French
DeutschМамелюцький султанат — Вікіпедія
| Мамелюцький султанат | ||||
| ||||
|
Прапор | ||||
 | ||||
| Столиця | Каїр | |||
| Мови | арабська, тюркська, половецька, черкеська[1] | |||
| Релігії | суннізм | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Султани | ||||
| - 1250 | Шаджар аль-Дурр | |||
| - 1250—1257 | Айбак | |||
| - 1260—1277 | Бейбарс | |||
| - 1516—1517 | Туман-бей II | |||
| Історія | ||||
| - Вбивство Тураншаха | 1250 | |||
| - ІІ Османська війна | 1517 | |||
| ||||
Мамелю́цький султана́т (<سلطنة المماليك, Sulṭanat Misr al-Mamālīk) — ісламська монархічна держава у Єгипті, створена професійними вояками-рабами мамелюками. Існував у 1250—1517 роках. Займав терени сучасного Єгипту, Палестини, Ізраїлю, Йорданії, Леванту, Сирії, а також частини Лівії, Туреччини, Саудівської Аравії й Судану. Виник після захоплення влади в Каїрі мамелюками, що повалили династію Айюбідів. З 1261 року контролював ісламські святині Аравії — Мекку і Медіну. 1382 року мамелюки влаштували переворот, постановивши султаном Баркука, уродженця Черкесії. Заснована Баркуком черкеська династія Бурджитів правила султанатом до кінця його існування. 1517 року знищений Османською імперією, що перетворила Єгипет на османський еялет.
- Тюркська / Турецька держава (араб. الدولة التركية, Dawlat al-Turkiyya) — у тогочасних арабських джерелах.
- Мамелюцький султанат Єгипту (араб. سلطنة المماليك, Sulṭanat Misr al-Mamālīk)
- Єгипетський султанат — для розрізнення із мамелюцьким Делійським султанатом.
- Каїрський султанат — для розрізнення із Єгипетським султанатом 1914—1922 років.
- Хрестові походи
- Османсько-мамелюцька війна (1485–1491) — перемога Мамелюцького султанату.
- Османсько-мамелюцька війна (1516–1517) — поразка і знищення Мамелюцького султанату.
- Шаджар ад-Дурр (1250)
- аль-Муїзз Ізз ад-Дін Айбек (1250—1257)
- аль-Мансур Нур ад-Дін Алі (1257—1259)
- аль-Музаффар Сайф ад-Дін Кутуз (1259—1260)
- аз-Захір Рукн ад-Дін Бейбарс I аль-Бундукдарі (1260—1277)
- ас-Саїд Насір ад-Дін Барака-хан (1277—1280)
- аль-Аділь Бадр ад-Дін Саламиш (1280)
- аль-Мансур Сайф ад-Дін Калаун аль-Алфі (1280—1290)
- аль-Ашраф Салах ад-Дін Халіль (1290—1294)
- ан-Насір Насір ад-Дін Мухаммад (1294—1295, 1299—1309, 1309—1340)
- аль-Аділь Зайн ад-Дін Кітбуга (1295—1297)
- аль-Мансур Хусам ад-Дін Ладжін (1297—1299)
- аль-Музаффар Рукн ад-Дін Бейбарс II аль-Джашанкір (1309)
- аль-Мансур Сайф ад-Дін Абу Бакр (1340—1341)
- аль-Ашраф Ала ад-Дін Куджук (1341—1342)
- ан-Насір Шихаб ад-Дін Ахмад (1342)
- ас-Саліх Імад ад-Дін Ісмаїл (1342—1345)
- аль-Каміль Сайф ад-Дін Шабан I (1345—1346)
- аль-Музаффар Сайф ад-Дін Хаджжі I (1346—1347)
- ан-Насір Насір ад-Дін аль-Хасан (1347—1351, 1354—1361)
- ас-Саліх Салах ад-Дін Саліх (1351—1354)
- аль-Мансур Салах ад-Дін Мухаммед (1361—1363)
- аль-Ашраф Насір ад-Дін Шабан II (1363—1376)
- аль-Мансур Ала ад-Дін Алі (1376—1382)
- ас-Саліх Салах ад-Дін Хаджжі II (1382, 1389—1390)
- Єгипет від розпаду Халіфату до Османської імперії
- Хрестові походи
- Облога Акри
- Історія Єгипту
- Історія Туреччини
- ↑ Fischel, Walter Joseph (1967). Ibn Khaldun in Egypt: His Public Functions and His Historical Research (1382–1406). University of California Press. с. 72. ISBN 9780520004146.
- Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300—1600 [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.] / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — 286 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мамелюцький султанат
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |