Карлос Марія де Альвеар — Вікіпедія

Карлос Марія де Альвеар ісп. Carlos María de Alvear
2-й Верховний правитель Об'єднаних провінцій Ла-Плати
9 січня 1815 року — 20 квітня 1815 року
Попередник:	Гервасіо Антоніо де Посадас
Наступник:	Ігнасіо Альварес Томас
Ім'я при народженні:	ісп. Carlos Antonio del Santo Ángel Guardián de Alvear y Balbastro
Народження:	25 жовтня 1789(1789-10-25)[1][2][3] Санту-Анжелу, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія, Португальська імперія, Португальське королівство
Смерть:	3 листопада 1852(1852-11-03)[1][2] (63 роки) Вашингтон, США
Поховання:	Реколета
Країна:	Аргентина і Бразилія
Релігія:	католицтво
Батько:	Diego de Alvear y Ponce de Leónd
Діти:	Торкуато де Альвеарd, Diego de Alveard, Emilio de Alveard і Joaquina Alvear Quintanilla y Arrotead
Військова служба
Звання:	Генерал
Битви:	Аргентино-бразильська війна Війна п'ятої коаліції
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Ка́рлос Марія де Альвеа́р (ісп. Carlos María de Alvear; 25 жовтня 1789, Санту-Анжелу — 3 листопада 1852, Нью-Йорк, США) — аргентинський військовий і державний діяч, генерал. Верховний правитель Об'єднаних провінцій Ла-Плати у 1815 році.

Альвеар здобув освіту в Буенос-Айресі та Англії. У 1806—1811 роках служив в іспанських королівських військах, брав участь у війні проти Наполеона.

У 1812 році Альвеар разом із Хосе де Сан-Мартіном повернувся до Буенос-Айреса, де почав відігравати важливу роль у війні за незалежність аргентинського народу. У 1813 році був головою Генеральної конституційної асамблеї Об'єднаних провінцій Ла-Плати, яка розробила конституцію країни, у 1814 році очолив патріотів у Буенос-Айресі, які змусили іспанських роялістів у Монтевідео капітулювати.

9 січня 1815 року Альвеар зайняв посаду верховного правителя Об'єднаних провінцій Ла-Плати. Однак, його прагнення до особистої влади, а також погодження на встановлення англійського протекторату над провінціями Ла-Плати призвели до його скидання у квітні того самого року.

Альвеар втік за кордон й повернувся на батьківщину тільки після амністії у 1821 році. Після цього займав пости посла у США (1824 та 1838), військового та морського міністра, а також головнокомандувача аргентинськими військами під час Аргентино-бразильської війни (1826—1828).

Похований на кладовищі Реколета.

• Радянська історична енциклопедія [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.]