French
DeutschМістки (Львівський район) — Вікіпедія
| село Містки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район | Львівський |
| Тер. громада | Пустомитівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060370070079046 |
| Облікова картка | с. Містки[1] |
| Основні дані | |
| Засноване | 1515 |
| Населення | 655 |
| Площа | 2,96 км² |
| Густота населення | 221,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81119[2] |
| Телефонний код | +380 3230[3] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′55″ пн. ш. 23°50′51″ сх. д. / 49.71528° пн. ш. 23.84750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 279 м[4] |
| Водойми | р. Ставчанка |
| Відстань до обласного центру | 22,2 км[5] |
| Відстань до районного центру | 3,2 км[5] |
| Найближча залізнична станція | Містки |
| Відстань до залізничної станції | 1,2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07501, Львівська обл., Львівський р-н, м. Пустомити, вул. Грушевського Михайла, 46[6] |
| Сільський голова | Серняк Олег Володимирович[6] |
| Староста | 81119, Львівська обл., Львівський р-н, с. Містки, вул. Центральна, 32а[6] |
| Карта | |
  Містки | |
 Містки | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Мі́стки — село в Україні, у Пустомитівській міській громаді Львівського району Львівської області. Відстань до Пустомит становить 3,2 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Містки становить 1,2 км.
Колишній центр місцевого самоврядування — Містківська сільська рада до складу якої входили Містки разом з селами Диб'янки, Малинівка, Полянка[7]. Населення становить 655 осіб[6].
За даними 1880 року загальна чисельність населення селищної громади — ґміни Містки складала 748 осіб, з них у Малинівці було 14 будинків, де мешкало 130 осіб, а в Містках — 61 будинок та 618 осіб відповідно. Склад населення села за релігійним віросповіданням, при загальній кількості 748 осіб, розподілився наступним чином: римо-католики — 203 особи, греко-католики — 541[8].
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало лише 655 осіб[9], а мовний склад села був наступним:
| Мовний склад населення Містків[10] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 644 | 98,47 | ||||||||||||
| російська | 4 | 0,61 | ||||||||||||
| інші | 7 | 0,92 | ||||||||||||
Містки на півночі межують з селом Полянка, на півдні — з Малинівкою, на заході — з Великим Любінем та Малим Любінем і на сході з колишнім селом Лісневичі, нині передмістям Пустомит.
Води невеличкого потічка протікають через східну частину села та впадають до найбільшої притоки Щирки — річки Бартатівка.
За твердженням старожилів, оскільки село розташоване в низовинній місцевості, то навесні, після танення снігів, тут текли струмки та утворювалися заболочені ділянки. Для зручнішого переходу, жителі прокладали через рівчаки містки. Звідси й утворилася назва села — Містки. З часом наголос перейшов на перший склад[11].
Урбаноніми
У Містках нараховується 12 вулиць[2]:
- Бічна Шевченка
- Джерельна
- Зелена
- Лесі Українки
- Лугова
- Нова
- Сільська
- Спортивна
- Хмельницького
- Центральна
- Франка
- Шевченка
Перша письмова згадка про село, тоді ще під назвою Підмостки, датується XV століттям, а під нинішньою назвою Містки вперше згадується у документах, датованих 1515 роком.
Тут у своїх рідних Зіткевичів, власників Місток від 1815 року, проводив літні канікули Вінцент Поль, у майбутньому, відомий польський поет.
Наприкінці XIX століття в селі видобувався спеціальний сорт глини, з якої випалювали цеглу безпосередньо в Містках і саме з неї були збудовані стара школа, плебанія та церква.
У південно-західній околиці села залягали поклади каменю, з якого виробляли гіпс у с. Глинна (нині — частина Пустомит). З гіпсу місцеві майстри виготовляли рамки для ікон, фіґурки, замазували бочки для квашення капусти, а також використовували його у будівництві.
Близько 1895—1905 років силами громади села збудовано хату-читальню, яка стала осередком культури для місцевих мешканців. У ній знайомилися з друкованим словом газет «Просвіта» і «Свобода», проводилися концерти, вечорниці.
У селі діє Містківська загальноосвітня школа I—III ступенів (директор — Іван Йосипович Москалюк)[12], а для найменших мешканців села працює дошкільний навчальний заклад на 40 місць.
Силами сільської ради та завдяки бюджетним коштам, виділеними управлінням освіти Львівської обласної ради, у вересні 2015 року в селі розпочато реконструкцію незавершеного будівництва спортзалу під дошкільну установу[13]. І вже менше як за рік, 30 липня 2016 року, відбулося відкриття закладу дошкільної освіти на 40 місць[14].
Містківська загальноосвітня школа I—III ступенів була збудована у 2000 році.
Нині у школі працює 23 вчителі; з них 8 вчителів мають вищу кваліфікаційну категорію, 5 — першу кваліфікаційну категорію, 3 — другу кваліфікаційну категорію, 6 — кваліфікаційну категорію «Спеціаліст» 1 — 9-ий тарифний розряд, а двом вчителям присвоєно педагогічне звання «Старший учитель».
Кожного року в перших числах червня у школі відбувається пришкільний мовний табір під керівництвом педагога-організатора Марії Василівни Журавльової.
На початку XIX століття в селі діяла парафіяльна церква Святого Миколая. Парафія церкви належала до Щирецького деканату Львівської архідієцезії УГКЦ.
Нині в селі діє церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка належить до Пустомитівського Протопресвітерату Львівської архиєпархії Української греко-католицької церкви. Адміністратором парафії Покрову Пресвятої Богородиці є о. Іван Патроник[15].
У селі діють: сільська рада, Народний дім, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, стадіон.
У 1996—1997 роках на території села запрацював деревообробний комплекс ПрАТ «Компанія „Світанок“»[16].
- о. Василь Глуховецький (24 грудня 1884, Містки — 21 вересня 1968, Буцнів) — церковний і культурно-громадський діяч, священик УГКЦ, адміністратор парафій сіл Борщовичі і Пикуловичі (1916—1918), Мишковичі (1918—1919), Острів (1919—1944). Одружений (9 січня 1916 року) з Іриною Кордубою, донькою довголітнього пароха Містків Петра Кордуби. Сини Глуховецьких Емануїл (нар. 1917) та Ярослав (нар. 1918) емігрували до Канади[17].
- о. Петро Омелян Кордуба — церковний і культурно-громадський діяч, священик УГКЦ, довголітній парох села Містки (1908—1941 роки).
- Зиновій Матла — крайовий провідник ОУН ПівдСУЗ (Південно-східних українських земель) у Дніпропетровську (1941—1942).
- ↑ с. Містки. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Прогноз погоди в селі Містки. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ а б Відстані від села Містки. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ а б в г Пустомитівська територіальна громада: склад громади. decentralization.gov.ua. портал «Децентралізація». Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Містківська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Mostki 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 712. (пол.)
- ↑ Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 21 серпня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область. ukrcensus.gov.ua. Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Селу Містки — 500 років. pustomyty.gov.ua. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.
- ↑ Містківська ЗОШ I-III ступенів. mistkyschool.blogspot.com. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.
- ↑ Богдан Дубневич продовжує допомагати за бюджетні кошти. lviv.nashigroshi.org. Наші гроші. Львів. 17 вересня 2015. Процитовано 16 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ У Містках відкрито дитячий садок. pustomyty.gov.ua. Пустомитівська РДА. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 21 серпня 2016.
- ↑ Знайти священика. ugcc.lviv.ua. Львівська архієпархія УГКЦ. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.
- ↑ ПрАТ «Компанія „Світанок“». youcontrol.com.ua. Процитовано 16 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Іванка Гошій (2 лютого 2022). Канадський політолог Андрій Глуховецький розповів історію своєї родини з Тернопільщини. nova.te.ua. Нова Тернопільська газета. Процитовано 16 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Містки // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / В. Ю. Маланчук (голова редколегії), М. Я. Гнидюк, Б. К. Дудикевич, М. К. Івасюта, I. П. Крип'якевич, В. П. Огоновський, М. М. Олексюк, П. I. Пастер (відповідальний секретар редколегії), А. Г. Сісецький, М. Ю. Смішко, П. П. Челак, В. П. Чугайов. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 998 с.
- Реабілітовані історією. Тернопільська область / упорядники Бажан О. Г., Гасай Є. О., Гуцал П. З. — Тернопіль : ТзОВ «Тернограф», 2012. — Т. 2. — 864 с.
- Mostki 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 712. (пол.)
- У кожному районі Львівщини обіцяють встановити цьогоріч по одному дитячому ігровому майданчику (перелік). dailylviv.com. Щоденний Львів. 6 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 16 липня 2022.
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |