Костел святого Казимира (Львів) — Вікіпедія

Костел святого Казимира (Львів)
49°50′43.58″ пн. ш. 24°2′8.96″ сх. д. / 49.8454389° пн. ш. 24.0358222° сх. д. / 49.8454389; 24.0358222
Тип спорудицерква Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняУкраїна УкраїнаЛьвів
Початок будівництва1630, 1656
Кінець будівництва1664
Будівельна системаблочний каміньd Редагувати інформацію у Вікіданих
НалежністьУГКЦ
Станпам'ятка архітектури національного значення України Редагувати інформацію у Вікіданих
Адресавул. Кривоноса, 1
ЕпонімКазимир Святий Редагувати інформацію у Вікіданих
Костел святого Казимира (Львів). Карта розташування: Україна
Костел святого Казимира (Львів)
Костел святого Казимира (Львів) (Україна)
Мапа
CMNS: Костел святого Казимира у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Храм священномученика Климентія Шептицького — пам'ятка архітектури XVII століття у місті Львові. Колишній костел в різний час носив різні назви: Святої Катерини, місіонерський, милосердя, Святого Казимира. Розташований у центральній частині міста, на вулиці Максима Кривоноса, 1 (колишні польські назви вулиці — Архієпископська і Театинська), поблизу розташований колишній костел Матері Божої Громничої монастиря кармеліток босих (нинішня церква Стрітення Господнього).

Історія

[ред. | ред. код]

На цьому місці 1630 року було засновано дерев'яний костел і монастир. Кошти надав Мнішек, земельну ділянку — Софія Теофіла Данилович[1]. Костел і монастир згоріли під час штурму загонами Максима Кривоноса львівської цитаделі — Високого замку у 1648 році.

Храм побудовано в 16561664 роках для ченців римо-католицького ордена францисканців-реформатів. Кошти для будівництва надав Миколай Беґановський[1], який пізніше був тут похований та існувала його надгробна таблиця[2].

1783 року переданий австрійською владою для організації шпиталю черницям сестрам милосердя, які мали поблизу власний костел.

У 1870-х роках відбулася ґрунтовна реставрація святині. За проєктом архітектора Ігнатія Віняжа були споруджені хори[3].

На початку 1920-х років на передсінні храму був портрет та барокова епітафія фундатора прилеглого шпиталю Францішека Завадзького (†1745). На хорах були портрети фундаторів та латинського архиєпоскопа Миколая Вижицького[1].

Будівля перебуває у власності Львівського державного університету внутрішніх справ.

Архітектура

[ред. | ред. код]
Бічний вигляд

Костел скромний, бароковий; до нього прибудований монастирський притулок для сиріт. Стилістика костелу зазнала впливу художнього образу римської церкви Іль Джезу. Будівля виконана в камені, однонавна, прямокутна в плані, з витягнутою апсидою. Зверху храм накритий двосхилим дахом і увінчаний сигнатуркою. Головний фасад костелу Святого Казимира завершений фронтоном у стилі бароко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 184.
  2. E. Latacz Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601-1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 29. (пол.)
  3. Biernat M. Kościół p. w. Św. Kazimierza i Zakład Wychowawczy SS. Miłosierdzia (dawny klasztor OO. Reformatów) // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 238, 248. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. (пол.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Островский Г. С. Львов / Г. С. Островский. — 2-е изд., перераб. и доп. — Ленинград : Искусство, 1975. — С. 113. (рос.)
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области. — С. 77. (рос.)
  • Ryszard Chanas, Janusz Czerwiński Lwów: Przewodnik turystyczny. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1992. — 224 s. — ISBN 83-04-03913-3. (пол.)
  • Bartłomiej Kaczorowski Zabytki starego Lwowa. — Warszawa: Oficyna Wydawnicza, 1990. — 206 s. — ISBN 83-85083-02-2. (пол.)
  • Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 184. (пол.)