Гокон VI Маґнуссон — Вікіпедія

Гокон VI Маґнуссон
норв. Hákon Magnússon швед. Håkan Magnusson
Народився	серпень 1340[1] Швеція
Помер	11 вересня 1380[1] (40 років) або 1 травня 1380(1380-05-01)[2] (39 років) Осло, Данія-Норвегія
Поховання	Церква святої Марії (Осло)d
Країна	Норвегія
Діяльність	монарх
Посада	монархія Норвегіїd і король Швеції[d]
Конфесія	християнство
Рід	Фолькунги
Батько	Магнус Еріксон
Мати	Бланка Намюрська
Брати, сестри	Ерік XII Магнусон
У шлюбі з	Маргарита I Данська
Діти	Олаф IV
Медіафайли у Вікісховищі

Гокон VI Маґнуссон (шв.: Håkon Magnusson, нар. 1340(1340) — пом. 1380) — король Норвегії з 1355 до 1380 року та Швеції з 1362 до 1364 року, як Гокон II. Походив з династії Фолькунгів.

Був сином Маґнуса IV Ерікссона, короля Швеції та Норвегії, і Бланки Намюрської. 1343 року Гокона оголосили спадкоємцем норвезького трону. З цього моменту Гокон мешкав у Норвегії. Це дозволило йому встановити необхідні зв'язки з представниками знаті Норвегії. У 1355 році Гокона було короновано на володаря Норвегії.

Він взяв участь у боротьбі свого брата Еріка проти батька 1355 року. Після смерті Еріка у 1359 році Гокон отримав беззаперечні права на шведську корону. А після того як короля Маґнуса було скинуто з престолу 1362 року шведська аристократія запросила Гокона на трон Швеції. Він став новим королем Швеції 15 лютого 1362 року у місті Уппсала. Водночас проти нього виступили жителі портових міст та частина шляхти, які обрали новим королем Альбрехта Мекленбурзького.

Як король Швеції, 1363 року Гокон почав боротьбу за владу з Альбрехтом Мекленбурзьким. У 1364 Гокона позбавили влади у Швеції на користь Альбрехта. Проте Гокон VI не змирився із втратою шведської корони й 1365 року розпочав нову війну. Перед цим для зміцнення своїх позицій він одружився з донькою Вальдемара IV, короля Данії. Разом з тим, у 1368 та 1370 роках укладено мирні угоди між Норвегією та Ганзейським союзом. З цього моменту вплив Ганзи у Норвегії почав зростати. Натомість ганзейці надали допомогу Гокону у боротьбі за шведський трон.

Гокон розбив війська прихильників короля Альбрехта при Гаті, після чого захопив значні території у Швеції. Водночас на підтримку Гокона спалахнуло повстання шведської шляхти. 1371 року Гокон взяв в облогу Стокгольм, але не зміг захопити це місто. Як наслідок було укладено угоди про мир. Гокон зрікся шведського трону, але отримав західні землі Шведського королівства.

1375 року Гокон VI активно допомагав своїй дружині Маргариті I поставити новим королем Данії їхнього спільного сина Олафа. В цій справі велику роль зіграла Ганза. Натомість вона отримала право втручатися у вибори данського короля. До того ж Гокон затвердив усі права цього торговельного союзу, що існували на той час.

У 1379—1380 він почав готувати нову війну, щоб захопити Швецію. Гокон звернувся до представників шведської аристократії із закликом підтримати його дії. Саме в час цих приготувань він раптово помер, залишивши трон Норвегії та права на корону Швеції своєму синові Олафу.

Дружина — Маргарита I (1353—1412), донька Вальдемара IV, короля Данії

Діти:

• Олаф (1370—1387)

• Birgitta Fritz: Hus, land och län: Förwaltningen i Sverige 1250—1434. 2 Bde. Stockholm 1972—1973.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гокон VI Маґнуссон