Донське (селище) — Вікіпедія

селище Донське
Покажчик перед в'їздом в смт Донське
Покажчик перед в'їздом в смт Донське
Покажчик перед в'їздом в смт Донське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Тер. громада Волноваська міська громада
Код КАТОТТГ UA14040030020098017
Основні дані
Засновано 1946 (78 років)
Колишня назва Жданівбуд (до 1956)
Статус із 2024 року
Площа 2.174 км²
Населення 4 562 (01.01.2022)[1]
Густота 2261.3 осіб/км²;
Поштовий індекс 85772
Телефонний код +380 6244
Географічні координати 47°30′58″ пн. ш. 37°32′7″ сх. д. / 47.51611° пн. ш. 37.53528° сх. д. / 47.51611; 37.53528
Висота над рівнем моря 171 м
Водойма р. Малий Кальчик


Відстань
Найближча залізнична станція: Волноваха
До станції: 12,1 км
До райцентру:
 - фізична: 11,9 км
 - автошляхами: 12,8 км
До обл. центру:
 - фізична: 56,2 км
 - залізницею: 58 км
 - автошляхами: 74 км
Селищна влада
Адреса 85772, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Донське, вул. В. С. Бойка, 6
Голова селищної ради в.о. Сербіна Алла Георгіївна
Карта
Донське. Карта розташування: Україна
Донське
Донське
Донське. Карта розташування: Донецька область
Донське
Донське
Мапа

Донське у Вікісховищі

Донське́ — селище в Україні, у Волноваській міській громаді Волноваського району Донецької області.

Географічне розташування

[ред. | ред. код]

Селище розташоване за 74 км від обласного центру та 12 км від районного центру (автошляхом Н20) і за 5,7 км від зупинного пункту Тавла. Селом тече річка Малий Кальчик.

Історія

[ред. | ред. код]

На території селища археологами виявлені залишки поселення епохи бронзи, а також античний посуд з клеймом, що відноситься до II ст. до н. е.

Засноване у 1946 році під назвою селище Жданівбуд Волноваського району Сталінської області. У 1956 році перейменоване на селище Донське. Серед мешканців тривалий час побутувала назва селища — Циркон (офіційно ніде не було зафіксоване, адже виробництво на місцевому заводі ДХМЗ було оборонним). Ймовірно, вона походила від кар'єру, де видобували цей мінерал.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
російська 3363 62.72%
українська 1970 36.73%
грецька 12 0.22%
вірменська 3 0.06%
румунська 2 0.04%
білоруська 1 0.02%
циганська 1 0.02%
німецька 1 0.02%
інші/не вказали 9 0.17%
Усього 5362 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 5362 особи, з них 36,74 % зазначили рідною мову українську, 62,72 % — російську, 0,22 % — грецьку, 0,06 % — вірменську, 0,04 % — молдовську, а також 0,02 % — білоруську, німецьку та циганську мови[3].

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селищі є середня загальноосвітня школа, дитячий садок, стадіон, будинок культури, дві бібліотеки, лікарня, поштове відділення, пожежна частина, відділення «Нової пошти» та декілька крамниць.

Економіка

[ред. | ред. код]

Колишній Донецький хіміко-металургійний завод (у 2000-х роках — Хіміко-металургійна фабрика в складі Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча), Волноваська автобаза.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Через селище двічі на день курсує автобус сполученням Маріуполь — Волноваха, також (до 2014 року) курсували автобуси до Бойківського з Волновахи.

За 5,7 км від селища розташований пасажирський залізничний зупинний пункт Тавла на лінії Ясинувата — Маріуполь.

Особистості

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
 
Водойма річки Малий Кальчик
Водойма річки Малий Кальчик 

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]