Макс Тейлер — Вікіпедія

Макс Тейлер
англ. Max Theiler
Народився	30 січня 1899(1899-01-30) Преторія, ПАР
Помер	11 серпня 1972(1972-08-11) (73 роки) Нью-Хейвен, Коннектикут, США ·рак легень
Країна	Південно-Африканська Республіка,  США
Діяльність	лікар, хімік, вірусолог
Alma mater	Кейптаунський університет
Галузь	вірус
Заклад	Єльський університет
Посада	професор
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1951)
Макс Тейлер у Вікісховищі

Макс Тейлер (англ. Max Theiler; 30 січня 1899, Преторія, ПАР — 11 серпня 1972, Нью-Хейвен, Коннектикут, США) — американський вірусолог.

1917–1918 року вивчав медицину у Кейптаунському університеті, 1922 року вдосконалював кваліфікацію у Лондоні. З 1951 року — керівник лабораторій відділу медицини й охорони здоров'я фонду Рокфеллера (Нью-Йорк) і водночас (з 1964) — професор медичної школи Єльського університету.

Основні роботи з вивчення етіології амебіазу, лептоспірозів, японського енцефаліту, мавпячого енцефаломієліту та інших.

Нобелівська премія (1951) за дослідження вірусу жовтої гарячки і створення двох специфічних вакцин для імунізації людини проти цієї хвороби.

• Studies on action of yellow fever virus in mice, «Annals of tropical medicine and parasitology», 1930, № 24;
• Yellow fever protection test in mice by intracerebral injection, «Annals of tropical medicine and hygiene», 1933, № 27.

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 23 лютого 2007 у Wayback Machine.] (англ.)