Олаф IV Гоконссон — Вікіпедія

Олаф IV Гоконссон дан. Oluf II норв. Olav IV
Король Данії
1376 — 1387
(під іменем Олаф II)
Попередник:	Вальдемар IV Аттердаг
Наступник:	Марґрете I Данська
Король Норвегії
1380 — 1387
(під іменем Олаф IV)
Попередник:	Гокон VI Маґнуссон
Наступник:	Марґрете I Данська
Народження:	1370[1][2][3] Фортеця Акерсхус, Осло[d], Норвегія
Смерть:	1387(1387) Falsterbod, Веллінґе, Мальмегус, Швеція
Поховання:	Sorø Abbeyd
Країна:	Норвегія і Королівство Данія
Релігія:	християнство
Рід:	Фолькунги
Батько:	Гокон VI Маґнуссон
Мати:	Марґрете I Данська
Медіафайли у Вікісховищі

Олаф IV Гоконссон (1370(1370) — 1387) — король Данії з 1375 до 1387 року як Олаф II, Норвегії з 1380 до 1387 року. Походив з династії Фолькунґів.

Був сином Гокона VI, короля Норвегії, та королеви Марґрете. Після смерті у 1375 році Вальдемара IV, короля Данії, Маргарита домоглася обрання свого сина новим королем.

3 травня 1376 року відбулася його коронація. Проте влада Олафа була номінальною — за нього керувала країною Марґрете I. Після смерті 12 вересня 1380 року норвезького короля Гокона Марґрете I у свою чергу домоглася обрання новим королем Норвегії Олафа. Таким чином була укладено дансько-норвезьку унію. Проте обома державами фактично володарювала Маргарита.

Після цього політика Маргарита була спрямована на те, щоб зробити Олафа новим королем Швеції. У 1385 році в Сконе (південна Швеція) його оголосили новим королем Швеції. Марґрете збирала сили, щоб скинути зі шведського трону Альбрехта Мекленбурзького. Проте цим сподівання не дано було виконатися — 23 серпня 1387 року Олаф раптово помер, не залишивши спадкоємців.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олаф IV Гоконссон

• Albrectsen, Esben Danmark-Norge 1380—1814. B. 1 Fællesskabet bliver til : 1380—1536 (Danske historiske forening. 1981) (дан.)