Надзвичайний і Повноважний Посол — Вікіпедія

Надзвича́йний і Повнова́жний Посо́л (англ. Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary, нім. Außerordentlicher und bevollmächtigter Botschafter, фр. Ambassadeur extraordinaire et plénipotentiaire) — найвищий дипломатичний ранг, який може мати посол-дипломат або керівник дипломатичної установи у багатьох країнах світу.

Історія походження назви

[ред. | ред. код]

Сучасне повне найменування посла — «надзвичайний і повноважний» — стало вживатися з другої половини XVII ст. До цього у постійно акредитованих повноважних послів виникали проблеми у протокольному старшинстві з надзвичайними послами, які виконували спеціальні доручення тимчасово (коронація, важливі переговори та інше). Ці посли вимагали особливих почестей та перших місць, порівняно з послом, який перебував у країні постійно. Тому у вірчих грамотах постійних (повноважних) послів почали додавати слово «надзвичайний», тим самим у протокольному плані вони зрівнялися з послами надзвичайними.

Призначення

[ред. | ред. код]

Надзвичайні та Повноважні посли призначаються[де?] Главою держави за поданням керівника відомства у закордонних справах[джерело?].

В Україні

[ред. | ред. код]

В Україні посада-звання надзвичайного і повноважного посла прирівнюється до державного службовця першого рангу[1] і регулюється Законом України від 28 листопада 2002 року Верховної Ради України «Про дипломатичну службу»[2].

Призначення Надзвичайного і Повноважного посла

[ред. | ред. код]

Надзвичайний та Повноважний Посол України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України.

Укази Президента України з цих питань скріплюються підписами Прем'єр-міністра України та Міністра закордонних справ України[2].

Одночасно з призначенням на посаду, послу встановлюється відповідний його посаді дипломатичний ранг, який зберігається за ним довічно. Обов'язки та права Надзвичайного і Повноважного посла України чітко регламентуються Законом України «Про дипломатичну службу».

Присвоєння звання

[ред. | ред. код]

У низці випадків, звання Надзвичайного і Повноважного посла може присвоюватися керівнику дипломатичної установи-підрозділу в Україні, або керівнику вищого навчального закладу дипломатичного спрямування. Звання зберігається за особою довічно.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Сагайдак О. П. Дипломатичний протокол та етикет. Підручник. — К.: Знання, 2010—398 c.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/253-15 [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] Верховна Рада України: Закон України Про дипломатичні ранги України
  2. а б http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2728-14 [Архівовано 10 серпня 2012 у Wayback Machine.] Закон України Про дипломатичну службу

Посилання

[ред. | ред. код]