Дернів — Вікіпедія

село Дернів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Кам'янка-Бузька міська громада
Код КАТОТТГ UA46060190100076574
Основні дані
Засноване 1550
Населення 771
Площа 2,05 км²
Густота населення 376,1 осіб/км²
Поштовий індекс 80430[1]
Телефонний код +380 3254[2]
Географічні дані
Географічні координати 50°4′14″ пн. ш. 24°21′8″ сх. д. / 50.07056° пн. ш. 24.35222° сх. д. / 50.07056; 24.35222
Середня висота
над рівнем моря
217 м[3]
Водойми річка Кам'янка
Відстань до
обласного центру
40 км[4]
Відстань до
районного центру
40 км[4]
Найближча залізнична станція Сапіжанка
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 2[5]
Карта
Дернів. Карта розташування: Україна
Дернів
Дернів
Дернів. Карта розташування: Львівська область
Дернів
Дернів
Мапа
Мапа

CMNS: Дернів у Вікісховищі

Де́рнів — село в Україні, у Кам'янка-Бузькій міській громаді, Львівського району Львівської області[5]. До 2020 року села Дернів, Дальнич, Сапіжанка та Товмач підпорядковувалися Дернівській сільській раді[6], нині орган місцевого самоврядування — Кам'янка-Бузька міська громада. Населення становить 771 особа[5].

Географія

[ред. | ред. код]

Село Дернів розташоване за 40 км від міста Львова — одночасно обласного та районного центру, а також за 5 км від адміністративного центру міської громади та 3 км до найближчої залізничної станції Сапіжанка[4]. На півночі та північному сході межує з Кам'янка-Бузькою, на півдні — селом Новий Став та на заході з селом Сапіжанка. Вздовж північної межі тече річка Кам'янка (інша назва Сосновець; ліва притока Західного Бугу).

Вулиці

У селі Дернів налічується 5 вулиць[7].

  • Зелена
  • Лесі Українки
  • Мазепи Івана
  • Франка Івана
  • Шевченка Тараса

Населення

[ред. | ред. код]

У 1880-х роках у Дернові мешкало 723 особи, з них: 86 римокатоликів, 625 греко-католиків та 12 юдеїв[8]. Станом на 1 січня 1939 року у селі Дернів мешкало 1510 осіб, з них: 1100 українців, 10 поляків, 250 осадників, 130 латинників та 20 юдеїв[9]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 800 осіб[10], у 2021 році — 771 особа[5].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[10]:

Мовний склад населення с. Дернів
Мова Число ос. Відсоток
українська 799 99,88
російська 1 0,12

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село відноситься до XV століття[11].

Власником маєтку до якого входило й село Дернів, у другій половині XIX століття був граф Кароль Мієр (пом. 1885)[12]. По смерті графа маєток перейшов у спадок його дружині графині Гелені Мієр[13]. У селі діяла початкова однокласова школа та позичкова каса з капіталом 1159 злотих. Місцева римо-католицька громада належала до парафії у Кам'янці Струмиловій, греко-католицька — у селі та належала до Буського деканату, до неї також приписана філіальна церква святого Миколая, яка налічувала 467 вірних[8].

За радянських часів на території Дернівської сільради був розташований колгосп імені Леніна, що мав 1861 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових та технічних культур, а також було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали функціювали восьмирічна школа, бібліотека та клуб[11]. Нині у селі діє Дернівська гімназія Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області, розрахована на 192 учні[14], а для самих менших, працює заклад дошкільної освіти загального розвитку, розрахований на 30 дітей[15].

Пам'ятки, визначні місця

[ред. | ред. код]

Церква святого великомученика Микити

[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква святого Микити розташована при березі річки Кам'янка, у східній частині Дернова[16]. Церква збудована з соснових брусів у 1666 році. Розміри тризрубного одно купольного храму мініатюрні — лише 13,5 на 6,3 метри[17].

Пам'ятка належить до досконалих споруд народної архітектури галицької школи. Дерев'яна, трьохзрубна, одноверха. До квадратного центрального зрубу зі сходу і заходу примикають менші рівні квадратні зруби[18]. Побудована із соснових брусів. Великий центральний шоломовидний верх завершений витягнутою главкою. Бічні зруби накриті скатними дахами, коники яких досягають карниза восьмерика. Широке піддашшя на фігурних випусках вінців зрубів підкреслює горизонтальне членування пам'ятки, у якому висота восьмерика відноситься до четверика, як 1:2. Покриття ґонтове. В інтер'єрі центральний простір висотно розкрито до зеніту глави. Простір усіх об'ємів глибинно розкрито і з'єднано з центральними фігурними арковими вирізами[18].

До 1940-х років греко-католицьким храмом опікувалася місцева землевласниця — Броніслава Вислоцька. Останнє богослужіння у споруді відбулося у вересні 1939 року. По війні в приміщенні церкви функціював музей, який у дерев'яній святині на довго не затримався[19]. Хоча й залишилася на місці вівтаря діорама соціалістичного села[16]. У 1977 році на кошти, зібрані на марки Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, були проведені реставраційні роботи (архітектор Богдан Кіндзельський), у процесі яких відтворено первісний вигляд пам'ятки[18]. Приміщення храму довго пусткою не стояло, тому що тут облаштували склад старих дитсадкових меблів. Потім приміщення храму використовувалося як дитячий садок, але з часом занепав і садочок. Внаслідок цього від інтер'єру церкви майже нічого не залишилося. Пиляний ґонт також сподівань не виправдав: вже за два-три десятиліття дах церкви зогнив та почав протікати[19], тому у 2012 році дахи будівлі тимчасово перекрили поліетиленовою плівкою. Того ж року у Львові провели благодійний ярмарок, частину коштів якого переказали на потреби реставрації церкви[17].

У 2012 році інститут «Укрзахідпроектреставрація» (ГАП С. Піньковський) виготовив проєктно-кошторисну документацію на реставрацію храму на замовлення відділу культури і туризму Кам'янка-Бузької РДА. У 2016 році на реставрацію церкви виділили 500 тисяч грн, враховуючи співфінансування з районного бюджету 150 тисяч грн. У 2017 році — ще 330 тисяч грн. Протягом 20162018 років давня церква повністю відреставрована[16]. У 2018 році при храмі було засновано релігійну громаду УГКЦ парафії святого Великомученика Микити села Дернів[20]. 18 квітня 2018 року, з нагоди Міжнародного дня пам'ятників та історичних місць відбулося урочисте відкриття відреставрованої дерев'яної церкви святого великомученика Микити[21]. 28 вересня 2019 року у відреставрованому старовинному храмі святого великомученика Микити у селі Дернів вперше за 80 років було відслужено Божественну Літургію, яку очолив преосвященний владика Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківський. Настоятелем цієї парафії призначено о. Тараса Дітчука[20].

Костел

[ред. | ред. код]

Мурований костел збудований 1930 року у стилі конструктивізму для потреб місцевої римо-католицької громади. По війні римокатолики виїхали з села, а будівля костелу тривалий час стояла пусткою[22]. Нині приміщення колишнього костелу перебуває у користуванні релігійної громади УГКЦ парафії святого Великомученика Микити[19].

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Народилися
Перебували


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2024.
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 9 квітня 2024.
  3. Прогноз погоди в селі Дернів. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2024.
  4. а б в Відстані від села Дернів. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 9 квітня 2024.
  5. а б в г Картка Кам'янка-Бузької територіальної громади. kbmr.gov.ua. Кам'янка-Бузька міська громада. Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 9 квітня 2024.
  6. Дернівська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 16 березня 2024. Процитовано 9 квітня 2024.
  7. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 квітня 2024.
  8. а б Dernów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 8. (пол.)
  9. Кубійович, 1983.
  10. а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Кам'янка-Бузька міська громада, Львівський район район, Львівська область, с. Дернів. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 9 квітня 2024.
  11. а б ІМСУ, 1968, с. 437.
  12. Jerzy Sewer Dunin-Borkowski Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów; Warszawa: Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1908. — S. 635. — 1140 s. (пол.)
  13. Obwieszczenie. Lista posiadaczy dóbr tabularnych… // Gazeta Lwowska. — Nr 109. — 1889. — 12 maja. — S. 6. (пол.)
  14. Дернівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад I-II ступенів — дошкільний навчальний заклад» Кам'янка-Бузького району Львівської області. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 10 квітня 2024.
  15. Дернівська гімназія Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Процитовано 10 квітня 2024.
  16. а б в Дернів. Церква Св. Микити (1666). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2024.
  17. а б Громик, 2014.
  18. а б в Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, 1985.
  19. а б в Церква святого Микити. woodenroute.ekarpaty.com. Дерев'яні церкви Західної України. Процитовано 9 квітня 2024.
  20. а б Пресслужба ССЄ УГКЦ (1 жовтня 2019). У Дернові молитовно відкрили храм, який пустував 80 років. synod.ugcc.ua. Секретаріат Синоду Єпископів УГКЦ. Процитовано 9 квітня 2024.
  21. Ористарх Бандрук (11 грудня 2019). На Львівщині відкрили відреставрований храм XVII століття. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 9 квітня 2024.
  22. Дернів. Костел, 1930. ukrmandry.com.ua. Процитовано 9 квітня 2024.
  23. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 144. — (Львівська сотня) — ISBN 3-447-02376-7.
  24. Пресслужба ССЄ УГКЦ (11 грудня 2019). Владика Гліб Лончина відвідав родинне село Дернів, що на Кам'янеччині. synod.ugcc.ua. Секретаріат Синоду Єпископів УГКЦ. Процитовано 9 квітня 2024.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
На Львівщині відреставрували дерев'яну церкву XVII століття (19 квітня 2018 р.)