Костел святого Казимира (Львів) — Вікіпедія

Костел святого Казимира (Львів)
Костел святого Казимира (Львів)
	49°50′43.58″ пн. ш. 24°2′8.96″ сх. д. / 49.8454389° пн. ш. 24.0358222° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Львів
Початок будівництва	1630, 1656
Кінець будівництва	1664
Будівельна система	блочний каміньd
Належність	УГКЦ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	вул. Кривоноса, 1
Епонім	Казимир Святий
	Костел святого Казимира (Львів) (Україна)
	Костел святого Казимира у Вікісховищі

Храм священномученика Климентія Шептицького — пам'ятка архітектури XVII століття у Львові. Колишній костел в різний час носив різні назви: Святої Катерини, місіонерський, милосердя, Святого Казимира. Розташований у центральній частині міста, на вулиці Максима Кривоноса, 1 (колишні польські назви вулиці — Архієпископська і Театинська), поблизу розташований Костел кармеліток.

Історія

На цьому місці 1630 року було засновано дерев'яний костел і монастир. Кошти надав Мнішек, земельну ділянку — Софія Теофіла Данилович^[1]. Костел і монастир згоріли під час штурму загонами Максима Кривоноса львівської цитаделі — Високого замку в 1648 році.

Храм побудовано в 1656–1664 роках для ченців римо-католицького ордена францисканців-реформатів. Кошти для будівництва надав Миколай Беґановський^[1], який пізніше був тут похований та існувала його надгробна таблиця^[2].

1783 — переданий австрійською владою для організації шпиталю черницям сестрам милосердя, які мали поблизу власний костел.

На початку 1920-х років на передсінні храму був портрет та барокова епітафія фундатора прилеглого шпиталю Францішека Завадзького (†1745). На хорах були портрети фундаторів та латинського архиєпоскопа Миколая Вижицького^[1].

Будівля перебуває у власності Львівського державного університету внутрішніх справ.

Архітектура

Костел скромний, бароковий; до нього прибудований монастирський притулок для сиріт. Стилістика костелу зазнала впливу художнього образу римської церкви Іль Джезу. Будівля виконана в камені, однонавна, прямокутна в плані, з витягнутою апсидою. Зверху храм накритий двосхилим дахом і увінчаний сигнатуркою. Головний фасад костелу Святого Казимира завершений фронтоном у стилі бароко.

Примітки

↑ ^а ^б ^в Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 184.
↑ E. Latacz Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601-1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 29. (пол.)

Література

Островский Г. С. Львов / Г. С. Островский. — 2-е изд., перераб. и доп. — Ленинград: Искусство, 1975. — С. 113. (рос.)
Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР. — Київ: Будівельник, 1983–1986. Том 3. — С. 77.
Ryszard Chanas, Janusz Czerwiński Lwów, Przewodnik turystyczny. — Wrocław: Ossolineum, 1992. — ISBN 83-04-03913-3. (пол.)
Bartłomiej Kaczorowski Zabytki starego Lwowa, wyd. Oficyna Wydawnicza, Warszawa 1990, ISBN 83-85083-02-2. (пол.)
Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 184. (пол.)

[О4-1] а ^б ^в Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 184.

[2] E. Latacz Bieganowski Mikołaj h. Grzymała (1601-1674) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 29. (пол.)

[1]

[2]