Ленківці (Шепетівський район) — Вікіпедія
село Ленківці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Тер. громада | Ленковецька сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA68060130010079473 | ||||
Облікова картка | облікова картка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1604 | ||||
Населення | 966 | ||||
Площа | 208 км² | ||||
Густота населення | 5581.730 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30440 | ||||
Телефонний код | +380 3840 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°0′52″ пн. ш. 27°3′59″ сх. д. / 50.01444° пн. ш. 27.06639° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 272 м[1] | ||||
Водойми | річка Безіменна | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30440, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Ленківці, вул. Коськовецька, 53 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Ленківці — село в Україні, центр Ленковецької сільської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 966 осіб.
Село розташоване на лівому березі річки Безіменної.
У 1906 році село Сульжинської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20 верст, від волості 5. Дворів 263, мешканців 1726[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1143 | 98.45% |
російська | 14 | 1.21% |
румунська | 2 | 0.17% |
інші/не вказали | 2 | 0.17% |
Усього | 1135 | 100% |
В селі народився
- Поліщук Іван Михайлович (нар.1916 — †1943) — Герой Радянського Союзу.
- Сачук Віталій Петрович (1993—2023) — молодший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- ↑ Погода в селі Ленківці. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 25 червня 2022.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 січня 2020.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |