Естонська мова — Вікіпедія

Естонська мова
eesti keel
Поширення естонської мови
Поширення естонської мови
Поширена вЕстонія Естонія (920 000)
Фінляндія Фінляндія (48 000)
Росія Росія (15 500)
Швеція Швеція (прибл. 10 000)
Канада Канада (6 385)
США США (5 938)
Австралія Австралія (5 255)
РегіонПівнічна Європа
Носії1,05 млн (1989)
Писемністьлатиниця (естонська абетка), естонський шрифт Брайля[et]
КласифікаціяУральська
Фіно-угорська
Балтійсько-фінська
Офіційний статус
ДержавнаЕстонія Естонія
ОфіційнаЄвропейський Союз Європейський Союз
РегулюєІнститут естонської мови[et]
Коди мови
ISO 639-1et
ISO 639-2est
ISO 639-3est

Есто́нська мо́ва (eesti keel) — мова естонців, офіційна мова Естонії і Європейського Союзу. Рідна для понад 900 тис. людей в Естонії[1] та десятків тисяч за її межами. Естонська мова використовується в окремих селах Криму[2], Абхазії[3], діаспорних поселеннях у Швеції, США й Канаді. Писемність на основі латинського алфавіту.

Естонська мова разом із фінською та угорською та іншими мовами належить до фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї.

В естонській мові 9 голосних і 16 приголосних звуків, багато дифтонгів. Властиві три ступені довжини в голосних і приголосних. Головний наголос падає на перший склад слова. За морфологічною структурою естонська мова — флективно-аглютинативна. Імена відмінюються по числах і відмінках, граматичний рід відсутній. Дієслово має відмінювальні й невідмінювальні форми. Синтаксичні зв'язки слів виражаються головним чином граматичними формами окремих слів і службовими словами. Кількість прийменників невелика. Порядок слів у реченні відносно вільний.

Історія та статус

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія естонської мови[et]
Див. також: Естонська література

Перші відомі спроби письмово зафіксувати естонську мову стосуються XIII ст. — Літопис Генриха Ливонського. Перша естонська книга «Катехізис» Вадрадта й Келя[et] надрукована в Німеччині в 1535 році. Найдавніший естонський рукопис, що зберігся, — Кулламааський рукопис — містить переклад естонською трьох католицьких молитов — «Отче наш», «Аве Марія» і «Кредо».

Естонська мова вперше набула офіційного статусу й стала єдиною державною мовою Естонії в 1918 році зі здобуттям цією державою незалежності. З 1940 року з радянською окупацією статус естонської мови став знижуватися: вона перестала бути єдиною державною мовою — другою стала російська, звужувалося використання естонської мови в багатьох сферах: у міжнародних переговорах, дипломатичному листуванні, у зовнішній торгівлі й на торговельних знаках, у питаннях, що стосувалися збройних сил, у навчанні. Естонська мова була витіснена з викладання й позбавлена можливостей розвитку термінології у сферах навігації, мореплавства, авіації та залізничного транспорту, вона також перестала використовуватися у гірничо-видобувній, енергетичній, текстильній і деяких областях важкої промисловості, позаяк більшість промислових підприємств перебували під прямим контролем Москви[4].

Сучасність

[ред. | ред. код]

Ситуація змінилася з розпадом Радянського Союзу й відновленням незалежности 20 серпня 1991 року. Нині естонська мова — єдина офіційна в Естонії, а також одна з офіційних мов Європейського Союзу. Статус естонської мови визначає Конституція Естонії (Eesti Vabariigi põhiseadus, §6)[5] та Закон про мову[et] (ест. Keeleseadus)[6]. Державну політику в області розвитку естонської мови реалізує Інститут естонської мови[et] (ест. Eesti Keele Instituut)[7], а в області захисту — Мовна інспекція (ест. Keeleinspekstsioon)[8]. Знання естонської мови на рівні мінімум B1 є обов’язковою умовою для отримання громадянства Естонії чи постійного дозволу на проживання[6].

Діалекти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Діалекти естонської мови

У XVI ст. існували дві літературні мови на основі північноестонського й південноестонського діалектів. Естонська мова була уніфікована в 1-й половині XX ст. В естонській мові виділяють основні говірки, що різняться одна від одної:

Південноестонськими говірками (офіційна точка зору) чи мовами виро й сету (позиція громадських організацій[9]) володіють до 100 тис. людей[10]. В Естонії діють державний «Вируський інститут» (ест. Võru Instituut)[11] й «Інститут Сето[et]» (ест. Seto Instituut)[12], які займаються збереженням і розвитком культур народів Виру й Сету.

Навчання

[ред. | ред. код]

Естонську мову окрім Естонії, вивчають у 40 вищих навчальних закладах світу (2004), як основну спеціальність, додаткову спеціальність, факультативний предмет або предмет за вибором. Найтриваліша традиція навчання естонської мові існує в університетах Фінляндії, Швеції та Угорщини. За кількістю місць навчання вирізняється Німеччина, де естонську мову вивчають у 7 вишах.

Естонська мова також включена до програми майже 30 загальноосвітніх шкіл, шкіл додаткової освіти й мовних курсів у Європі, Сполучених Штатах Америки, Канаді й Австралії.

Вивчення естонської доступне для громадян і резидентів країни як у школах, училищах та університетах, так і на спеціальних курсах (переважно для іноземців). Курси є як платними (у приватних мовних школах), так і безкоштовними. Реєстрація на безкоштовні мовні курси оголошується двічі на рік, причому попит значно перевищує кількість доступних місць[13]. Крім курсів, Фонд інтеграції (ест. Integratsiooni sihtasutus) через Доми естонської мови (ест. Eesti keele majad) створює інші можливості для безкоштовної практики естонської мови на різних рівнях — розмовні клуби, тандемне навчання, перегляд фільмів, клуби естонської мови й культури, тематичні воркшопи тощо[14].

У книжкових магазинах доступні різноманітні підручники естонської мови — як шкільні, так і для дорослих з англійською, російською і фінською основною мовою[15]. Крім того, для початкових рівнів (0-B1) доступні безкоштовні онлайн-курси — Keeleklikk (0-A2), Keeletee (A2-B1)[16] та Speakly (0-B1)[17].

В Естонії прийнято Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти[18]. Мовні іспити за рівнями від A2 до C1 відбуваються чотири рази на рік, є безкоштовними, причому в разі успішного іспиту людина може претендувати на компенсацію власних витрат на вивчення мови в розмірі не більше 320 евро за один іспит.

Писемність

[ред. | ред. код]
Основна стаття: Естонська абетка

Естонська абетка склалася на базі латинської, пристосованої до потреб естонської мови. Алфавіт має 27 літер, з них шість мають діакритичні знаки.

A a B b D d E e F f G g H h
I i J j K k L l M m N n O o
P p R r S s Š š Z z Ž ž T t
U u V v Õ õ Ä ä Ö ö Ü ü

Літери f, š, z та ž трапляються лише в іншомовних словах. Естонська вимова літер z та ž є відповідно /s/ та /š/: zlott, žetoon. У власних іменах німецького походження z вимовляється як /ts/: Mozart, Leibniz. В іншомовних словах і власних іменах використовуються також латинські літери, що не ввійшли до складу естонської абетки. Найуживаніші серед них — Cc Čč Qq Ww Xx Yy.

Лексика

[ред. | ред. код]
Докладніше: Лексика естонської мови

Щодо етимології, то більшість естонських слів мають фінно-угорське походження. Значні також запозичення з германських (в основному з нижньонімецької) і балтійських мов. Трапляються слов'янізми, запозичені, очевидно, з російської через фінську мову, а також англіцизми (головно неологізми кінця XX — початку XXI століття) й інтернаціоналізми[19].

Приклад

[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка естонською мовою (переклав Айн Каалеп)

TESTAMENT
Kui ma suren, siis mind matke
kalme peale üles
kallil kodumaal Ukrainas,
laia stepi süles,
et sealt laiad põllupinnad,
Dnepr ja kaldad üha
oleks näha; oleks kuulda,
kuidas jõgi mühab.
Kui kord tuleb tal Ukrainast
sinimerre viia
vaenuverd… siis jätan maha
mäed ja põllud siia —
ise aga õhinaga
sinna, kus on Jumal,
tõttan palveks… Seni mulle
ent jääb võõraks Jumal.
Matke mind ja üles tõuske
orjaikke vastu,
priiust kuri vaenlasveri
pühaveena kastku.
Tuletage peres uues,
peres vabas, suures
siis mind veel te lahkelt meelde
vaikse jutu juures.

Джерело: Українська бібліотека

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (ест.)Rahvaarv rahvuse järgi, 1. jaanuar, aasta. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
  2. ↑ (рос.)Кто поможет крымским эстонцам?. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
  3. ↑ (рос.)Анализ готов! Могут ли потомки оптантов иметь гражданство Эстонии?. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
  4. ↑ (англ.)Metcalf, K. N. Estonia 1918—1994. The Development of Human Rights, — Stockholm, 1994, — P. 65-68.
  5. ↑ (ест.)Eesti Vabariigi põhiseadus. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 07 лютого 2020.
  6. ↑ а б (ест.)Keeleseadus. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 07 лютого 2020.
  7. ↑ (ест.)Eesti Keele Instituut. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 07 лютого 2020.
  8. ↑ (ест.)Keeleinspektsioon. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 07 лютого 2020.
  9. ↑ (ест.)Avalik pöördumine. Eesti teaduspoliitika peab oma näo pöörama Eesti poole. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
  10. ↑ (англ.)Laakso, J.; Sarhimaa, A.; Spiliopoulou Å., S.; Toivanen, R. Towards Openly Multilingual Policies and Practices: Assessing Minority Language Maintenance Across Europe (вид. 1). Bristol; Buffalo: Multilingual Matters. ISBN 9781783094950. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 07 лютого 2020.
  11. ↑ (ест.)Võru Instituut. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 07 лютого 2020.
  12. ↑ (ест.)SA Seto Instituut. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 07 лютого 2020.
  13. ↑ (рос.)Битва за бесплатные курсы эстонского языка: сайт завис, места в столице закончились за 15 минут. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
  14. ↑ (ест.)Eesti keele õpe. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
  15. ↑ (ест.)Eesti keele õpikud, õppematerijalid. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
  16. ↑ (ест.)Eesti keele e-kursus. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
  17. ↑ (англ.)New chance to learn Estonian: Speakly. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
  18. ↑ (ест.)Eesti keele tasemeksamid. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 06 лютого 2020.
  19. ↑ (ест.)Eesti keele etümoloogiline teatmik. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 06 лютого 2020.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
естонською мовою
Esileht

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Естонська_мова&oldid=42475142