Донське (селище) — Вікіпедія
селище Донське | |
---|---|
Покажчик перед в'їздом в смт Донське | |
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Волноваський район |
Тер. громада | Волноваська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14040030020098017 |
Основні дані | |
Засновано | 1946 (78 років) |
Колишня назва | Жданівбуд (до 1956) |
Статус | із 2024 року |
Площа | 2.174 км² |
Населення | ▼ 4 562 (01.01.2022)[1] |
Густота | 2261.3 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 85772 |
Телефонний код | +380 6244 |
Географічні координати | 47°30′58″ пн. ш. 37°32′7″ сх. д. / 47.51611° пн. ш. 37.53528° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 171 м |
Водойма | р. Малий Кальчик
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Волноваха |
До станції: | 12,1 км |
До райцентру: | |
- фізична: | 11,9 км |
- автошляхами: | 12,8 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 56,2 км |
- залізницею: | 58 км |
- автошляхами: | 74 км |
Селищна влада | |
Адреса | 85772, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Донське, вул. В. С. Бойка, 6 |
Голова селищної ради | в.о. Сербіна Алла Георгіївна |
Карта | |
Донське у Вікісховищі |
Донське́ — селище в Україні, у Волноваській міській громаді Волноваського району Донецької області.
Селище розташоване за 74 км від обласного центру та 12 км від районного центру (автошляхом Н20) і за 5,7 км від зупинного пункту Тавла. Селом тече річка Малий Кальчик.
На території селища археологами виявлені залишки поселення епохи бронзи, а також античний посуд з клеймом, що відноситься до II ст. до н. е.
Засноване у 1946 році під назвою селище Жданівбуд Волноваського району Сталінської області. У 1956 році перейменоване на селище Донське. Серед мешканців тривалий час побутувала назва селища — Циркон (офіційно ніде не було зафіксоване, адже виробництво на місцевому заводі ДХМЗ було оборонним). Ймовірно, вона походила від кар'єру, де видобували цей мінерал.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 3363 | 62.72% |
українська | 1970 | 36.73% |
грецька | 12 | 0.22% |
вірменська | 3 | 0.06% |
румунська | 2 | 0.04% |
білоруська | 1 | 0.02% |
циганська | 1 | 0.02% |
німецька | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 9 | 0.17% |
Усього | 5362 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення селища становило 5362 особи, з них 36,74 % зазначили рідною мову українську, 62,72 % — російську, 0,22 % — грецьку, 0,06 % — вірменську, 0,04 % — молдовську, а також 0,02 % — білоруську, німецьку та циганську мови[3].
У селищі є середня загальноосвітня школа, дитячий садок, стадіон, будинок культури, дві бібліотеки, лікарня, поштове відділення, пожежна частина, відділення «Нової пошти» та декілька крамниць.
Колишній Донецький хіміко-металургійний завод (у 2000-х роках — Хіміко-металургійна фабрика в складі Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча), Волноваська автобаза.
Через селище двічі на день курсує автобус сполученням Маріуполь — Волноваха, також (до 2014 року) курсували автобуси до Бойківського з Волновахи.
За 5,7 км від селища розташований пасажирський залізничний зупинний пункт Тавла на лінії Ясинувата — Маріуполь.
- Дорошок Микола Володимирович — старший лейтенант МВС України, розстріляний у 2014 році проросійськими терористами.
- Рябоконь Василь Васильович — підполковник МВС України, розстріляний 2014 проросійськими терористами.
- Тернопільський Валерій Валерійович (1991—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шпильовий Леонід Вікторович (нар. 1952) — український науковець, дослідник, винахідник.
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2022.
- Погода в смт Донське. [Архівовано 24 серпня 2016 у Wayback Machine.]