Дипломатія канонерок — Вікіпедія

Дипломатія канонерок (англ. gunboat diplomacy) — спосіб досягнення цілей зовнішньої політики шляхом демонстрації військово-морської сили. Сильніша держава у такий спосіб загрожує застосуванням військової сили чи веде обмежені бойові дії проти слабшої, аби примусити її пристати на висунуті умови^[1].

Термін з'явився наприкінці XIX сторіччя, але сам метод вже був опрацьований британцями на кілька десятиріч раніше — першим прикладом «дипломатії канонерок» називають «справу Пасіфіко», конфлікт між Великою Британією і Грецією у 1847—1850 роках^[2].

Термін походить від слова «канонерка» — так називали найменші артилерійські кораблі, використання яких було найдешевшим Канонерки і справді використовували у таких епізодах як Агадірська криза чи відділення Панами від Колумбії. Водночас у випадку якщо різниця військових потенціалів сторін менш помітна, для досягнення необхідного ефекту може знадобитися залучення ескадр, що включають основні кораблі.

У фільмі «Піщана галька» (США, 1966 г.) показано застосування канонерок в Китаї під час «ери мілітаристів» 1916—1928 років.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.