Гокон I Добрий — Вікіпедія

Гокон I Добрий
норв. Håkon Adalsteinsfostre
Народився	918 або 920[1] Гордаланн, Норвегія
Помер	961[1] Battle of Fitjard, Норвегія
Поховання	Seimd
Країна	Норвегія
Діяльність	монарх
Знання мов	норвезька[1]
Посада	монархія Норвегіїd
Конфесія	скандинавське язичництво
Рід	Список королів Норвегії з династії Інглінгів (Харфаргів)
Батько	Гаральд I Норвезький[2]
Мати	Tora Mosterstongd
Брати, сестри	Ålov Haraldsdotterd, Ейрік Кривава Сокира, Olaf Haraldsson Geirstadalfd, Бйорн Мореплавець, Halvdan Håleggd, Ґутторм Гаральдсон, Halfdan Haraldsson the Blackd, Rørek Haraldssond, Halfdan Hvide (?)d, Frode Haraldssond, Gudrød Ljomed, Gudrød Skirjad, Ragnvald Rettilbein, King of Hadelandd, Ring, King in Hedemarken and Gundbransdalend, Sigrød Haraldssond, Sigtrygg Haraldssond, Torgils Haraldssond, Ulfljotr Haraldssond, Dag Haraldssond, Ragnar Rykkeld і Sigurd Rised
Медіафайли у Вікісховищі

Гокон I Добрий (норв. Håkon den gode, 920—961) — король Норвегії з 934 до 961 року. Походив з династії Інґлінґів.

Був сином Гаральда I. Замолоду жив у Англії, згідно з угодою між Гаральдом I та Етельстаном, королем Англії. Тут Гокон здобув освіту та прийняв християнство. Після смерті батька владу у Норвегії захопив зведений брат Гокона — Ейрік I Кривава Сокира. Незабаром останній викликав загальне невдоволення. Тінги (збори) різних частин Норвегії звернулися до Гокона, щоб той зайняв норвезький трон. Тоді Гокон спорядив військо й рушив до Норвегії. Врешті-решт Ейрік був розбитий та втік на Британські острови. Гокон став новим королем Норвегії. Деякий час сини Ейріка намагалися скинути нового короля, втім вони зазнали невдачі.

Для здобуття загальної підтримки Гокон I задовольнив різні вимоги тінгів, а також не сильно утискав народ. За це він отримав прізвисько «Добрий». За цього короля зміцнюється правопорядок у країні, регулярно збираються тінги областей. Тінги надавали різну допомогу Гокону I, що дозволило йому змінити обороноздатність країни. Водночас він підпорядкував народне рушення своїй владі. Окрім цього Гокон значно збільшив свою військову дружину.

Іншим завданням Гокона було впровадження християнства у Норвегії, але тут він зазнав невдачі. Більшість станів виступили на підтримку поганських богів та звичаїв. Внаслідок цього авторитет короля похитнувся. Скориставшись цим Гаральд Сірий Плащ, син Ейріка I, вдерся до Норвегії й у битві при Фіт'ярі завдав рішучої поразки Гокону I, який під час битви був смертельно поранений.

• Claus Krag: Vikingtid og rikssamling 800—1130. Aschehougs Norges historie Bd. 2. Oslo 1995