Енергетична дипломатія — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2022)

Енергети́чна диплома́тія — це комплекс зовнішньополітичних і економічних дій у сфері видобутку, транзиту, збуту та споживання енергії, які спрямовані на захист національних (державних) комерційних інтересів.

У практиці енергетичної дипломатії окрім арсеналу більшої дипломатії застосовані також специфічні методи й інструменти:

• Оголошення економіко-статистичних даних про запаси енергетичних ресурсів, кількості їх видобутку, кошти тощо.
• Ембарго (санкції) чи загроза їх застосування з боку однієї чи декількох країн-експортерів до однієї чи декількох країн–імпортерів.
  • Приклади: підвищення державами ОПЕК ціни на нафту втричі у 1973 та 1975 рр., вимоги Газпрому наприкінці 2005 р. одноразового підвищення ціни на природний газ для Нафтогазу України з 50 дол. до 230 дол./тис. м³.).