French
DeutschІгнатій Віняж — Вікіпедія
| Ігнатій Віняж | |
|---|---|
| Народження | 1850 |
| Смерть | 11 травня 1914 |
| Діяльність | архітектор  |
| Праця в містах | Львів |
 Ігнатій Віняж у Вікісховищі | |
Ігнатій Ві́няж (пол. Ignacy Winiarz; 1850 — 11 травня 1914, Брюховичі) — архітектор, будівничий. Працював у Львові протягом 1875—1914 років (концесію отримав у лютому 1875 року). Використовував стильові прийоми історизму, від початку XX століття — форми сецесії[1]. Мав власні архітектурні бюро: у 1883—1885 роках — на вулиці Дорошенка, 31; у 1897—1914 роках — на вулиці Коперника, 29. Мешкав спочатку на вулиці Ягеллонській, 13 (теперішня вулиця Гнатюка)[2], у 1900—1914 роках — у власній віллі у Брюховичах, де й помер 11 травня 1914 року[3].
- Ґрунтовна реставрація костелу святого Казимира на вулиці Кривоноса, 1, спорудження хорів (1870-ті)[4].
- Спорудження нових хорів зі спіральними сходами, а також головний вівтар костелу святої Софії (1876—1878). Вівтар втрачено[1].
- Житловий будинок на вулиці Бандери, 8 у стилі неоренесансу з використанням дерев'яних елементів (1877, не зберігся)[5].
- Спорудження житлових будинків на вулиці Франка, 2 і 4 за проєктом Вінцента Равського-молодшого (1883)[5]. Неоренесансне скульптурне оздоблення будинку № 2 виконане Леонардом Марконі[6].
- Реконструкція житлового будинку на вулиці Дорошенка, 13 з надбудовою третього поверху (1886)[5].
- Ґрунтовна реконструкція кам'яниці на площі Ринок, 35 (1885-1887)[7][8].
- Перебудова житлового будинку на вулиці Шевській, 12 у стилі неоренесанс (1887, співавтор Саломон Рімер)[9].
- Реконструкція житлового будинку на вулиці Шевській, 10 з надбудовою мансардного поверху (1888-1890, співавтор Саломон Рімер)[10].
- Три вілли у Брюховичах (1891)[3].
- Житловий будинок Абрагама-Юзефа Шварцвальда на вулиці Нечуя-Левицького, 3 (1898)[11].
- Вілла на вулиці Лісній, 17 (1900)[5][12].
- Будинки на вулиці Антоновича, 14 (1892) і 34 (1902)[3].
- Власна вілла в селищі Брюховичі (бл. 1905)[3].
- Власні прибуткові будинки скульптора і архітектора Каспара Юліана Драневича на вулиці Бандери, 59, 61 (співавтор Каспер Драневич; (1906)[3][13].
- Житловий будинок та синагога Йонаша Шпрехера на вулиці Городоцькій, 45-47 (1907)[14].
- Прибутковий будинок Юзефа Сассовера на вулиці Глибокій, 16 (співавтор Генрик Сальвер; 1909-1910)[15].
- Три прибуткових будинки Юзефа, Адольфа та Естери Сассоверів на розі вулиць Городоцької, 78 та Сембратовичів, 4, 6 (співавтор Генрик Сальвер; 1910—1911)[16].
- Кам'яниці Йонаша Тартика на вулиці Замарстинівській, 11 та купця Самуеля Райснера на вулиці Замарстинівській, 11а (1911)[17].
- Вілла М. Лапуча на вулиці Гіпсовій, 13[3].
- Житловий будинок Дебори Корнер у модернізованих формах неокласицизму на розі площі святого Теодора та вулиці Медовій, 6, 8 (1911-1912)[18][19].
- Житлові будинки Озіаша Ґольдаппера на вулиці Грицька Чубая, 5 та Вольфа Зандауера на вулиці Грицька Чубая, 7 (1911-1912)[20].
- Галерея робіт Ігнатія Віняжа
-
Будинок Шпрехера
(фрагмент фасаду,
вул. Городоцька, 45-47) -
Прибутковий будинок Сассоверів
(вул. Городоцька, 78) -
Прибутковий будинок Абрагама-Юзефа Шварцвальда
(вул. Нечуя-Левицького, 3) -
Вілла
(вул. Лісна, 17) -
Кам'яниця Самуеля Райснера
(вул. Замарстинівська, 11а) -
Житловий будинок Озіаша Ґольдаппера
(вул. Грицька Чубая, 5) -
Житловий будинок Вольфа Зандауера
(вул. Грицька Чубая, 7) -
Житловий будинок
(вул. Медова, 6, 8) -
Прибутковий будинок Юзефа Сассовера
(вул. Глибока, 16) -
Прибутковий будинок Юзефа Сассовера
(вул. Японська, 5) -
Житловий будинок
(вул. Бандери, 59) -
Житловий будинок
(вул. Бандери, 61)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
- ↑ а б Biernat M. Kościół p. w. Św. Zofii // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 167, 171. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. (пол.)
- ↑ Głos Wolny. — 25 lutego 1877. — № 17. — S. 4. (пол.)
- ↑ а б в г д е Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 535.
- ↑ Biernat M. Kościół p. w. Św. Kazimierza i Zakład Wychowawczy SS. Miłosierdzia (dawny klasztor OO. Reformatów) // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 238, 248. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. (пол.)
- ↑ а б в г Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 534.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 155. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- ↑ Державний історико-архітектурний заповідник у Львові, 1991, с. 172.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 265.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 164.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 165.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 300.
- ↑ Енциклопедія Львова_т.1, 2007, с. 364.
- ↑ Енциклопедія Львова_т.2, 2008, с. 150.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 59.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 399.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 428.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 427.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 491.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 455-456.
- ↑ Єврейська архітектурна спадщина Львова, 2024, с. 457-458.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Бірюльов Ю. О. Вінярж Ігнатій // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 578. — ISBN 966-02-3354-X.
- Бірюльов Ю. О. Виняж Іґнаци // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 364—365. — ISBN 978-966-7007-68-8.
- Юрій Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова: монографія = The Jewish Architectural Legacy of Lviv: A monograph. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. — 632 с. — (Єврейський Музей ім. Максиміліана Гольдштейна у Львові) — 1000 прим. — ISBN 978-966-448-014-4.
- Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — 175 с. — ISBN 5-7745-0358-5.
- Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — 608 с. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- Тимофієнко В. І. Винярж І. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — С. 75. — ISBN 966-7452-16-6.
 | Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |