійського обстрілу взводного опорного пункту отримав поранення в спину, помер під час транспортування до Артемівської міської лікарні. Похований у Полонному[11].
2745		Шумейко Олександр Вікторович (Позивний «Шум»)	01982-09-2424 вересня 1982, Митченки Бахмацький район Чернігівська область. Солдат, номер обслуги протитанкового артилерійського розрахунку 2-го взводу роти вогневої підтримки 17-го ОМПБ «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Шкільні роки — Крим та с. Киселівка (Менський район). Строкова служба — «Десна». Заочно закінчив ЧДІЕіУ («Фінанси»), одночасно з навчанням працював рятувальником у Києві. З 2007 по 2014 проживав у м. Щолкіне АР Крим, де працював рятувальником. Після окупації півострова у березні 2014 залишив службу і повернувся у Киселівку. Мобілізований 11.02.2015 як доброволець. Розлучений, залишилась мати.	02015-08-044 серпня 2015	Загинув о 00:03 у ніч на 4 серпня внаслідок смертельного поранення від розриву 82-міліметрової міни під час вогневого боєзіткнення на ВОП поблизу с. Гладосове в районі міста Горлівка. Похований у с. Киселівка[12].
2746		Трофимчук Валерій Васильович	01967-09-2929 вересня 1967, Вінниця. Солдат, розвідник 1-ї розвідувальної роти 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). 11 років жив в Італії, де працював на меблевій фабриці. Повернувшись до України, оселився в селі у батьків. Був мобілізований на початку серпня 2014 року. Під час боїв за Дебельцеве 9 грудня 2014 року заручився зі своєю коханою, яка приїхала до нього на передову, потім вони обвінчались у Вінниці, після чого Валерій знову поїхав на фронт. Залишилася дружина та донька 2013 р.н.	02015-08-044 серпня 2015	Загинув у ніч з 3 на 4 серпня в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася у двох метрах від бійців, Валерій загинув на місці від чисельних поранень. Його пораненого напарника вдалось спустити із терикону, але до шпиталю довезти його також не встигли[13][14]
2747		Гурічев Андрій Вікторович (Позивний «Барс»)	01991-06-2626 червня 1991, Новомиргород Кіровоградська область. Лейтенант, командир взводу спостереження і технічних засобів спостереження 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Випускник Златопільської гімназії, золотий медаліст. Закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. Під час навчання захопився пауерліфтингом і у 2012 році здобув золото на чемпіонаті світу. Після цього почав навчатися на факультеті фізичного виховання Кіровоградського державного університету ім. Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 роки возив на міжнародні змагання своїх вихованців. На фронт пішов добровольцем. Попри війну продовжував навчання на заочному відділенні. На його сторінці у соціальних мережах назавжди залишився останній статус: «Людина — сталь. А танк — всього лиш шматок заліза».	02015-08-044 серпня 2015	Загинув у ніч з 3 на 4 серпня в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася в двох метрах від бійців, Андрій дістав важких поранень, помер від втрати крові дорогою до лікарні. Похований у Новомиргороді[13][15].
2748		Росторопша Віктор Вікторович	01996-06-3030 червня 1996, 19 років, Світлогірське (Криничанський район) Дніпропетровська область. Солдат, розвідник 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). Був круглим сиротою, залишившись без батьків разом зі старшою сестрою виховувався у Перещепинському інтернаті для дітей-сиріт. У червні 2015 року закінчив профтехучилище в Дніпропетровську та добровольцем пішов до військкомату.	02015-08-055 серпня 2015	Загинув разом з двома бойовими товаришами о 3:04, підірвавшись на фугасі поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований у с. Світлогірське[16][17].
2749		Шаповал Олександр Сергійович	01992-07-2525 липня 1992, Єлизаветградка Олександрівський район (Кіровоградська область). Старший лейтенант, командир розвідгрупи 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). Кадровий офіцер. Після закінчення школи № 30 у м. Черкаси, де мешкав з батьками, вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Після цього навчався в Академії сухопутних військ у Львові. Факультет сухопутних військ і розвідки перевели в Одесу, тож 2014 року Олександр закінчив Одеську Академію Сухопутних військ, був направлений до 74-го ОРБ, і став на захист Батьківщини. Нагороджений медаллю за оборону Донецького аеропорту.	02015-08-055 серпня 2015	Загинув разом з двома бойовими товаришами, підірвавшись на фугасі поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований в смт Єлизаветградка[16][18].
2750		Лянка Максим Юрійович	01986-01-077 січня 1986, Синельникове Дніпропетровська область. Солдат, радіотелеграфіст — розвідник 74-го окремого розвідувального батальйону, в/ч пп В0136 (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив Синельниківський професійний ліцей, служив в армії, з 2011 року працював у ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод». Мобілізований у серпні 2014 року. Залишилася дружина та дві маленькі доньки, 3 і 2 роки.	02015-08-055 серпня 2015	Загинув разом з двома бойовими товаришами, підірвавшись на фугасі поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований у м. Синельникове[16][19].
2751		Бордак Олександр Григорович	01972-10-1313 жовтня 1972, Білозерка Херсонська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область).	02015-08-055 серпня 2015	Загинув вночі під час обстрілу в районі міста Мар'їнка (Донецька область)[20].
2752			Військовослужбовець (підрозділ не уточнено).	02015-08-055 серпня 2015	За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 5 українських військовослужбовців загинули, ще 6 зазнали поранень.[21]
2753		Фляк Ігор Романович	01975-08-055 серпня 1975, Ваньовичі Самбірський район Львівська область. Проживав у с.Бачина. Військовослужбовець-контрактник Самбірської військової частини, ймовірно 703-го інженерного полку (Самбір). Кадровий військовий, ніс службу в зоні АТО з початку березня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та дві доньки.	02015-08-055 серпня 2015	Помер у Львівському військовому шпиталі після важкого поранення у зоні АТО (за іншими даними — від невиліковної хвороби, на яку він захворів під час виконання службових обов´язків на сході). Похований 6 серпня у с. Бачина.[22]
2754		Дудка Сергій Петрович	01966-06-055 червня 1966, с.Буртин, Полонський район, Хмельницька область. Проживав у м.Львів. Військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, (Гвардійське). На фронт пішов добровольцем З1 березня 2015 року. Залишилися дружина, донька та старенька мати, за якою він доглядав останні три роки.	02015-08-066 серпня 2015	Загинув у зоні АТО, коли машина із бійцем підірвалася на фугасній міні. Похований 11 серпня у селі Понінка де проживає його матір.[23]
2755		Яковченко Олег Миколайович	01979-11-099 листопада 1979, Петропавлівка Дніпропетровська область. Проживав в Павлограді. Солдат Національної гвардії України, в/ч № 3021 (Дніпропетровськ). За свою трудову діяльність понад 18 років працював слюсарем, електромонтером на різних підприємствах, два роки — в органах внутрішніх справ смт Петропавлівка. До мобілізації працював гірником очисного вибою на дільниці з видобутку вугілля № 6 ДТЕК шахтоуправління Дніпровське. Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року.	02015-08-066 серпня 2015	У вересні 2014 року був поранений під час виконанні військового обов'язку в районі міста Маріуполь (Донецька область). Після лікування продовжив службу. Наприкінці липня 2015 року здоров'я Олега погіршилось, він був направлений на лікування до Запорізького військового шпиталю, де помер. Солдату залишалося два тижні до демобілізації[24].
2756		Сидор Іван Ігорович	01975-07-055 липня 1975, Бортятин Мостиський район Львівська область. Міліціонер спецпідрозділу МВС «Грифон» при УМВС України у Львівській області. Був депутатом Довгомостиської сільської ради. На фронт поїхав добровільно, прибув на Донеччину 2 серпня 2015 року для несення служби у міліцейському батальйоні «Львів». Залишилася дружина та дві доньки.	02015-08-066 серпня 2015	Близько 09:30 у Краматорську (Донецька область) в казармі у ванній кімнаті було знайдено тіло правоохоронця з вогнепальним наскрізним пораненням грудної клітки зліва. Поряд знайдено його табельну зброю. Відкрито кримінальне провадження за статтею «Умисне вбивство», слідство розглядає кілька версій. Похований у с. Бортятин[25].
2757		Касьяненко Даніїл Костянтинович (Позивний «Телефон»)	01996-03-055 березня 1996, 19 років, Запоріжжя. Солдат зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади. Активний учасник Революції Гідності. Воював у «Карпатській Січі» з перших днів заснування підрозділу.	02015-08-066 серпня 2015	Загинув близько 18:00 внаслідок прямого влучення міни з 82-мм міномета під час бойового чергування на позиції поблизу аеропорту Донецька. Похований на Леванівському цвинтарі Запоріжжя[26][27].
2758		Костюк Олег Олександрович (Позивний «Характерник»)	01981-11-033 листопада 1981, Ромни Сумська область. Мешкав у м. Суми. Солдат, стрілець зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади. Активний учасник Революції Гідності. Одружений.	02015-08-066 серпня 2015	Загинув близько 18:00 внаслідок прямого влучення міни з 82-мм міномета під час свого першого бойового чергування, на позиції поблизу аеропорту Донецька[26].
2759		Горбачова Анастасія Валентинівна (Позивний «Лиса»)	01983-03-1616 березня 1983, Чернівці. Стрілець — санінструктор розвідувальної роти окремої тактичної групи Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Батько рано помер, багатодітна мати жила у злиднях і змушена була віддати дітей в інтернат, звідки забирала їх на вихідні. Настя працювала санітаркою, потім продавцем на ринку, займалась біатлоном. Останні роки доглядала тяжко хвору матір, яка незадовго до війни померла. Анастасія з сестрою жили в селі поблизу Чернівців. В зоні АТО брала участь в бойових діях під Донецьким аеропортом, була розвідником, санінструктором.	02015-08-066 серпня 2015	Загинула від вогнепального поранення із мисливської рушниці у серце в м. Маріуполь (Донецька область). Слідство розглядає дві версії: нещасний випадок або вбивство. Поховали Анастасію у Чернівцях на Алеї Слави Центрального кладовища[28].
2760		Барателі Гіоргі Тамазович	01991 1991, Сухумі Абхазія Грузія. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади. Грузинський доброволець. З жовтня 2014 року захищав Україну, яка стала для нього другою Батьківщиною, воював у районі Донецького аеропорту.	02015-08-077 серпня 2015	За іншими джерелами, 8 серпня, загинув на позиції «Шахта» під Донецьком. Під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ Георгі був на передньому спостережному пункті, він його не залишив і продовжив спостереження. В окоп влучила 120-мм міна. Поховання у с. Башмачка (Солонянський район Дніпропетровська область)[29]. За повідомленням «Преса України» з посиланням на власні джерела в зоні АТО, з опівночі до 6:00 найбільш інтенсивними були обстріли позицій сил АТО бойовиками в Донецькому секторі. Тут бойовики активно застосовували міномети та артилерію, двічі стріляли з танків й стрілецької зброї, тричі — з АГС-17. Внаслідок цього загинув один український військовослужбовець, який служив у 93-й омбр[30].
2761		Чепеленко Олег Олександрович (Позивний «Хакер»)	01987-05-2929 травня 1987, Лукашівка (Близнюківський район) Харківська область. Старший солдат, снайпер роти снайперів 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Був єдиною дитиною в родині. До мобілізації працював вчителем інформатики і праці в сільській школі. В зоні АТО перебував з осені 2014 року.	02015-08-077 серпня 2015	Під час виконання бойового завдання в районі с. Трьохізбенка Луганська область, група військових в результаті бойового зіткнення потрапила в полон. Коли їх вели через мінне поле, Олег підірвав себе на «розтяжці» разом з російськими бойовиками[31].
2762		Стоцький Микола Вікторович	01968-09-1717 вересня 1968, Великі Мошки Овруцький район Житомирська область. Прапорщик, стрілець 8-ї роти 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Завідував Великомошківським сільським клубом. Мобілізований 25 квітня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей, молодшому сину нема ще й року.	02015-08-077 серпня 2015	Разом зі своїми бойовими товаришами підірвався на мінному полі на Луганщині[32]. Під час виконання бойового завдання в районі с. Трьохізбенка група військових в результаті бойового зіткнення потрапила в полон. В результаті підриву на мінному полі разом з Олегом Чепеленком загинув прапорщик 8 роти з Житомирщини[33].
2763		Галас Роман Євгенович	01975-12-011 грудня 1975, Сокаль Львівська область. Мешкав у смт Млинів Рівненська область. Старший лейтенант, командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 16-й БТО «Полтава»). Закінчив школу із золотою медаллю, навчався у Львівському університеті імені Івана Франка на географічному факультеті. Після одруження переїхав в смт Млинів. Працював у Луцьку на заводі. Мобілізований в лютому 2015 року. Залишилися дружина та 14-річна донька.	02015-08-088 серпня 2015	Загинув поблизу м. Артемівськ (Донецька область) від вибуху гранати в бліндажі. Після прощання у Млиніві захисника поховали на новому кладовищі м. Сокаль.[34] Офіційна версія загибелі, що військовий навмисно підірвав себе гранатою. Але колеги та рідні в цю версію не вірять, і вважають його загибель вбиством — Роман напередодні мав конфлікт з високопоставленими офіцерами зі спецслужб та отримав погрози через принципову позицію у боротьбі з контрабандними грузами.[35]
2764		Пакалов Олег Михайлович	01970-07-1818 липня 1970, Півнівщина Городнянський район Чернігівська область. Солдат, стрілець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).	02015-08-099 серпня 2015	Загинув близько опівночі від кульових поранень поблизу смт Сартана (Маріуполь) внаслідок необережного поводження зі зброєю (АКС-74) товариша по службі під час патрулювання, — дістав 6 вогнепальних кульових поранень, від яких помер. Суд засудив винуватця до 2 років в'язниці, але звільнив від покарання на підставі закону про амністію.[36].
2765		Іванченко Євген Миколайович	01978-05-2121 травня 1978, Ватутіне Черкаська область. Старшина 2 ст., стрілець 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв), що створена на базі кримських підрозділів[37]. Закінчив ПТУ № 2 ім. В. Ф. Орлова де здобув професію електрозварника, працював за спеціальністю на підприємствах міста Ватутіне. Призваний за мобілізацією 25 квітня 2015 року. Залишилися батьки, сестра та двоє дітей, — син і донька.	02015-08-099 серпня 2015	Загинув від вогнепального поранення у голову поблизу села Широкине (Волноваський район Донецька область) у стрілецькому бою з диверсійно-розвідувальною групою противника. Один військовий зник безвісти, і ще один поранений. Поховали захисника у м. Ватутіне[38][39].
2766		Пашко Олександр Іванович	01982-06-1515 червня 1982, Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область. Старшина 9-ї роти 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Маловисківське ПТУ № 16. Після служби в армії з 2002 року і до мобілізації працював на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК», спочатку прохідником, потім кріпильником дільниці № 7. Грав у місцевій футбольній команді «Шахтар», де був нападником і капітаном команди. Молодший брат Олександра також захищає Батьківщину в зоні АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє неповнолітніх синів.	02015-08-099 серпня 2015	Загинув від смертельного кульового поранення в результаті обстрілу противником блокпоста ЗСУ в селі Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Поховали захисника у с. Смоліне. У труну поклали і його футболку з номером «9».[40] За повідомленням УНН з посиланням на правоохоронців, 9 серпня близько 17:00 на військовому опорному пункті «Орел» у селі Жолобок Луганської області 29-річний рядовий військової частині №В4680 застрелив із автомату Калашникова 33-річного сержанта цієї ж частині. Кримінальне провадження відкрито за ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство).[41]
2767		Тіліженко Віталій Вікторович (Позивний «Кекс»)	01978-12-2525 грудня 1978, Запоріжжя.[42] Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Закінчив Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій. У 2004—2005 роках викладав в академії бізнесу і права ім. Кручининої. З 2005 року був бізнес-тренером і ІТ-консультантом в компаніях Інформменеджер, BPO Group, Professional Trainings. Брав участь у більш ніж 50 консультаційних і навчальних проектах у різних комерційних організаціях. Вів блог на Цензор. НЕТ. Активний учасник Революції Гідності. Громадський активіст, волонтер, розробник військового спорядження. Залишилася сестра.	02015-08-1010 серпня 2015	Загинув у бою. О 3:25 противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу, противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. В бою загинули троє бійців ДУК. Поховали воїна у Запоріжжі[43][44].
2768		Лавкай Василь Васильович (Позивний «Бізон»)	01978-03-2222 березня 1978, Клячаново Мукачівський район Закарпатська область. Проживав у с. Іванівці (Мукачівський район). Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». З раннього віку почав працювати, був добрим мисливцем, їздив на заробітки до Європи. Залишилися дружина та 9-місячна донька.	02015-08-1010 серпня 2015	О 3:25 противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу, противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. В бою загинули троє бійців ДУК. Після прощання в Іванівцях воїна поховали в с. Клячаново[43][45][46].
2769		Бодяк Андрій Олександрович	01974-02-055 лютого 1974 Борозенське Великоолександрівський район Херсонська область. Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишився 12-річний син.	02015-08-1010 серпня 2015	О 03:25 противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу, противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. В бою загинули троє бійців ДУК[46][43][47].
2770		Ровний Євген Васильович	01973-02-077 лютого 1973, Михайло-Ларине Жовтневий район (Миколаївська область). Сержант, старший механік-водій 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Після служби в армії 15 років працював механізатором виноградної бригади № 2 радгоспу. Останнім часом працював механізатором у приватному підприємстві ПП «Дубки». Мобілізований 7 серпня 2014 року, на фронт пішов добровольцем. Залишилися батьки, дружина та син.	02015-08-1111 серпня 2015	Загинув під час проведення контратаки позицій сепаратистів в районі села Біла Кам'янка (Волноваський район Донецька область). Похований на кладовищі рідного села Михайло-Ларине[48]. О 3:25 10 серпня противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Силами 72-ї ОМБр та підкріплення з ДУК-ПС і 14-ї ОМБр противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. За повідомленням волонтерів, у бою загинули 4 військових ЗСУ (в штабі підтверджено загибель одного) і 3 бійці ДУК-ПС[43]
2771		Пєвнєв Ігор Павлович	01966-02-077 лютого 1966, Київ. Старший лейтенант, командир взводу 41-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше — 41 батальйон територіальної оборони «Чернігів-2»).	02015-08-1111 серпня 2015	За повідомленням волонтерів-медиків, загинув під селом Старогнатівка (Донецька область)[49]. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще 3 зазнали поранень. Ці втрати сили АТО понесли під Станицею Луганською і Старогнатівкою[50].
2772		Єжов Олександр Сергійович (Позивний «Бєшений Йожик»)	01978-06-044 червня 1978, Запоріжжя. Солдат, навідник — командир танку танкового батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 15 років працював на заводі «Укрграфіт» верстатником, слюсарем-ремонтником, наладчиком верстатів з ЧПУ, потім 2 роки на приватній фірмі програмістом. Призваний за мобілізацією 8 січня 2015 року.	02015-08-1212 серпня 2015	Загинув у ДТП у Волноваському районі (Донецька область). О 17:20 поблизу села Новоселівка перекинувся автомобіль Mitsubishi Pajero з військовослужбовцями, які повертались з передової. Пасажир автівки від отриманих травм помер на місці, водій та другий пасажир доставлені до медичного закладу. Поховали Олександра на Осипенківському кладовищі Запоріжжя[51][52].
2773		Вітківський Валерій Леонідович	01974-04-2020 квітня 1974, Бердичів Житомирська область. Солдат, стрілець танкового підрозділу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Призваний за мобілізацією 8 лютого 2015 року, з 22 квітня перебував у зоні АТО. Залишилися мати, дружина та донька 2012 р.н.	02015-08-1212 серпня 2015	Загинув під Донецьком поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) в результаті обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град». Похований на батьківщині матері в смт Бродецьке на Вінниччині[53].
2774			01969 1969, Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено).	02015-08-1313 серпня 2015	Близько 08:30, на території колишнього дитячого садка в м. Артемівськ (Донецька область) знайдено тіло військовослужбовця ЗСУ з вогнепальним пораненням в груди. Розслідування ведеться за статтею «Умисне вбивство»[54]
2775		Юган Іван Васильович	01957-08-2626 серпня 1957, 57 років, Рогатин Івано-Франківська область. Сержант, стрілець 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилось двоє дітей та внуки.	02015-08-1313 серпня 2015	За повідомленням координатора Самооборони Івано-Франківська, загинув вночі поблизу міста Дзержинськ (Донецька область), за повідомленням Рогатинської РДА, — поблизу смт Зайцеве[55].
2776		Логвин Геннадій Борисович (Позивний «Тихоня»)	01972-08-2525 серпня 1972, Бориспіль Київська область. Старший сержант, кулеметник мотопіхотної роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Працював зварювальником. Мобілізований 4 лютого 2015 року. Залишилася мати.	02015-08-1313 серпня 2015	Зник безвісти під час виконання бойового завдання, після гранатометного обстрілу. 30 листопада командир роти повідомив матері, що у районі смт Зайцеве (Донецька область) знайдено останки чоловіка, ймовірно, Геннадія, подальша експертиза ДНК підтвердила. 15 лютого 2016 року воїна поховали у рідному Борисполі[56].
2777		Широков Віталій Валерійович	01981-10-1919 жовтня 1981, Олександрія Кіровоградська область. Молодший сержант, стрілець роти снайперів 30-ї окремої механізованої бригади (Україна). Працював на фірмі з виготовлення пам'ятників. Мобілізований взимку 2015 року. Неодружений, батьки Віталія померли, залишилися двоє старших братів.	02015-08-1414 серпня 2015	Підрозділ, в якому служив Віталій, утримував позиції поблизу Дебальцеве. Загинув о 6-й годині ранку поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Під артобстрілом у Віталія стався серцевий напад. Похований на Верболозівському кладовищі Олександрії.[57]
2778		Масікевич Василь Євгенович	01975-09-1717 вересня 1975, Репужинці (Заставнівський район) Чернівецька область. Солдат, вогнеметник 81-ї десантно-штурмової бригади. Мобілізований 29 січня 2015 року, проходив підготовку на полігоні в смт Старичі Львівської області. В зоні АТО перебував три місяці. Розлучений, залишилось троє неповнолітніх дітей, мати та сестра.	02015-08-1515 серпня 2015	Загинув в районі міста Попасна (Луганська область), за попередніми даними, внаслідок необережного поводження зі зброєю. Проводиться слідство.[58]
2779		Драчук Петро Ростиславович	01967-06-2424 червня 1967, Плоске (Острозький район) Рівненська область. Солдат 1 окремої мінометної батареї 1 окремого механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Призваний за мобілізацією 5 лютого 2015 року. Залишилися мати, дружина та двоє дітей, син 1992 р.н. і донька 1998 р.н.	02015-08-1616 серпня 2015 орієнтовно	14 серпня був поранений внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» поблизу села Опитне (Ясинуватський район) Донецької області. Помер від отриманих ран в Дніпропетровській лікарні. Похований у рідному селі[59].
2780		Носкова Катерина Володимирівна (Позивний «Кет»)	01989-04-2323 квітня 1989, Знам'янка Кіровоградська область. Старший солдат, старший телефоніст відділення зв'язку 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Служила у війську за контрактом, до зони АТО поїхала добровільно у лютому 2015 року. Залишилися батьки, старша сестра, чоловік (учасник АТО) та 4-річний син. Нагороджена орденом «Народний Герой України» (посмертно)[60].	02015-08-1616 серпня 2015	Загинула під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка (Донецька область). Катерина врятувала життя двох поранених перед тим як поряд із нею розірвалася міна. Похована у Знам'янці[61]
2781		Пронін Віктор Вікторович	01980-12-2929 грудня 1980, Новотроїцьке Херсонська область. Солдат, водій БТР 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Призваний за мобілізацією у червні 2015 року.	02015-08-1616 серпня 2015	Загинув під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка (Донецька область)[62].
2782		Ігнатов Олександр Миколайович	01993-06-2525 червня 1993, Володимирівка (Казанківський район) Миколаївська область. Проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій саперного взводу 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк), в/ч ПП В0927. Працював машиністом екскаватора. Призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року.	02015-08-1616 серпня 2015	Помер від важких поранень, що отримав у зоні АТО.[63]
2783		Ладік Андрій Миколайович	01976-06-2222 червня 1976, Лозова Харківська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією у червні 2015 року, проходив підготовку в центрі «Десна». Залишилися дружина, донька та сестра.	02015-08-1717 серпня 2015	Загинув від кулі снайпера під час бою на блокпосту поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований у Лозовій на міському центральному кладовищі[64].
2784		Чалий Ярослав Михайлович	01966-06-2525 червня 1966, Черкаси. Старший лейтенант, командир розвідвзводу 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Пішов добровольцем до батальйону «Айдар», потім перевівся до 17-го батальйону ЗСУ, де воював разом із своїм сином.	02015-08-1818 серпня 2015	Загинув від чисельних осколкових поранень внаслідок мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка. Помер через кілька днів у Харківському шпиталі[65].
2785		Ярмолюк Олексій Вікторович	01988-02-1818 лютого 1988, Боровичі (Маневицький район) Волинська область. Старший солдат, сапер 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Строкову службу проходив у Президентському полку, в саперному взводі. Працював дільничним інспектором міліції у рідному селі. Звільнившись із органів поїхав на заробітки до столиці, після повернення одружився. Призваний за мобілізацією 4 лютого 2015 року. Служив у 184-му навчальному центрі, потім у 14 ОМБр. Залишилися дружина, батьки, два брати і сестра.	02015-08-1818 серпня 2015	30 липня був важко поранений в районі Маріуполя, — під час розмінування території поблизу смт Талаківка (Донецька область) підірвався на міні. Лікувався в Дніпропетровську та Києві, помер у Київському військовому шпиталі[66].
2786		Галяс Василь Григорович	01967-12-1414 грудня 1967, Саїнка Чернівецький район Вінницька область. Сержант, військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ). Ветеран війни в Афганістані. Працював водієм на сільськогосподарському підприємстві. Мобілізований 29 січня 2015 року як доброволець.	02015-08-1919 серпня 2015	Близько 11:00, «КрАЗ» з саперами 54-ї омбр підірвався на міні за 200 м від українського блокпосту поблизу міста Попасна (Луганська область). Один військовослужбовець загинув, ще троє дістали поранень[67].
2787		Якобчук Роман Іванович	01982-01-011 січня 1982, Хмельницький. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Виріс у дитячому будинку. Активний учасник Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем, спочатку воював у батальйоні «Айдар», потім перейшов до 93 ОМБр.	02015-08-1919 серпня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком. Співслужбовці розповіли, що Роман загинув під час танкового обстрілу, снаряд розірвався у трьох метрах від нього. Похований у Хмельницькому на кладовищі Ракове[68].
2788		Ісаєнко Олександр Васильович	01981-10-044 жовтня 1981, Орджонікідзе Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник механізованого підрозділу 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква).	02015-08-1919 серпня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Старогнатівка (Донецька область). Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[69].
2789			33 роки. Військовослужбовець 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону, в/ч п/п В2803 (Новоград-Волинський).	02015-08-1919 серпня 2015	За повідомленням УНН з посиланням на правоохоронців, поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) Донецької області на опорному пункті «Зил» о 14:50 військовослужбовець в/ч пп В2803 застрелив із автомата Калашникова 33-річного товариша по службі. Трагедія сталася в результате конфлікту. Від отриманих вогнепальних поранень боєць помер на місці[70].
2790		Балишов Андрій Геннадійович	01991-09-1414 вересня 1991, Біла Церква Київська область. З 1998 року проживав у с. Таборів Сквирський район. Старший солдат, сапер інженерно-саперної групи 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15 батальйон територіальної оборони «Суми»), в/ч пп В2260. Закінчив Білоцерківське ПТУ № 9, де здобув спеціальність слюсаря. З 2008 по 2011 роки навчався у Білоцерківському механіко-енергетичному технікумі, отримав диплом техніка з експлуатації та ремонту устаткування. Після строкової служби в армії працював на Білоцерківському заводі «Трібо» пресувальником гарячого формування. Призваний за мобілізацією 28 січня 2015 року. Залишилися батьки, молодша сестра та наречена.	02015-08-1919 серпня 2015	Загинув, підірвавшись на розтяжці під час виконання бойового завдання в Луганській області. Разом з Андрієм загинув на місці його командир. Поховали воїна у с. Таборів[71]. За повідомленням УМВС, на околицях села Оріхове (Попаснянський район) Луганської області на розтяжці підірвалися троє військовослужбовців. Двоє з них, 1986 і 1991 р.н., загинули на місці, ще одного у тяжкому стані доправлено до лікарні Сєвєродонецька. Водночас, Луганська ВЦА повідомила, що загиблі — військовослужбовці 17-ї окремої танкової бригади[72].
2791		Каплуновський Андрій Васильович	01986-04-1818 квітня 1986, Київ. Лейтенант, командир саперного підрозділу 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15 батальйон територіальної оборони «Суми»), в/ч пп В2260. Закінчив Національний транспортний університет. Працював у магазині «Практикер». 26 січня 2015 року, військовим комісаріатом Святошинського району, був призваний слухачем до Академії Сухопутних військ (м. Львів),	02015-08-1919 серпня 2015	Загинув разом з Андрієм Балишовим, підірвавшись на розтяжці під час виконання бойового завдання в Луганській області. За повідомленням УМВС, на околицях села Оріхове (Попаснянський район) Луганської області, на розтяжці підірвалися троє військовослужбовців. Двоє з них, 1986 і 1991 р.н., загинули на місці, ще одного у тяжкому стані доправлено до лікарні Сєвєродонецька. Водночас, Луганська ВЦА повідомила, що загиблі — військовослужбовці 17-ї окремої танкової бригади[72]. Похований на Братському кладовищі у м. Києві[73].
2792		Філоненко Володимир Миколайович	01969-07-2727 липня 1969, Білопілля Сумська область. Молодший сержант, командир бойової машини РСЗВ «Ураган» 27-ї реактивної артилерійської бригади (Суми). Залишилися дружина та 20-річна донька.	02015-08-2020 серпня 2015	Помер від серцевої недостатності у базовому таборі артбригади в секторі «С». Тіло Володимира виявили о 6-ї годині під час підготовки до ранкового шикування.[74] За повідомленням УНН з посиланням на правоохоронців, 20 серпня у військовому таборі поблизу села Богородичне Донецької області у військовому наметі знайшли труп військовослужбовця військовій частині ПП №В1060. За попередніми висновками експертів, 46-річного військового забили насмерть, адже на голові та тулубі загиблого виявлені численні травми. Кримінальне провадження відкрито за ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство).[75]
		Шапка Євген Олександрович	01977-04-088 квітня 1977, м. Дніпро. Солдат, сапер, військовослужбовець 43-го ОМПБ «Патріот».	02015-08-2020 серпня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО (обставини не уточнені). Похований в м. Дніпро на кладовищі мікрорайону Чаплі[76]
2793		Біленький Тарас Ярославович	01989-06-2222 червня 1989, Підволочиськ Тернопільська область. Сержант, командир 1-го відділення 1-ї стрілецької роти 6-го окремого мотопіхотного батальйону 44-ї окремої артилерійської бригади (раніше — 6-й БТО «Збруч») (Тернопіль). Був мобілізований на початку червня 2014 року, пізніше підписав контракт. Ніс службу на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, потім в зоні АТО.	02015-08-2121 серпня 2015	Місце та обставини загибелі не уточнені, загинув на Луганщині. В соцмережах вказують, що загинув у м. Сєвєродонецьк (Луганська область)[77][78].
2794		Ткачук Віктор Степанович	01976-08-088 серпня 1976, Цумань Ківерцівський район Волинська область. Солдат, кухар роти матеріального забезпечення 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований 2 серпня 2014 року. Пройшов бої під Дебальцеве. Залишилися мати, брат і сестра.	02015-08-2222 серпня 2015	Перебував на блокпості «Жига» за 15 кілометрів від міста Щастя (Луганська область). Напередодні бойовики розбили два автомобіля, що доставляли питну воду, і Віктор з двома бійцями вирушили за водою на мотоциклі. По дорозі підірвалися на протипіхотній міні. Похований в рідному селищі Цумань[79].
2795		Пасічнюк Сергій Володимирович	01969-12-099 грудня 1969, Бузівка (Жашківський район) Черкаська область. Старшина, розвідник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). До війни працював в Бузівській школі вчителем фізичної культури та «Захисту Вітчизни». З початком агресії Росії, брав активну участь у волонтерській справі, допомагав ЗС України. В грудні 2014 року пішов добровольцем в зону АТО та воював за Батьківщину в добровольчому батальйоні. 13 лютого 2015 року був призваний Сєвєродонецьким МВК на військову службу до ЗС України.	02015-08-2222 серпня 2015	Загинув при виконанні бойового завдання по розвідуванні переднього краю противника, підірвався на ворожій міні.[80]. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще 4 зазнали поранень.[81]. Андрій Лисенко на брифінгу уточнив, що військовослужбовець загинув поблизу міста Авдіївка в результаті обстрілу.
2796		Водзяновський Андрій Володимирович	01983-06-1818 червня 1983, Бар Вінницька область. Солдат, сапер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). До війська пішов добровольцем у січні 2015 року.	02015-08-2424 серпня 2015	Поблизу села Невельське (Ясинуватський район Донецька область) автомобіль УАЗ, на якому група саперів поверталася після розмінування території, підірвався на протитанковій міні. Від отриманих поранень Андрій помер на місці[82].
2797		Янюк Микола Іванович	01961-12-1919 грудня 1961, 53 роки, Немирів Вінницька область. Солдат, стрілець 1-го саперно-мінного батальйону 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ). Призваний добровольцем в зону АТО 9 березня 2015 року. Був поранений, але після лікування повернувся на передову.	02015-08-2424 серпня 2015	23 серпня під час огляду взводного опорного пункту в селищі Золоте (Попаснянський район Луганська область) підірвався на «розтяжці», наступного дня помер у лікарні м. Сєвєродонецьк[83].
2798		Вознюк Сергій Іванович	01960-07-2626 липня 1960, 55 років, Козлів (Могилів-Подільський район) Вінницька область. Мешкав у м. Могилів-Подільський. Сержант, командир відділення теплових робіт 1-го ремвзводу автотехніки 1-ї ремонтної роти 146-го окремого ремонтно-відновлювального полку, в/ч пп В3948 (Золочів). Пішов до війська добровольцем у березні 2015 року.	02015-08-2525 серпня 2015	Місце і обставини не уточнено. Похований у с. Козлів[84].
2799		Барасюк Андрій Васильович	01986-06-011 червня 1986, Івано-Франківськ. Старший матрос, стрілець 501-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А1965 (Миколаїв). Був мобілізований 9 березня 2015 року, після місяця навчання під Києвом був направлений до зведеної бригади морської піхоти. Залишилися батьки.	02015-08-2525 серпня 2015	Загинув під час артилерійського обстрілу близько 0:30 поблизу села Сопине в районі міста Маріуполь (Донецька область). Похований на території Меморіального комплексу «Дем'янів Лаз» Філіалу Обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери[85][86].
2800		Угрін Федір Дмитрович	01975-09-2121 вересня 1975, Херсон. Матрос, стрілець 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв). Науковець, асистент кафедри землевпорядкування, викладач Херсонського аграрного університету. Мав дві вищі освіти. Призваний за мобілізацією у березні 2015 року, добровольцем пішов у зону АТО в морську піхоту. Залишилися дружина і двоє дітей, 9-річна донька та однорічний син.	02015-08-2525 серпня 2015	Загинув під час нічного артилерійського обстрілу поблизу сел Комінтернове — Лебединське (Волноваський район) Донецької області (сектор «М»). Снаряд розірвався в 4 метрах від Федора. Похований у Херсоні на Центральному кладовищі[85][87].
2801		Шибецький Петро Миколайович	01979 1979, Білокоровичі Олевський район Житомирська область. Проживав у селі Калинівка (Лугинський район). Військовослужбовець ЗСУ, командир евакуаційного відділення ремонтного взводу (в/ч не уточнена). Служив в миротворчому контингенті ООН в Югославії та Іраку. З перших днів відстоював суверенітет та незалежність України. Службу проходив за контрактом. Залишились батьки, дружина та двоє дітей, старший син і 3-річна донька.	02015-08-2525 серпня 2015	Помер внаслідок серцевого нападу під час виконання обов'язків військової служби у Донецькій області. Похований в рідному селі Білокоровичі[88].
2802		Кашлаков Василь Олегович (Позивний «Вовк»)	01987-10-2828 жовтня 1987, Шепетівка Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Старший лейтенант, командир взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Одружений.	02015-08-2525 серпня 2015	24 серпня дістав важких поранень внаслідок підриву на міні під Донецьком. Помер о 3:20 в Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова[89].
2803		Гесінг Андрій Олександрович	01982-08-2121 серпня 1982, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, такелажник взводу технічного забезпечення 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. 2000 року закінчив Криворізький професійний гірсько-технологічний ліцей за спеціальністю «Слюсар із ремонту автомобілів». Служив в армії, до 2009 року працював у ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Призваний за мобілізацією у лютому 2014 року як доброволець. Залишилася 9-річна донька.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув поблизу села Желанне (Ясинуватський район) Донецької області, під час виконання військового обов'язку[90].
2804		Барановський В'ячеслав Миколайович	01976-10-1919 жовтня 1976, Чернігів. Капітан, командир зенітного взводу 41-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-2» (раніше — 41-й БТО «Чернігів-2»). Закінчив Харківське льотне училище, служив у ЗСУ у Львові, був льотчиком, як і його батько. Призваний за мобілізацією 1 вересня 2014 року. Залишилася дружина та донька.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув внаслідок артобстрілів з боку терористів «ДНР» і російських окупантів в районі села Старогнатівка (Донецька область). Похований у Чернігові[91].
2805		Шпильов Станіслав Валерійович	01976-06-2727 червня 1976, Полянецьке (Савранський район) Одеська область. Мешкав у селі Острівка. Молодший сержант 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув в результаті мінометного обстрілу міста Мар'їнка (Донецька область)[92][93].
2806		Лопушой Віталій Гаврилович	01986-10-2020 жовтня 1986, Велика Михайлівка Одеська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Сирота, залишилося три сестри.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув в результаті мінометного обстрілу міста Мар'їнка (Донецька область)[92][94].
2807		Ротар Іван Петрович	01972-01-1313 січня 1972, Коновка Кельменецький район Чернівецька область. Сержант протитанкової батареї протитанкового батальйону 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Мобілізований 14 лютого 2015 року. Навчання проходив на Рівненському полігоні, а пізніше ніс службу у секторі «М». Залишилися батьки та сестра.	02015-08-2626 серпня 2015	Місце й обставини не уточнено (сектор «М», район міста Маріуполь). Ймовірно, загинув в результаті обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області[95].
2808		Середюк Олег Олександрович	01987-01-2626 січня 1987, Москалівка (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Солдат 19-го окремого мотопіхотного батальйону 40-ї окремої артилерійської бригади (раніше — 19-й БТО Миколаївської області). Працював на агропідприємстві Групи компаній «VITAGRO». Мобілізований у квітні 2015 року. Розлучений, залишилася 7-річна донька та молодші брати.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув від смертельного поранення внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області, — снаряд влучив у бліндаж, загинули 4 бійців. Поховали Олега в рідному селі[96].
2809		Головко Валерій Григорович	01972-05-1919 травня 1972, Дніпропетровськ. Солдат, гранатометник 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Призваний за мобілізацією у квітні 2015 року. Залишилися дружина та син.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області. Похований в місті Дніпропетровськ.[97]
2810		Матлак Олег Сергійович	01987-04-2525 квітня 1987, Жовті Води Дніпропетровська область. Старший солдат, командир бойової машини — командир відділення 2-го взводу 2-ї мотопіхотної роти 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Закінчив НВК № 6 «Перспектива» та ВПУ-70. Працював електрогазозварником. Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилися батьки, дружина та 7-річна донька.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області. Похований в місті Жовті Води[98].
2811		Гуменюк Олександр Павлович	01979-08-066 серпня 1979, Крупець (Славутський район) Хмельницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Був мобілізований до війська 29 квітня 2014 року. Без батька залишились двоє дітей.	02015-08-2626 серпня 2015	Загинув близько 18:00 під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області (село Малогнатівка, що підпорядковане Прохорівській міськраді). Похований в с. Крупець[99]. За даними ІАЦ РНБО, за добу в зоні АТО загинули 7 бійців, 13 поранено. Олександр Мотузяник на брифінгу уточнив, що 5 військовослужбовців загинули в результаті обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області, один загиблий — під Старогнатівкою і один — під Мар'їнкою[100].
2812		Черкашин Олександр Миколайович (біл. Чаркашын Аляксандар) (Позивний «Тарас»)	01982-09-2727 вересня 1982, Брест Білорусь. Білоруський доброволець, боєць тактичної групи «Білорусь» 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Екс-голова брестської міської організації «Білоруська християнська демократія» (БХД), брав участь у ряді акцій демократичних сил і неодноразово затримувався міліцією Білорусі. Вчився у Херсоні на останньому курсі Християнського інституту, а на війні став капеланом. В ДУК воював з початку зими 2015 року, брав участь у боях за Донецький аеропорт, в селищі Піски, в районі Маріуполя. Став одним з героїв документальної стрічки «Білорус» режисера Антона Тележникова. Залишилися Батьки та двоє братів.	02015-08-2626 серпня 2015	Помер у Запорізькій лікарні від тяжких осколкових поранень, які отримав 10 серпня 2015 року в бою поблизу села Біла Кам'янка (Донецька область). Похований у Кам'яниці-Жировецькій під Брестом[43][101].
2813		Рудім Руслан Володимирович	01976-07-011 липня 1976, Фастів Київська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Після закінчення школи працював на Фастівському машинобудівному заводі «Червоний Жовтень». Строкову службу проходив у полку морської авіації в м. Саки (АР Крим). У березні 2015 року добровольцем пішов до військкомату.	02015-08-2727 серпня 2015	Загинув на бойовому посту під селом Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Похований у Фастові[102]. В смерті солдата звинувачений його співслужбовець, з яким напередодні 26 серпня виник конфлікт, за статтею умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть (ч.2 ст 121 ККУ). Звинувачений Вадим Макаров визнає, що вдарив кілька разів Руслана Рудіма, бо той був напідпитку, але це не могло стати причиною смерті.[103]
2814		Олійник Віталій Петрович	01961-04-077 квітня 1961, 54 роки, Київ. Прапорщик, командир бойової машини — командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква).	02015-08-2828 серпня 2015	За повідомленням видання «Лівий берег» з посиланням на військових, у другій половині дня внаслідок обстрілу з важкого озброєння села Гранітне (Волноваський район) Донецької області загинули двоє бійців 72-ї ОМБр, ще 4 дістали поранень[104]. Віталій був за кермом автомобіля УАЗ, яким вони разом з Іваном Віхтюком їхали до ротного опорного пункту. Снаряд розірвався у кількох метрах від машини. Старший лейтенант Віхтюк отримав смертельне поранення, але встиг вибратись назовні, а прапорщик Олійник загинув у палаючій машині. Похований на Лісовому кладовищі м. Київ[105].
2815		Віхтюк Іван Васильович	01979-12-044 грудня 1979, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Старший лейтенант, командир саперного взводу 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Мобілізований 8 серпня 2014 року. Залишилися дружина та двоє дітей, 10 річний син і 4-річна донька.	02015-08-2828 серпня 2015	Загинув близько 3:00 дорогою до лікарні від осколкових поранень та сильних опіків внаслідок обстрілу з танку села Гранітне (Волноваський район) Донецької області. Похований у Хмельницьку, на Алеї Слави кладовища Ракове[104][106].
2816		Пукіш Юрій Миколайович	01987-05-066 травня 1987, Мостище (Калуський район) Івано-Франківська область. Солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив ВПТУ-7, Львівський політехнічний університет. Неодружений. Мобілізований у 2014 році, служив у війську майже рік.	02015-08-2929 серпня 2015	За попередньою інформацією, підірвався на розтяжці за 20 км від міста Щастя (Луганська область)[107].
		Дудник Костянтин (Позивний «Кос»)	01977 1977. Мешкав у м. Краматорськ. Солдат 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» 10-ї ОГШБр. Призваний за мобілізацією 17 червня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей.	02015-08-3030 серпня 2015	Загинув у розташуванні військової частини в м. Часів Яр Донецької області під час стрілянини в приміщенні гуртожитку ПТУ № 77 внаслідок конфлікту між співслужбовцями. Військового 1983 року народження, який застрелив свого співслужбовця, засудили до 12 років позбавлення волі.[108]
2817		Вантух Олег Амвросійович	01971-09-2929 вересня 1971, Кукезів Кам'янка-Бузький район Львівська область. Старшина, командир 2-го мінометного відділення 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15 батальйон територіальної оборони «Суми»), в/ч пп В2260. Призваний за мобілізацією, перебував у зоні АТО з 15 квітня 2015 року. Залишилася батько, брат, дружина та 17-річний син.	02015-08-3030 серпня 2015	Загинув під час виконання бойового завдання у селі Гірське (Попаснянський район Луганська область)[109].
2818		Віднічук Роман Степанович	01989-05-2626 травня 1989, Богдашів Здолбунівський район Рівненська область. Старший лейтенант, заступник командира роти охорони з озброєння 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). На час відсутності інженера саперної служби виконував його обов'язки. Романа виховувала мати, яка померла, коли йому було 11 років. Закінчив військовий факультет Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Служив у Навчальному центрі «Десна» в танковому батальйоні, потім був інженером бронетанкової служби озброєння Академії сухопутних військ у Львові. В квітні 2014 року тричі писав рапорти щодо направлення в зону АТО, 12 серпня поїхав на фронт у складі 42-го батальйону. Взимку 2015 року був поранений, після відпустки знову повернувся на передову.	02015-08-3131 серпня 2015	Загинув у ніч на 31 серпня. Виконував завдання між блокпостами сил АТО і сепаратистів в районі міста Горлівка (Донецька область, о 3-й годині ночі виходив на зв'язок. Близько 4:00 побратими знайшли тіло загиблого офіцера[110].
2819		Печериця Юрій Анатолійович	01978-05-1313 травня 1978, Машівка, Машівський район, Полтавська область. Проживав у Дніпропетровську. Старший сержант, командир мотопіхотного взводу 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). На фронт пішов добровольцем покинувши власний бізнес у Дніпропетровську. Залишилися дружина та восьмирічний син.	02015-08-3131 серпня 2015	Загинув в районі міста Горлівка (Донецька область), коли під час виконання бойового завдання підірвався на фугасі.[111]
Вересень [ред. | ред. код]
2820			Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено).	02015-09-011 вересня 2015	За повідомленням Донецької ОДТРК (без посилання на джерело), в результаті ДТП вночі на автошляху Костянтинівка — Артемівськ (Донецька область), поблизу населеного пункту Жемчужне, загинув військовослужбовець[112].
2821		Кучма Олег Олександрович	01989-10-066 жовтня 1989, Кагарлик Київська область. Матрос, стрілець 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв). Активний учасник Революції Гідності. З Майдану добровольцем пішов на фронт. Після демобілізації перейшов на контрактну службу, ставши морським піхотинцем.	02015-09-011 вересня 2015 орієнтовно	Трагічно загинув під час служби. Місце і обставини не уточнено. Похований 4 вересня на Алеї почесних поховань Ольжинського цвинтаря міста Кагарлик[113].
2822		Борута Василь Михайлович	01971-08-2323 серпня 1971, Шандровець Турківський район Львівська область. Проживав у м. Самбір. Старший сержант, заступник командира 1-го автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення 703-го інженерного полку (Самбір). Закінчив Самбірський технікум економіки та інформатики. З 11 листопада 1997 року служив у Збройних силах України. Залишилася дружина та двоє дітей.	02015-09-022 вересня 2015	Місце й обставини не уточнено. Загинув у зоні АТО. Похований 5 вересня в Самборі[114].
2823		Борозенець Дмитро Анатолійович	01981-12-2929 грудня 1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, старший навідник 11-ї гарматної артилерійської батареї гарматного артилерійського дивізіону 26-ї окремої артилерійської бригади, в/ч пп В3231 (Бердичів). Працював на заводі «АрселорМіттал Кривий Ріг». Призваний за мобілізацією.	02015-09-022 вересня 2015	Під час виконання військових обов'язків в зоні АТО Дмитра з вогнепальним проникаючим наскрізним пораненням черевної порожнини було доправлено до районної лікарні міста Артемівськ (Донецька область), де він помер[115]. За повідомленням Донецької облпрокуратури, близько 18:30 у розташуванні військової частини в Артемівському районі Донецької області між двома військовослужбовцями ЗСУ виник конфлікт, у результаті якого один з чоловіків двічі вистрелив в іншого. Потерпілий 1981 р.н. помер у лікарні[116].
2824		Дзуль Тарас Владиславович	01966-06-2929 червня 1966, Якубів Долинський район (Івано-Франківська область). Солдат, механік-водій 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Виріс у багатодітній сім'ї, де було шість дітей. Призваний за мобілізацією 25 березня 2015 року, проходив навчання у 354-му навчальному полку в смт Десна. Залишилися батьки, дружина та троє дорослих дітей, син і дві доньки.	02015-09-022 вересня 2015	Помер у Харківському військовому шпиталі від поранень, що дістав під час обстрілу російськими бойовиками села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Вибухова хвиля влучила в бойову машину, якою керував Тарас. Похований в с. Якубів[117].
2825		Галущенко Андрій Вікторович (Позивний «Ендрю»)