Розворяни — Вікіпедія

село Розворяни
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Глинянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060050140039982 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 414
Площа 1,204 км²
Густота населення 343,85 осіб/км²
Поштовий індекс 80724[1]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°49′7″ пн. ш. 24°28′22″ сх. д. / 49.81861° пн. ш. 24.47278° сх. д. / 49.81861; 24.47278
Середня висота
над рівнем моря 		230 м
Водойми Тимковецький потік
Місцева влада
Адреса ради 80724, Львівська обл., м. Глиняни
Карта
Розворяни. Карта розташування: Україна
Розворяни
Розворяни
Розворяни. Карта розташування: Львівська область
Розворяни
Розворяни
Мапа
Мапа

CMNS: Розворяни у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Розворяни — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Населення становить 414 осіб. Орган місцевого самоврядування — Глинянська міська рада.

Назва

[ред. | ред. код]

За роки радянської влади село в документах називали «Розваряни». 1989 р. селу надали сучасну назву.[2]

Назву села старожили пояснюють так: колись проїжджав полями козак і по дорозі йому поламалася розвора (жердина, якою подовжують віз). Почав козак ремонтувати віз і назвав цю місцевість «розворяни». Пізніше тут поселилися люди і назвали так село. Інші пояснюють, що проїжджала полями багата княгиня і там, де знаходиться село, їм поламалася розвора, і так нарекли цю місцевість «розворяни». Але скільки б пояснень не було, всі вони зводяться до одного: назва села походить від слова «розвора».

Географія та топоніміка

[ред. | ред. код]

Село Розворяни розташоване в природному районі Пасмове Побужжя. Це особливий регіон Малого Полісся, що складається з шести пасом, які паралельно тягнуться один до одного з заходу (від Розточчя) на схід на 40-50 км. Розворяни знаходяться на п'ятому (з півночі) пасмі, що носить назву в науковій літературі — Винниківське. Найвища точка села знаходиться на південний захід від нього (в центральній частині пасма) і має висоту понад 260 м над рівнем моря. Найнижча ділянка Розворян знаходиться в долині Тимковецького потоку, при виході його за територію села, з висотою приблизно 226 м.

Село Розворяни знаходиться поблизу крайової зони Гологір. Це місце — поєднання височини північного Подільського уступу і рівнини Малого Полісся. Поверхня — рівнинна з поодинокими невисокими підвищеннями рельєфу на півдні та південному заході.

У селі є ставок (так звані Торфовиська) і маленька річка. Жителі села називають цю річку Дулибівка. Офіційна ж назва річки —  Тимковецький потік. Довжина Тимковецького потоку 28 км, площа басейну 165 км². Річище у верхній течії слабозвивисте, в середній та нижній течії помірно звивисте, місцями випрямлене. Витоки розташовані на південь від села Ганачівки, між лісистими пагорбами Гологорів. Річка тече в межах Надбужанської котловини спочатку переважно на північ, потім — на схід. Впадає до Перегноївки в місті Глиняни (в межах міста річка тече на північ та північний захід), далі — у Полтву, притоку Західного Бугу. Притоки Тимковецького потоку: Млинівка Лісна (права); Гострий (ліва); меліоративні канали.

Народну назву річки пояснюють по-різному. Одні старожили кажуть, що колись давно проживав у селі багатий чоловік на прізвище Дулиба. Через його поле протікала річка і її назвали — від прізвища цього чоловіка. Інші пояснюють від слова «долина». Річка тече у зниженій частині рельєфу, утворюючи річкову долину. Долина — долиба — дулибівка.

У селі збереглися старі назви вулиць «Озеро» та «За озером» — місцевість, де колись було озеро. Зараз його немає. Гай, За гайком — раніше там був гай, а потім люди побудували на цьому місці свої житла. Кут — будівництво цієї вулиці велося так, що утворює кут із центральною вулицею села. Бамбуцівка — назва цієї вулиці має багато різноманітних пояснень. Найімовірніше, що назва походить від прізвиська жителя села, який вперше на цьому полі збудував свою хату.

Назви лісів походять в основному від порід дерев: Липина, Березина, Соснина, Ялина. Дуже давні назви лісових масивів Варецькі та Дібрівки. Назва гайку «Дібрівки» походить від слова діброва. Назва «Ліси Варецькі» походить від прізвища жителя, якому належала колись ця частина лісу.

Історія

[ред. | ред. код]

Ходко Лойович з Вижняни, гербу Корчак, у березні 1382 р. за 15 злотий срібла купив село Розвожани (пол. Rozworzany) у Клішека Ягольниковича[3].

Крохмальний Григорій, що народився в Розворянах в 1899 р. був стрільцем в Українській галицькій армії, пізніше проживав в селі Полтва.

У 1921 році в селі було 161 господарство, 784 жителі, з них 649 українців, 103 поляки та 28 євреїв. 1931 року — 176 господарств, 930 жителів[4].

До, під час та після Другої світової війни в селі активно діяла ОУН. Найбільш відомими учасниками були: Михайло Сеник – замордований органами НКВД у 1941 році в Золочівській в’язниці, дяк Микола Кондрат, уродженець села Вербів на Бережанщині – загинув у 1944 році, член Глинянського районного проводу ОУН Василь Коваль – загинув у 1945 році. Останнім підпільником ОУН був Іван Філь[5] котрий загинув у середині 1950-х років.[6] При підозрі у допомозі, співчуванню повстанцям чи ворожому ставленню до радянської влади в перші після воєнні роки було репресовано, вислано до таборів на Сибір мешканців села:

  1. БАГРІЙ Андрій Олексійович, 1905, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. 11.10.1944 заарештований Глинянським РВ НКВС за антирадянську діяльність (ст. 54‑1а,54-11 КК УРСР). 19.05.1945 етапований у Воркутинський ВТТ, Комі АРСР, для продовження слідства. Звільнений 5.09.1946 з табору і направлений на спецпоселення. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-6651
  2. БЕКЕРСЬКА Катерина Іванівна, 1907, с. Розворяни, українка, освіта початкова, селянка. 21.10.1947 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у Кемеровську обл. Звільнена 25.04.1956. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991.АГУМВСУЛО, Р-13521.
  3. БЕКЕРСЬКА Марія Іванівна, 1940, с. Розворяни, українка, учениця. 23.10.1948 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у Кемеровську обл. Звільнена 30.01.1956. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-13521.
  4. БЕКЕРСЬКА Ольга Іванівна, 1945, с. Розворяни, українка. 21.10.1947 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у Кемеровську обл. Звільнена 25.04.1956. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991.АГУМВСУЛО, Р-13521.
  5. БЕКЕРСЬКА Ольга Яківна, 1924, с. Розворяни, українка, освіта початкова, селянка. Учасник підпілля УПА, зв’язкова. У жовтні 1944 р. заарештована Глинянським РВ НКВС (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). 21.05.1945 етапована у Воркутинський ВТТ, Комі АРСР, для продовження слідства. Звільнена 5.09.1946 за відсутністю доказів. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-6651.
  6. БЕКЕРСЬКИЙ Іван Якович, 1913, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. 23.10.1948 виселений як член сім’ї учасника підпілля УПА у Кемеровську обл. Звільнений 30.01.1956. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991.АГУМВСУЛО, Р-13521.
  7. ГЛАДИШ Василь Петрович, 1907, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. Учасник підпілля УПА. У жовтні 1944 р. заарештований Глинянським РВ НКВС (ст. 54‑1а, 54-11 КК УРСР). 21.05.1945 етапований у спецтабір НКВС, м. Воркута, Комі АРСР, для фільтрації. Звільнений. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-6651.
  8. ГЛАДИШ Григорій Якович, 1922, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. Учасник підпілля УПА (псевдо «Скорий»). 14.02.1946 заарештований ВКР «Смерш» 48-го СК (ст. 54-1а КК УРСР). 22.03.1946 ВТ військ НКВС засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 3 р.; Піщаний ВТТ, с. Долинське, Казахська РСР. Звільнений 22.10.1954 з табору і залишений на спецпоселення. Звільнений 20.04.1956. Реабіліт. Львів. обл. прок. 27.01.1992. АУСБУЛО, П-22163.
  9. ГЛУЩАК Стефанія Іванівна, 1922, с. Розворяни, українка, освіта початкова, селянка. 3.02.1946 заарештована Глинянським РВ НКДБ за співпрацю з ОУН і УПА (ст. 20, 54-1а; 54-11 КК УРСР). 12.06.1946 ОН при МДБ засуджена на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 3 р.; Північно-Східний ВТТ, Магаданська обл. Звільнена 19.01.1955 з табору і направлена на спецпоселення. Реабіліт. Львів. обл. прок. 8.10.1992. АУСБУЛО, П-26673.
  10. ДЕНЕГА Михайло Іванович, 1924, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. 24.10.1944 заарештований Глинянським РВ НКВС за співпрацю з ОУН і УПА (ст. 20, 54-1а; 54-11 КК УРСР). Звільнений 8.03.1947 за відсутністю доказів. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-6482.
  11. КІНАШ Михайло Іванович, 1924, с. Розворяни, українець, неписьменний, селянин. Учасник підпілля УПА (псевдо «Бурий»).3.01.1945 заарештований Бродівським РВ НКВС (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). 21.06.1945 етапований у Воркутинський ВТТ, Комі АРСР, для продовження слідства. 28.02.1946 ВТ військ НКВС при комбінаті «Воркутвугілля» засуджений на 6 р. примусових робіт у Печорському вугільному басейні, Комі АРСР. Реабіліт. Львів. обл. прок. 16.08.1991. АУСБУЛО, П-21126.
  12. НАКОНЕЧНА Ганна Фабіанівна, 1884, с. Розворяни, українка, неписьменна, селянка. 15.11.1944 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у Черемховський р-н, Іркутська обл. Померла 1.02.1949. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-31613.
  13. ПАСТЕРНАК Гнат Олексійович, 1915, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. Учасник підпілля УПА (псевдо «Чайка»). У жовтні 1944 р. заарештований Глинянським РВ НКВС (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). 21.05.1945 етапований у Воркутинський ВТТ, Комі АРСР, для продовження слідства. Звільнений 5.09.1946. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-6651.
  14. ПАСТЕРНАК Михайло Васильович, 1877, с. Розворяни, українець, неписьменний, селянин. 25.08.1944 заарештований УНКВС у Львівській обл. за співпрацю з ОУН і УПА (ст. 20, 54-1а; 54-11 КК УРСР). 27.04.1946 ОН при МДБ засуджений на 5 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 54-12 КК УРСР). Даних про подальшу долю нема. Реабіліт. Львів. обл. прок. 21.11.1994. АУСБУЛО, П-34308.
  15. ПРОЦИШИН Василь Тимофійович, 1920, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. Учасник підпілля УПА. У жовтні 1944 р. заарештований Глинянським РВ НКВС (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). 21.05.1945 етапований у Воркутинський ВТТ, Комі АРСР, для продовження слідства. Звільнений 5.09.1946 з табору і направлений на спецпоселення. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-6651.
  16. СЕНИК Ганна Миколаївна, 1945, с. Розворяни, українка. 21.10.1947 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у м. Кисельовськ, Кемеровська обл. Звільнена у 1959 р. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-24131.
  17. СЕНИК Дмитро Іванович, 1929, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. 21.10.1947 виселений як член сім’ї учасника підпілля УПА у м. Кисельовськ, Кемеровська обл. Звільнений 16.01.1960. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-24131.
  18. СЕНИК Іван Якович, 1925, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. Учасник підпілля УПА (псевдо «Сокира»). У жовтні 1944 р. заарештований Глинянським РВ НКВС (ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР). 21.05.1945 етапований у Воркутинсько-Печорський ВТТ, Комі АРСР, для продовження слідства. Звільнений 5.09.1946 за відсутністю доказів. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-6651.
  19. СЕНИК Михайло Якович, 1895, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. 4.02.1941 заарештований Глинянським РВ НКВС за контрреволюційну діяльність (ст. 54-10, 54-11, 54-13 КК УРСР). Розстріляний 26.06.1941 як ворог народу. Реабіліт. Львів. обл. прок. 13.12.1994. АУСБУЛО, П-34463.
  20. СЕНИК Петро Антонович, 1905, с. Розворяни, українець, неписьменний, селянин. 25.04.1946 заарештований Глинянським РВ МДБ за співпрацю з ОУН і УПА (ст. 20, 54-1а; 54-11 КК УРСР). 12.06.1946 ОН при МДБ засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р.; Кузбаський ВТТ, Кемеровська обл. Помер 27.01.1948 у таборі. Реабіліт. Львів. обл. прок. 12.01.1995. АУСБУЛО, П-34719.
  21. СЕНИК Прокіп Йосипович, 1907, с. Розворяни, українець, освіта початкова, селянин. Учасник підпілля УПА. У жовтні 1944 р. заарештований Глинянським РВ НКВС (ст. 54‑1а, 54-11 КК УРСР). 21.05.1945 етапованийу Воркутинський ВТТ, Комі АРСР, для продовження слідства. Звільнений 5.09.1946. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АУСБУЛО, П-6651.
  22. СЕНИК Стефанія Іванівна, 1927, с. Розворяни, українка, освіта початкова, селянка. 21.10.1947 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у м.Кисельовськ,Кемеровська обл. Звільнена 6.08.1959. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991.АГУМВСУЛО, Р-24131.
  23. ФІЛЬ Богдана Данилівна, 1937, с. Розворяни, українка, учениця. 23.10.1948 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у Кемеровську обл. Померла у червні 1953 р. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-13521.
  24. ФІЛЬ Ганна Данилівна, 1932, с. Розворяни, українка, освіта початкова. 21.10.1947 виселена як член сім’ї учасника підпілля УПА у Кемеровську обл. Померла 10.12.1952. Реабіліт. ЗУ від 17.04.1991. АГУМВСУЛО, Р-13521.[7]

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 413 99.76%
російська 1 0.24%
Усього 414 100%

Транспорт

[ред. | ред. код]

До села можна дістатися трьома маршрутами 155, 166, 181 сполучення Львів-Глиняни яке обслуговує ФОП «Бандровська М. Г.».

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

В селі є церква Святого Пророка Іллі (ПЦУ), а також бібліотека-філія, Народний дім, магазин та кіоск.

Спорт

[ред. | ред. код]

У селі є футбольна команда «Старт», яка заявила про своє існування в 2013 р. В перший рік зайняли перше місце в 2 лізі Чемпіонату Золочівщини, і вийшли в першу лігу, де зараз і грають.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Львівський район. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
  2. ↑ Картка постанови. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
  3. ↑ Jerzy Sperka: Otoczenie Władysława Opolczyka w latach 1379—1401. Studium o elicie władzy w relacjach z monarchą. Katowice, 2006, s. 211
  4. ↑ Józef Wyspiański (2009). Barbarzyństwa OUN-UPA. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |miejsce= (можливо, |location=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |s= (довідка)
  5. ↑ Гнида, Петро (5 листопада 2017). Залишенець Іван Філь – останній учасник ОУН Глинянщини. Третє Око (укр.). Процитовано 26 вересня 2023.
  6. ↑ Гнида, Петро (2017). Село Розворяни: УВО, ОУН, УПА. Історико-публіцистична оповідь. Львів: Сполом. с. 72.
  7. ↑ Реабілітоввані історією.ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ КНИГА СЬОМА:ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОН, КАМ’ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОН. — https://www.reabit.org.ua/files/store/310.pdf. — Львів: ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТР «ПАМ’ЯТЬ», 2021. — S. 74—494, ISBN 978-966-8657-11-5 (Заг.) ISBN 978-617-7746-78-1 (Книга сьома)
  8. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гнида П. Село Розворяни: УВО, ОУН, УПА. Історико-публіцистична оповідь. — Львів : СПОЛОМ, 2017. — 72 с.: іл.
  • Rozworzany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 849. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Розворяни&oldid=44579523