Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Києво-Могилянська академія (значення).
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
НаУКМА
Циркульний корпус НаУКМА
Київ
Назва латиноюAcademia Kiioviensis Mohileana
Типнаціональний, класичний
Країна Україна[2]
РозташуванняКиїв
ГаслоTempus fugit, Academia sempiterna
Час плинний, Академія вічна
Засновано1615
ЗасновникПетро Могила
ПрезидентКвіт Сергій Миронович
Студентів4422 (в 2018—2019 н.р.)[1]
КольориСиній та Білий         
ПриналежністьАсоціація університетів України,
European University Association
Членство уАсоціація університетів Європи[3]
ВипускникиКатегорія:Випускники Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Штаб-квартираКиїв
Адреса04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2
СайтГоловна сторінка
Мапа
CMNS: National University of "Kyiv-Mohyla Academy" у Вікісховищі

Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА; у простій мові — Могилянка) це заклад вищої освіти в Україні. Заснований 1632 року. Розміщується в корпусах історичної Києво-Могилянської академії[4][5], від якої отримав свою назву. Університетське містечко розташоване на Подолі в Києві, між Контрактовою площею та набережною Дніпра. Викладання в університеті ведеться українською та англійською мовами. З 2009 до 2014 року мав статус автономного дослідницького університету[6].

Згідно з актуальними оцінками якості навчання та кваліфікації випускників, НаУКМА посідав друге місце у Консолідованому рейтингу ЗВО України, 2020[7], сьоме місце у рейтингу ТОП-200, 2020[8], перше місце серед випускників гуманітарних, правничих та економічних програм за відгуками працедавців у 2020[9].

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Києво-Могилянська колегія
Докладніше: Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Петро Могила — засновник Києво-Могилянської колегії

Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи. 1615 року ця школа отримала приміщення від шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і зокрема гетьмана Сагайдачного[10].

У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською школою. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував у ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велику увагу в колегії приділяли вивченню мов, зокрема польській та латини. Станових обмежень для здобуття освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.

Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Гетьманщиною колегії надавався статус академії, і вона отримувала рівні права з Ягеллонським університетом. Після входження українських земель до складу Московського царства статус академії був підтверджений у грамотах московських царів Івана V 1694 року та Петра I 1701 року[11]. За час існування Києво-Могилянської академії з її стін вийшло багато відомих випускників. До числа вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович а також багато хто з козацької старшини. Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода. Авторитет і якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи, оскільки, за європейською традицією, викладання проводилось латиною[12].

Печатка Києво-Могилянської академії

Незважаючи на спроби випускників перетворити академію на сучасний університет, за розпорядженням уряду, указом Синоду від 14 серпня 1817 року Академію було закрито[13]. Натомість 1819 року в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна академія. Духовна академія була авторитетним навчальним закладом серед православних країн. За часу її існування тут вчилися молдовський поет Алексей Матеєвич та Вісаріон Пуіу[en], у майбутньому — митрополит Румунської православної церкви. Тут також здобули освіту відомі українські культурні діячі: філософ Памфіл Юркевич, диригент Олександр Кошиць та літературознавець Сергій Єфремов. Після Жовтневого перевороту 1917 року Київська духовна академія була закрита 1918 року, а її будівлі передані Дніпровській військовій флотилії. 1935 року радянською владою був зруйнований Богоявленський собор Братського монастиря, який належав до академії.

За часів СРСР у будівлях академії на Подолі розміщувалося Київське вище військово-морське політичне училище. З відновленням академії 1992 року набір курсантів припинився, а 1996 року відбувся останній випуск курсантів училища.

Головний ініціатор відновлення Києво-Могилянської академії В'ячеслав Брюховецький
Ювілейна монета НБУ, присвячена Києво-Могилянській академії

19 вересня 1991 року, згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської академії», давній учбовий заклад відновив роботу як Університет «Києво-Могилянська академія» на історичній території Києво-Могилянської академії.[4][14] Головним ініціатором відновлення діяльності історичної Києво-Могилянської академії був В'ячеслав Брюховецький, який став першим президентом НаУКМА[14][15]. Важливу роль у відродженні академії відіграли декани-організатори: Сергій Семенович Іванюк — декан-організатор гуманітарного факультету, Олексій Васильович Гарань — декан-організатор факультету суспільних наук, Віталій Павлович Замостьян — декан-організатор факультету природничих наук. Декани-організатори провели велику роботу з розробки концепцій факультетів, викладання навчальних дисциплін, напрямів підготовки спеціалістів, організації навчально-виховної та наукової діяльності.

Рівно через рік після здобуття Україною незалежності, 24 серпня 1992 року перші студенти НаУКМА почали своє навчання. 1994 року університет отримав статус національного і був акредитований за четвертим рівнем акредитації.

У відродженні університету велику роль відіграли благодійники. Для зібрання необхідних на початку коштів було створено Науково-дослідний центр «Спадщина Києво-Могилянської академії», Міжнародний благодійний фонд відродження Києво-Могилянської академії та Києво-Могилянську Фундацію Америки[16][17][18]. Багато приватних осіб жертвували власні бібліотеки для новоствореного університету. Також ремонт і облаштування нових корпусів були значною мірою профінансовані приватними особами. Так, бакалаврська бібліотека була відреставрована за допомогою Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів і тепер носить ім'я Антоновичів.

Деякий час НаУКМА мав дві філії в Острозі та в Миколаєві. Тепер вони стали окремими університетами — Національним університетом «Острозька академія» та Чорноморським національним університетом імені Петра Могили. За участі НаУКМА також було створено Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію імені Тараса Шевченка. Під опікою університету діяла також мережа колегіумів по всій Україні[19], зокрема, гімназія «Києво-Могилянський колегіум» на столичній Троєщині.

Президенти

[ред. | ред. код]

Навчання

[ред. | ред. код]

Базова вища освіта в НаУКМА проводиться за чотирирічними програмами бакалаврату. Випускники бакалаврату можуть одержати повну вищу освіту закінчивши дворічний маґістеріум або однорічну програму спеціаліста. При цьому випускники бакалаврату з кожної спеціальності мають можливість продовження освіти на будь-якій маґістерській програмі. Наукова освіта в аспірантурі та докторантурі також пропонуються в НаУКМА.

Навчання в бакалавраті НаУКМА має ряд особливостей[21]. Робочими мовами в університеті є українська та англійська. 27 січня 2023 року, на 40-ій сесії Академічної конференції університету було затверджено нові Правила внутрішнього розпорядку НаУКМА, згідно яких у стінах Києво-Могилянської академії заборонили спілкуватися російською мовою. Як було повідомлено, дане правило стосується також й міжособистісного спілкування поміж викладачами, студентами, адміністративним персоналом[22][23].

Студенти мають можливість отримати додаткову спеціалізацію крім головної або опанувати сертифікатну програму. Після початку навчання можливо також змінити напрям підготовки чи спеціальності. Успішність навчання оцінюється за 100-бальною шкалою. Для отримання диплома бакалавра студент повинен опанувати обов'язкові фахові курси, цикл загальноосвітніх дисциплін, а також ряд предметів вільного вибору серед фахових і серед дисциплін, які пропонуються іншими факультетами (іноземні мови, програми додаткової спеціалізації або вільно вибрані студентом не фахові предмети). Кожному предмету відповідає певна кількість залікових балів згідно з кількістю прочитаних годин. Протягом навчання в бакалавраті студент має набрати 120 або більше залікових балів за всі вивчені дисципліни.

Крім державної стипендії найкращим студентам університету надаються гранти та іменні стипендії створені спонсорами закладу[24][25].

Факультети та кафедри

[ред. | ред. код]
  • Факультет гуманітарних наук[26]
    • Кафедра історії
    • Кафедра філософії та релігієзнавства
    • Кафедра англійської мови
    • Кафедра загального та слов'янського мовознавства
    • Кафедра археології
    • Кафедра української мови
  • Факультет економічних наук[27]
    • Кафедра економічної теорії
    • Кафедра фінансів
    • Кафедра маркетингу та управління бізнесом
  • Факультет інформатики[28]
    • Iнформатики
    • Математики
    • Мережних технологій
    • Мультимедійних систем
  • Факультет правничих наук[29]
    • Кафедра загальнотеоретичного правознавства та публічного права
    • Кафедра приватного права
    • Кафедра кримінального та кримінального процесуального права
    • Кафедра міжнародного та європейського права
    • Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича
  • Факультет природничих наук[30]
    • Кафедра лабораторної діагностики біологічних систем
    • Кафедра фізико-математичних наук
  • Факультет соціальних наук і соціальних технологій[31]
    • Кафедра соціології
    • Кафедра політології
    • Кафедра зв’язків із громадськістю
    • Могилянська Школа журналістики
    • Кафедра міжнародних відносин
  • Факультет охорони здоров'я, соціальної роботи та психології[32]
    • Кафедра психології та педагогіки
    • Школа громадського здоров'я
    • Школа соціальної роботи ім. професора Володимира Полтавця
    • Школа управління в охороні здоров'я

Вступ до НаУКМА

[ред. | ред. код]
Церемонія посвяти в студенти НаУКМА 2009 року

Для вступу в університет на бакалаврат абітурієнти мають подати сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання. Зарахування в студенти відбувається на основі конкурсу сертифікатів. Університетом також проводиться добровільне тестування абітурієнтів з декількох предметів в тому числі з історії Києво-Могилянської Академії. Ті, хто не проходять таке внутрішнє тестування не мають права претендувати на укладення окремого (цивільного) корпоративного договору з університетом. Договір з університетом дозволяє одержувати додаткові навчальні послуги (користування послугами Центру працевлаштування, Відділу міжнародного співробітництва, переходити на інші факультети, здобути другу спеціалізацію та ін.), а також додатковий Диплом НаУКМА[33][34]. При цьому внутрішнє тестування та корпоративна угода не впливають на можливість отримання диплома державного зразка. Власна система тестування і прийому абітурієнтів діяла в НаУКМА до введення зовнішнього незалежного оцінювання. Абітурієнти мали успішно здати вступне тестування з ряду дисциплін шкільної програми, а також з історії Києво-Могилянської академії. Включення історії Києво-Могилянської академії пояснюється особливою корпоративною культурою університету і бажанням підготувати вступників до неї. Тести НаУКМА перевірялися машиною для того, щоби забезпечити прозорість і рівність умов вступу для всіх кандидатів. Ця система вступу стала прототипом теперішнього ЗНО. Для підготовки абітурієнтів до вступу в НаУКМА в університеті створено Центр доуніверситетської підготовки, в якому пропонуються підготовчі курси до внутрішнього тестування НаУКМА та до зовнішнього незалежного оцінювання[35].

Організація й адміністрація

[ред. | ред. код]

Найвищим колегіальним органом є Академічна конференція, до якої входять керівники підрозділів університету та члени Студентської колеґії. Декілька інших структур здійснюють адміністрацію та управління діяльністю НаУКМА: Вчена рада, Наглядова рада тощо.

Наразі в НаУКМА навчаються понад 4000 студентів. Навчання в університеті організовано на сімох факультетах. Підготовку студентів здійснюють 35 кафедр. Загальними для всіх факультетів є кафедри англійської мови та кафедра фізичного виховання. В НаУКМА пропонуються 26 бакалаврських, 35 магістерських програм[36]. За результатами рейтингів та опитувань, НаУКМА посідає перше місце в Україні за підготовкою фахівців в гуманітарній та економічній галузях та друге місце в юридичній галузі («Деньги», 2007 р.), перше місце з маркетингу («Лучшие в маркетинге — 2009»), третє місце з менеджменту та економіки (Компас, 2009), а також третє місце з правознавства (Компас, 2009) та п'яте місце з інформаційних технологій (Компас, 2009)[37][38][39][40][41].

У НаУКМА пропонуються 16 спеціальностей в аспірантурі, 1 у докторантурі.

З квітня 2021 року обов'язки президента НаУКМА виконувала Гуменна Олександра Віталіївна[42], а 2 березня 2022 МОН підписало контракт президента НаУКМА з Сергієм Квітом, що досі є чинний[43].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

За час існування університету від 1991 р. викладачами ведеться наукова робота в галузях гуманітарних, соціальних, природничих та комп'ютерних наук. В НаУКМА зокрема розвинулися ряд наукових шкіл з наступних напрямків: історії української філософії, принципу верховенства права та проблеми його реалізації, теорії методології і методів соціологічних досліджень, досліджень соціальних процесів у сучасному суспільстві, соціальної структури та соціальних трансформацій, економічного розвитку, міжнародної економіки, моделювання фінансових процесів та мембранології[44]. Наукова робота проводиться в ряді спеціалізованих інститутів, дослідницьких центрів та лабораторій[45]. Наприкінці січня в НаУКМА відбувається щорічна тижнева конференція Дні науки НаУКМА[46]. В НаУКМА засновано наукову Премію імені Петра Могили за видатні досягнення в галузях гуманітарних, природничих та соціальних наук[47].

Результати наукових досліджень професорів, викладачів, співробітників та студентів НаУКМА доступні в електронному архіві університету[48].

У 2016 р. ACREC (Міждисциплінарний науково-дослідницький центр протидії корупції) був створений Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Центром Протидії корупції, ТІ Україна та Києво-Могилянською Фундацією в Америці. ACREC — провідний науково-дослідницький центр, який здійснює освітню, наукову та просвітницьку діяльність у сфері антикорупції.

Наукові центри та лабораторії

[ред. | ред. код]
  • Центр ім. Жана Моне з європейських студій
  • Інститут німецького права
  • Києво-Могилянський Центр мови, культури та суспільства «Політея»
  • Науково-навчальний центр «Українська стратегічна ініціатива»
  • Центр дослідження проблем верховенства права
  • Центр дослідження геноциду та прав людини
  • Центр інноваційних методик правничої освіти
  • Інститут громадянської освіти імені С.Рябова
  • Лабораторія генетики та клітинної біології кафедри біології
  • Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні
  • Науково-дослідна лабораторія "Науки про Землю"
  • Науково-дослідний центр «Спадщина Києво-Могилянської академії»
  • Науково-дослідний центр кінематографічних студій
  • Науково-дослідний Центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака. Створено у 2009 році. Організовує меморіальні лекції та конференції пам’яті Омеляна Пріцака та досліджує бібліотечно-архівну спадщину вченого[49][50][51]. Центр названо на честь Омеляна Пріцака — відомого українського медієвіста та сходознавця. Він був заснований для підтримки діяльності та досягнень сходознавства в університеті та Україні.[49]
  • Науково-навчальний центр «Інноваційна лабораторія»
  • Центр "Археологічна експедиція НаУКМА"
  • Центр європейських гуманітарних досліджень
  • Центр інноваційних методів викладання і вивчення європейських студій
  • Центр дослідження конфліктів та психоаналізу
  • Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства
  • Центр досліджень екосистем, змін клімату та сталого розвитку
  • Центр досліджень медіації та діалогу
  • Центр канадських студій
  • Центр мембранних досліджень
  • Центр молекулярних і клітинних досліджень
  • Центр наукометрії та цифрової підтримки досліджень
  • Центр польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця
  • Центр психічного здоров’я та психосоціального супроводу
  • Центр соціального партнерства та лобіювання
  • Центр фінансово-економічних досліджень
  • Школа політичної аналітики

Видавнича діяльність

[ред. | ред. код]

При НаУКМА працюють три видавництва: видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», «Дух і літера», та Видавничо-поліграфічний центр НаУКМА, які видають наукову, навчальну та художню літературу. Одним з напрямків видавництва є публікація архівних матеріалів з історії України[52].

Університет також видає кілька наукових журналів: «Наукові записки НаУКМА» (14 тематичних випусків) та «Маґістеріум» (повні тексти з глибоким архівом доступні в Інтернет), часопис «Дух і літера»[53][54][55], Judaica Ukrainica, Kyiv-Mohyla Humanities Journal. Журнал «Наукові записки НаУКМА» включено ВАК України до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. Журнал Урок української, що існував в 1999—2008 рр. також видавався при НаУКМА.

Наукова бібліотека

[ред. | ред. код]
Докладніше: Наукова бібліотека національного університету "Києво-Могилянська академія"
Староакадемічний корпус НаУКМА, де розташована дослідницька бібліотека університету

Наукова бібліотека НаУКМА — навчально-допоміжний, інформаційний, науковий, культурно-освітній структурний підрозділ університету[56]. Бібліотека об'єднує 10 підбібліотек: Бакалаврську бібліотеку ім. Антоновичів, Дослідницьку, Філологічну, Мистецьку, американську бібліотеки[57], а також бібліотеки Школи охорони здоров'я, Центру довузівської підготовки та бібліотеку-архів-музей Омеляна Пріцака та Меморіальну Бібліотеку Дж. Мейса. Загальний фонд бібліотеки складає майже мільйон томів, включно з 330 тис. назв е-ресурсів: (електронних журналів та книг, баз даних тощо). Щодня до Бібліотеки звертаються понад 2000 користувачів. Науковий архів Бібліотеки нараховує 85 особових фондів, розміщених на першому поверсі Староакадемічного корпусу. Бібліотечна колекція повністю представлена в електронному каталозі[58]. Бібліотека утримує 52 приватні колекції відомих учених, культурних та громадських діячів, серед яких Омелян Пріцак, Олег Зуєвський, Петро Одарченко, Курт Зонтгаймер, В'ячеслав Брюховецький, Володимир Панченко, Михайло Брик, Сергій Квіт, Дмитро Павличко, Віра Вовк, Сергій Іванюк та інші[59].

Бібліотека підтримує проєкт відкритого електронного архіву публікацій учених університету — інституційного репозитарію eKMAIR[60]. Бібліотека — член Української Бібліотечної Асоціації та Асоціації Дослідницьких бібліотек Європи LIBER, ініціатор багатьох проєктів в царині новітніх інформаційних технологій в Україні.

Університетське містечко

[ред. | ред. код]
Будинок Галшки Гулевичівни — найдавніша збережена цивільна будівля у Києві належить до університету

Університетське містечко НаУКМА розташоване в м. Києві на Подолі, починаючи від Контрактової площі до набережної Дніпра[61]. У цей час воно налічує дев'ять корпусів у яких проводиться навчання. Корпуси університету, які залишилися від старої Києво-Могилянської академії, вважаються архітектурними пам'ятками[62]. Це передусім староакадемічний або мазепинський корпус, побудований як головна університетська споруда в 17 столітті на замовлення гетьмана Івана Мазепи. Цей корпус зображено на печатці старої Києво-Могилянської академії та на купюрі в 500 гривень. У староакадемічному корпусі є дослідницька бібліотека НаУКМА та архів університету. В Конґреґаційній залі відбуваються найурочистіші університетські події такі як візити гостей та наукові конференції. Стан будівлі за останні десятиліття значно погіршився. Зараз у корпусі проводяться реставраційні роботи.[63]

Новий академічний корпус було побудовано 1822-25 рр. під керівництвом Андрія Меленського. За часів Київської духовної академії на фронтоні будівлі була зображена розкрита книга. Натомість за часів перебування в будівлі військово-політичного училища зображення було змінено на якір з кораблями, радянською символікою та книгою з написами «Учиться, учиться, учиться… В. И. Ленин» та «Партия — ум, честь и совесть нашей эпохи. В. И. Ленин». Нова адміністрація НаУКМА залишила написи як згадку про тоталітарне минуле університету.

Радянська символіка та цитати В. І. Леніна замінили зображення розкритої Біблії на фронтоні нового академічного корпусу за часів СРСР

Найдавніша збережена цивільна будівля у Києві — Будинок Галшки Гулевичівни (також відомий як «Поварня») належить до університету. Ця будівля та земля навколо неї була надана Галшкою Гулевичівною для заснування Братської школи, шпиталю та Братського монастиря. В будинку відбувалися зайняття Братської школи в 17 столітті.

На території НаУКМА є сонячний годинник кінця 18 століття створений за проєктом викладача математики Київської академії Павла Брульйона. На академічній площі розміщена капличка присвячена гетьману Петру Сагайдачному, який як благодійник старої академії, був похований за престолом Богоявленського собору. У дворі Староакадемічного корпусу, праворуч від старих воріт Академії знаходиться ботанічна пам'ятка «Шовковиця біла», яка належить до видатних дерев Києва через свій півторастолітній вік[64].

Одним з лекційних приміщень в сучасному НаУКМА є будівля бурси побудована за проєктом випускника Києво-Могилянської академії Івана Григоровича-Барського. Будівля була спланована як гуртожиток, де проживали студенти старої академії. Гуртожитки для студентів НаУКМА розміщені поза університетським містечком, на Вигурівщині-Троєщині, Харківському шосе та у Ворзелі (під Києвом).

2013 року Києво-Могилянська академія та Старий Поділ були включені до списку «7 чудес Києва»[65].

Студентське та культурне життя

[ред. | ред. код]

Університет відомий активним студентським життям, незважаючи на невелику кількість студентів. Студенти НаУКМА мають вплив на адміністрацію університету через Студентську колеґію, члени якої входять до Академічної конференції[66].

Студенти видають декілька газет, таких як «Вісник Студентської колеґії», «Майдан Могилянка», «Могилянська криця», «ЗМІСТ», «Чернетка» та журнали «Life KM», «Могилянський вісник» та «Vivat, Академія». З 2019 року працює щотижневик «Спудейський вісник». В університеті існує студентське братство «Спудейське Братство НаУКМА»[67], яке проводить заходи спрямовані на поширення та підтримання українських народних звичаїв та традицій. Також студентами організовано радіо «К:)ВІТ»[68]. Спілкування студентів відбувається онлайн на сайті Bo.net.ua[69]. В НаУКМА діє також велика кількість студентських товариств за фахом та за інтересами[70].

Культурно-мистецький центр НаУКМА об'єднує творчі колективи університету такі як Хорова капела «Почайна» та організує культурне життя[71]. З 1993 до 2008 р. при університеті існував Центр сучасного мистецтва, в якому демонструвалися роботи відомих сучасних світових митців, а також на той час мало відомих українських сучасних художників. НаУКМА був одним із засновників журналу «Кіно-Театр»[72].

При НаУКМА 2007 р. створено науково-дослідний, науково-інформаційний та культурно-освітній центр «Музей НаУКМА». На основі формування музейних фондів, експозицій та подальшої наукової та пошукової роботи, музей намагається відтворити цілісно історію Київського братства, Києво-Могилянської академії, Київської духовної академії та НаУКМА в історії України. До 2015 р. планується 12 тематичних експозицій циклу «КМА: чотири століття історії». Крім власне експозицій планується створення відповідного мультимедійного порталу.

В НаУКМА є кафедра фізичного виховання, яка займається організацією уроків фізкультури, спортивних секцій і змагань[73]. В університеті діє цілий ряд спортивних секцій від Спасу і Бойового Гопака до японської настільної гри ґо[74]. Команди НаУКМА з різних видів спорту є переможцями багатьох всеукраїнських та міжнародних змагань таких як Всеукраїнська студентська універсіада[75]. Університетська команда «Океан» здобула перемогу на Перших українських університетських яхтових змаганнях (2007 р.)[76].

8 лютого 2002 року було засновано студентське біологічне товариство НаУКМА (СБТ) — студентська наукова організація біологічного спрямування. Серед членів товариства є низка провідних науковців України, викладачів і студентів бакалаврату та магістеріуму НаУКМА[77].

У 2006 році було створено студентську екологічну організацію ЕкоКлуб «Зелена Хвиля», що за два роки вже як громадська організація розпочала активну еколого-просвітню діяльність в Україні. Студенти та випускники разом працюють в Екоклубі, щоб набути професійного досвіду та здійснювати природоохоронну діяльність.

Університетські традиції

[ред. | ред. код]
Черепаха Альма — живий символ Академії. Нові студенти та випускники доторкаються до неї та загадують бажання

Після перерви у існуванні академії спільнота університету відроджує також і університетські традиції, які були добре розвиненими у старій академії. Щорічно 15 жовтня святкується День академії. Цього дня в 1615 р. Галшка Гулевичівна відписала власні кошти, а також землі на Подолі, для облаштування монастиря та школи для дітей усіх станів та чинів, із якої з часом постала Києво-Могилянська академія. Цього дня здійснюється акція «Чистий Сковорода», під час якої студенти миють пам'ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі. Під час церемонії конвокації на голову пам'ятника також вдягається спеціально виготовлений бонет.

Під час посвяти у студенти Києво-Могилянської академії студенти виголошують клятву. Частиною церемонії є також можливість доторкнутися до університетської черепахи Альми та загадати бажання. Черепаху подарували університету одні з перших випускників НаУКМА. Перша лекція для нових студентів є загальною і читається спеціально запрошеним визначним науковцем, якому по завершенню лекції надається звання почесного професора НаУКМА.

Однією з традицій старої академії був вертеп, який за деякими припущеннями вперше виник в академії. Сучасні студенти НаУКМА також влаштовують вертепи. Із старою академію пов'язує сучасний університет і специфічна назва студентів академії — спудеї.

Стара Києво-Могилянська академія слугувала у свій час моделлю для створення низки колегіумів як в Україні (Переяславський колегіум, Харківський колегіум та Чернігівський колегіум), так і за її межами (Василіанська академія). Сучасний університет НаУКМА також був причетний до створення ряду навчальних закладів з багатою історичною традицією таких як Національний університет «Острозька академія» та Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка. З НаУКМА теж асоційована низка середніх шкіл названих колегіумами, що намагаються наблизити рівень освіти абітурієнтів до вимог вступу до НаУКМА.

В НаУКМА проводиться студентський проєкт «Славетні могилянці», у якому голосуванням визначаються видатні особистості старої та відродженої академії[78].

Міжнародні зв'язки

[ред. | ред. код]

НаУКМА має численних партнерів серед іноземних університетів[79]. Серед спільних ініціатив є впровадження німецькомовної магістерської програми з європейських та німецьких студій разом з Єнським університетом (Німеччина)[80]. В травні 2004 р. за сприяння НаУКМА було відкрито колегіум у Тбілісі, де викладання провадиться українською та грузинською мовами[19]. Києво-Могилянська академія є також співзасновницею Європейського Колеґіуму Польських і Українських Університетів у Любліні[81]. Між Центром європейських, російських та євразійських студій Торонтського університету, Аллеґенійським коледжем та НаУКМА працює програма обміну студентами[82][83]. Крім того, НаУКМА виступив співзасновником ряду міжнародних освітянських організацій — CIVITAS International, Artes Liberales, Мережі університетів країн Чорноморського регіону, Консорціуму університетів Центрально-Східної Європи, Мережі європейських університетів післядипломної освіти, Міжнародної асоціації президентів університетів. В НаУКМА щорічно проводиться літня школа з українознавства розрахована на іноземних студентів[84].

На території університету діє кілька міжнародних культурних інституцій: Британська рада, Інститут Гете та Американська бібліотека[85][86][87]. В НаУКМА діє Відділ міжнародного співробітництва, який надає студентам та викладачам інформацію про можливості навчання та стажування за кордоном та допомагає міжнародним студентам університету[88]. Зокрема НаУКМА бере участь у європейській програмі обміну студентами Erasmus Mundus[89].

В університеті часто відбуваються публічні лекції відомих світових та українських політиків та культурних діячів. Серед гостей НаУКМА були Яап де Хооп Схеффер, Алехандро Толедо, Девід Кілґур та Жан Кретьєн[90][91][92][93].

Рейтинги та репутація

[ред. | ред. код]

Масштабний дослідницький центр QS Quacquarelli Symonds оприлюднив щорічний рейтинг найкращих університетів Європи, Середньої Азії та країн, що розвиваються, на 2022 рік. До списку потрапив й Національний університет Києво-Могилянська академія який зайняв 131 місце.[94]

2011 року НаУКМА був другим за популярністю університетом, до якого подавали документи абітурієнти з рейтингом ЗНО понад 200 балів[95]. 2010 року НаУКМА посів першу позицію за рейтингом ЗНО абітурієнтів[96].

Із 2009 до 2014 року університет мав статус дослідницького та автономного[6]. 2009 р. згідно з моніторингом наукових установ і вищих навчальних закладів відповідно до рівня міжнародного цитування НаУКМА поточно посіла 36 місце серед вищих навчальних закладів України[97].

НаУКМА увійшов до п'ятірки найкращих вищих навчальних закладів ІІІ та IV рівнів акредитації згідно з рейтингом «Софія Київська»[98].

НаУКМА, як і жоден інший університет України, не входить до числа провідних університетів світу згідно з найвідомішими академічними рейтингами, такими як Академічний рейтинг університетів світу, THES — QS World University Rankings та Вебометричний рейтинг університетів світу.

Згідно з рейтингами провідних університетів світу, НаУКМА посідав 15 304-е місце у світі (Webometrics, 2012 р.) або 8 447-е місце в світі (4 International Colleges & Universities, 2012 р.)[99][100].

Викладачка кафедри політології Наталя Амельченко була відзначена журналом «Фокус» як одна з десяти найкращих університетських викладачів України[101].

Києво-Могилянська Бізнес-Школа тричі визнавалася найкращою бізнес-школою в Україні, згідно з рейтингом, укладеним журналом «Деловой»[102]

Місце НаУКМА в рейтингах університетів України:

Рейтинг 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Компас - - 2[103] 2[103] 2[104] 4[105] 4[106] 3[107] 4[108]
Дзеркало тижня/ЮНЕСКО - - - 3[109] 9[110] 8[111] 5[112] 4[113] 4[114]
Деньги - - 2[115] 2[116] 2[117] 2[118] - - -
Кореспондент.net 3[119] - 2[120] 3[121] - 2[122] - 2[123] 2[124]
Комментарии: - - - - - 2[125] - - -
Студентська рада Києва - - - - 3[126] - - - -
Консолідований рейтинг вузів України - - - - - - 3[127] - -
Webometrics - - - - 9 2[128] 7[129] 30[130] -
4 International Colleges & Universities - - - - - 9[131] 16[100] 7[132] 92[133]
EduRoute - - - - - - >20[134] - -

Рейтинги за фаховими напрямками

[ред. | ред. код]

За результатами опитування «Лучшие в маркетинге — 2009» НаУКМА посів перше місце в Україні[38].

Згідно з рейтингом Київського Економічного Інституту (2011 р.) НаУКМА посідає шосте місце в Україні за підготовкою спеціалістів з економіки[135].

Києво-Могилянська Бізнес-Школа тричі визнавалася найкращою бізнес-школою в Україні, згідно з рейтингом, укладеним журналом «Деловой»[102]. 2011 року Києво-Могилянська Бізнес Школа виграла в номінації «Best MBA» від «Kyiv Post»[136].

Магістерська програма з європейських та німецьких студій разом з Єнським університетом була відзначена журналом «Фокус» як одна з найкращих міжнародних університетських програм України[137].

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]
Табличка про залишення радянської мозаїки на згадку про тоталітарне минуле

З часу свого заснування 1991 року НаУКМА позиціонує себе як проукраїнський, національно та політично свідомий вищий навчальний заклад. Це виявляється у численних акціях та заявах керівництва університету. Крім того, Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», що діє при НаУКМА публікує дослідження та документи, що стосуються української історичної пам'яті. Зокрема у серії «Більше не таємно» вийшли раніше не публіковані документи, що висвітлюють такі питання як Голодомор, УПА, радянські органи державної безпеки та історію козацтва.

Під час Помаранчевої революції 2004 року НаУКМА був першим українським університетом, який разом із своїм керівництвом відкрито виступив проти фальсифікацій підрахунку голосів[159][160]. Під час цих подій Леоніда Кравчука було позбавлено звання почесного доктора НаУКМА «за дискредитацію ним цього звання»[161].

16 березня 2010 року Президент НаУКМА Сергій Квіт звернувся до освітянської громадськості із закликом «висловитися публічно проти Дмитра Табачника — особи, неприйнятної на такій важливій та відповідальній посаді, як міністр освіти і науки України»[162]. У вересні 2010 року Вчена рада НаУКМА висловилася проти нового законопроєкту «Про мови в Україні»[163].

У грудні 2010 року Президент НаУКМА Сергій Квіт звернувся з відкритим листом до Президента, Голови Верховної Ради та Прем'єр-міністра України проти проєкту реформи системи освіти України, спрямованої на обмеження університетської автономії[164].

В кінці серпня 2011 року НаУКМА подала до суду на Міністерство освіти і науки України у зв'язку з «несправедливим розподілом місць державного замовлення на 2011/2012 навчальний рік, що має дискримінаційний характер та завдає шкоди інтересам держави»[165]. У серпні 2011 року також було опубліковано так званий «лист десятьох» — лист української інтелігенції на підтримку політики тодішнього Президента України Віктора Януковича, одним із десятьох підписантів якого був тодішній президент НаУКМА Сергій Квіт[166].

4 лютого 2022 року, біля будівлі Кабінету Міністрів України в м. Києві на протест вийшли студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія», які вимагали відставки керівника Міністерства освіти і науки України Сергія Шкарлета після ситуації з виборами президента НаУКМА. Студенти заявляли, що страйкуватимуть до виконання їхньої вимоги[167][168][169].

Відомі особистості

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список відомих особистостей Києво-Могилянської академії
Докладніше: Список керівників Києво-Могилянської академії

Відроджена Києво-Могилянська академія виховує спеціалістів, які працюють в провідних державних та приватних компаніях та установах[170][171][172]. Серед відомих сучасних випускників НаУКМА журналісти Андрій Шевченко, Євген Глібовицький, прес-секретар президента Віктора Ющенка Ірина Ванникова, письменники Неда Неждана, Андрій Бондар, Марина Соколян, Світлана Матвієнко, Богдана Матіяш, Дзвінка Матіяш, Любов Якимчук, Артем Чапай, Ольга Купріян, народні депутати Тетяна Острікова, Борислав Розенблат, Олексій Скрипник, Остап Семерак, Олександр Аронець, Сергій Лабазюк та Ростислав Павленко, міністри Геннадій Зубко, Олексій Павленко, Зоряна Скалецька та президент НаУКМА Сергій Квіт, віце-спікер Верховної Ради VIII скликання Оксана Сироїд.[173] Випускник 1996 року Ігор Когут є керівником Лабораторії законодавчих ініціатив. Випускниця 1999 року Оксана Маркарова була президентом Інвестиційної групи ITT, а зараз є амбасадоркою України в США. Випускник 1996 року Дмитро Тарабакін став директором компанії Dragon Capital[174]. Випускник Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар є директором компанії «Євроіндекс».

За час відродження як сучасного університету тут викладали багато провідних науковців України таких як філософи Вілен Горський, Мирослав Попович та Сергій Кримський, історик філософії Марина Ткачук, історики Михайло Брайчевський, Наталя Яковенко та Олексій Толочко, літературознавці Соломія Павличко, Тамара Гундорова та Віра Агеєва, мовознавець Лариса Масенко. Деканом-організатором Департаменту журналістики був Данило Яневський. В університеті викладали народні депутати Григорій Немиря, Микола Томенко та Артур Білоус.

У НаУКМА викладав відомий американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс. З лекціями приїздили західні українознавці такі як Григорій Грабович, Олександра Гнатюк та Андреас Умланд.

Згадки в літературі та культурі

[ред. | ред. код]
Староакадемічний корпус НаУКМА на банкноті 500 гривень

Стара Києво-Могилянська академія згадується у низці літературних творів. Персонажі повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» Остап і Андрій Бульби були випускниками Києво-Могилянської академії. Києво-Могилянський колегіум згадується в романах Павла Загребельного «Південний комфорт» і «Я, Богдан». Київська Богословська Академія згадується в нарисах «Печерські антики» Миколи Лєскова, а також у романі «Хмари» Івана Нечуя-Левицького.

Студентське життя в сучасній Києво-Могилянській академії описано в романі «Старшокласниця. Першокурсниця» Анастасії Левкової[175]. Аспірант Києво-Могилянської академії є головним персонажем роману Данила Григорчука «Міф і божевілля», в якому описані події Євромайдану[176]. Книгу для дітей «Таємниця Могилянки і зниклий ключ» написала випускниця НаУКМА Юлія Стахівська.

У 1992 році була випущена поштова марка, присвячена Києво-Могилянській академії та її відродженню[177]. 2003 року режисер Олександр Денисенко відзняв документальний фільм про історію Києво-Могилянській академії під назвою «Academia sempiterna».

На банкноті у 500 гривень зображено Староакадемічний корпус НаУКМА. Цей корпус НаУКМА зображений також на логотипах Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Студенти НаУКМА. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  2. ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
  3. ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
  4. ↑ а б Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 49, ст. 685. Процитовано 16 серпня 2007.
  5. ↑ за цією адресою також зареєстровано ще 18 компаній, станом на березень 2020 року — 11 з них були активними
  6. ↑ а б Кабінет Міністрів України; Постанова від 29.07.2009 № 799. Архів оригіналу за 20.06.2013. Процитовано 11 серпня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  7. ↑ Консолідований рейтинг вишів України 2020 року. Освіта.UA (укр.). Процитовано 12 серпня 2020.
  8. ↑ Рейтинг університетів «ТОП-200 Україна» 2020 року. Освіта.UA (укр.). Процитовано 12 серпня 2020.
  9. ↑ Могилянка вкотре очолила зарплатний рейтинг ЗВО України. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (укр.). Процитовано 12 серпня 2020.
  10. ↑ Gajecky, George (June 1984). The Kiev Mohyla Academy and the Hetmanate (PDF). Harvard Ukrainian Studies (англ.). Cambridge, MA, U.S.A.: The Ukrainian Research Institute of Harward College. Volume VIII. Number 1/2. The Kiev Mohyla Academy. Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding (1632—1982): 81—92. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2011. Процитовано 26 травня 2015.
  11. ↑ Декреты царей Ивана и Петра датированный 11 января 1694, декрет царя Петра датированный 26 сентября 1701. Памятники изданные Киевской временной комиссией, 2:488-97. (рос.)
  12. ↑ В. М. Нічик, З. І. Хижняк, Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000
  13. ↑ З. І. Хижняк, В. К. Маньківський, Історія Києво-Могилянської академії — К.: Вид. дім «КМ Академія» 2003.
  14. ↑ а б Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Хроніка становлення та відродження. Архів оригіналу за 26-05-2015. Процитовано 26-05-2015.
  15. ↑ Той, хто відродив Могилянку: Збірник на пошану В. С. Брюховецького, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2007
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 4 грудня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ [1]
  18. ↑ [2]
  19. ↑ а б Колеґіуми НаУКМА. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 30 липня 2007.
  20. ↑ Інавґурація третього президента НаУКМА Андрія Мелешевича. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 6 квітня 2017.
  21. ↑ Академічна політика НаУКМА. Архів оригіналу за 23 серпня 2007. Процитовано 8 грудня 2009.
  22. ↑ У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською. 27.01.2023, 23:01
  23. ↑ У «Могилянці» заборонили російську мову. Квіт каже, що карати нікого не будуть. 28.01.2023
  24. ↑ Щорічні ґранти та іменні стипендії. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 14 серпня 2009.
  25. ↑ Стипендійні фонди в НаУКМА. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 9 грудня 2009.
  26. ↑ Факультет гуманітарних наук
  27. ↑ Факультет економічних наук
  28. ↑ Факультет інформатики
  29. ↑ Факультет правничих наук
  30. ↑ Факультет природничих наук
  31. ↑ Факультет соціальних наук і соціальних технологій
  32. ↑ Факультет охорони здоров`я, соціальної роботи і психології. www.ukma.edu.ua. Процитовано 28 лютого 2024.
  33. ↑ Про експериментальне тестування НаУКМА (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2009. Процитовано 8 грудня 2009.
  34. ↑ Про Диплом НаУКМА (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2010. Процитовано 8 грудня 2009.
  35. ↑ Науково-педагогічний центр доуніверситетської підготовки. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 9 грудня 2009.
  36. ↑ Буклет НаУКМА (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2009. Процитовано 17 грудня 2009.
  37. ↑ Деньги № 25 22.03.2007
  38. ↑ а б Оглашены результаты опроса «Лучшие в маркетинге — 2009» [Архівовано 26 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  39. ↑ Компас, Менеджмент і економіка. Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 17 грудня 2009.
  40. ↑ Компас, Правознавство. Архів оригіналу за 21 липня 2009. Процитовано 17 грудня 2009.
  41. ↑ Компас, Інформаційні технології. Архів оригіналу за 14 червня 2009. Процитовано 17 грудня 2009.
  42. ↑ Олександра Гуменна виконуватиме обов’язки президента НаУКМА. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (укр.). Процитовано 5 травня 2021.
  43. ↑ МОН визнало вибори президента НаУКМА й підписало контракт з Квітом. Українська правда _Життя. Процитовано 1 квітня 2023.
  44. ↑ Наукова діяльність в НаУКМА. Архів оригіналу за 8 квітня 2010. Процитовано 29 листопада 2009.
  45. ↑ Наукові структури - центри та лабораторії. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (укр.). Процитовано 26 серпня 2021.
  46. ↑ .Дні науки НаУКМА [Архівовано 2010-03-29 у Wayback Machine.]
  47. ↑ Завершився конкурс праць на здобуття Премії імені Петра Могили
  48. ↑ Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository
  49. ↑ а б Omeljan Pritsak Research Center for Oriental Studies. www.ukma.edu.ua. Процитовано 24 січня 2020.
  50. ↑ NaUKMA Hosts a Conference to Honor Omeljan Pritsak. Kyiv Mohyla Foundation of America (амер.). 14 червня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  51. ↑ All-Ukrainian Research-to-Practice Conference “Issues of Oriental Studies in Ukraine” — School of Foreign Languages. foreign-languages.karazin.ua. Процитовано 24 січня 2020.
  52. ↑ Видання з історії та архівознавства. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 26 липня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  53. ↑ Наукові записки НаУКМА. Архів оригіналу за 8 листопада 2009. Процитовано 29 листопада 2009.
  54. ↑ Маґістеріум. Архів оригіналу за 9 січня 2010. Процитовано 29 листопада 2009.
  55. ↑ Часопис Дух і літера. Архів оригіналу за 3 січня 2010. Процитовано 29 листопада 2009.
  56. ↑ Сайт Бібліотеки НаУКМА. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 21 грудня 2007.
  57. ↑ Вебсайт Американської бібліотеки НаУКМА. Архів оригіналу за 30 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2009.
  58. ↑ Електронний каталог бібліотеки НаУКМА. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 8 травня 2009.
  59. ↑ Фонд колекцій бібліотеки НаУКМА. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 17 грудня 2009.
  60. ↑ EKMAIR
  61. ↑ Схема університетського містечка НаУКМА. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 16 серпня 2007.
  62. ↑ Архітектурні пам'ятки НаУКМА. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 16 серпня 2007.
  63. ↑ Староакадемічний корпус | Проект Реставрація. restoration.ukma.edu.ua. Процитовано 18 серпня 2019.
  64. ↑ Про могилянську шовковицю
  65. ↑ Могилянка увійшла до списку чудес України
  66. ↑ Студентська колеґія
  67. ↑ Спудейське Братство НаУКМА. Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 9 жовтня 2011.
  68. ↑ Студентське радіо «К:)ВІТ»
  69. ↑ Bo.net.ua — Могилянський форум. Архів оригіналу за 17 червня 2009. Процитовано 16 червня 2009.
  70. ↑ Студентські організації НаУКМА. Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 2 грудня 2009.
  71. ↑ Культурно-мистецький центр. Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 2 грудня 2009.
  72. ↑ Журнал «Кіно-Театр». Архів оригіналу за 29 грудня 2012. Процитовано 2 грудня 2009.
  73. ↑ Загальноуніверситетська кафедра фізичного виховання в НаУКМА. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 18 вересня 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  74. ↑ Спорт в НаУКМА. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 18 вересня 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  75. ↑ Могилянці і спорт. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 18 вересня 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  76. ↑ Новини НаУКМА. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 17 вересня 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  77. ↑ Студентське біологічне товариство. sbt.ukma.kiev.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 23 січня 2013.
  78. ↑ Славетні могилянці. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 26 липня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  79. ↑ Іноземні партнери НаУКМА. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 20 серпня 2007.
  80. ↑ Deutschsprachiger Studiengang "Deutschland- und Europastudien" an der Nationalen Kiewer Mohyla-Akademie. Архів оригіналу за 22 березня 2008. Процитовано 20 серпня 2007.
  81. ↑ Європейський колеґіум польських і українських університетів. Процитовано 30 липня 2007.
  82. ↑ CERES Summer Internship Program. Архів оригіналу за 8 грудня 2009. Процитовано 29 листопада 2009.
  83. ↑ Center for Experiential Learning at Allegheny College Announces Innovative Summer Opportunities. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 29 листопада 2009.
  84. ↑ National University of Kyiv Mohyla Academy Summer School. Архів оригіналу за 30 квітня 2009. Процитовано 9 грудня 2009.
  85. ↑ Goethe-Institut Kiew. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 3 вересня 2007.
  86. ↑ British Council Ukraine. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 3 вересня 2007.
  87. ↑ American Library. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 3 вересня 2007.
  88. ↑ Відділ міжнародного співробітництва. Архів оригіналу за 29 березня 2010. Процитовано 30 листопада 2009.
  89. ↑ Могилянка знову виграла Erasmus Mundus. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 26 липня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  90. ↑ Meeting of Jaap de Hoop Scheffer with NaUKMA students and professors. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 18 червня 2008.
  91. ↑ Visit of Alejandro Toledo to NaUKMA. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 18 червня 2008.
  92. ↑ Public lectures at NaUKMA. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 18 червня 2008.
  93. ↑ New honorary doctors of NaUKMA. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 18 червня 2008.
  94. ↑ Зимові канікули, рейтинг вишів та суди через відсторонення вчителів – підсумки тижня в освіті. 24 Канал (укр.). Процитовано 17 грудня 2021.
  95. ↑ Звіт за результатами громадського спостереження за вступною кампанією 2011 року (1 - 10 серпня). Процитовано 15 серпня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=dead (довідка)
  96. ↑ Де в Україні знаходяться найкращі університети?
  97. ↑ Дані моніторингу найбільшої бібліографічної наукової бази світу — Scopus. За даними проекту «Українські науковці в світі», http://uascientist.ning.com/profiles/blogs/novina-tizhnya-rejting-vischih (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2010. Процитовано 30 квітня 2009.
  98. ↑ ВНЗ України: каталог, порівняльна характеристика, рейтинг. Архів оригіналу за 23 серпня 2009. Процитовано 27 травня 2010.
  99. ↑ University Ranking in Ukraine // Webometrics Ranking of World Universities 2012. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 15 вересня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  100. ↑ а б Review and web ranking of National University of Kyiv-Mohyla Academy 2012. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 15 вересня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  101. ↑ Топ-10 вузовских преподавателей Украины. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 25 березня 2011.
  102. ↑ а б Етапи росту kmbs. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 12 листопада 2008.
  103. ↑ а б Загальний рейтинг ВНЗ 2007—2008. Архів оригіналу за 19 травня 2010. Процитовано 18 травня 2010.
  104. ↑ Загальний рейтинг ВНЗ 2009. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 8 грудня 2009.
  105. ↑ Загальний рейтинг ВНЗ 2010. Архів оригіналу за 15 квітня 2011. Процитовано 18 травня 2010.
  106. ↑ Загальний рейтинг ВНЗ «Компас-2011». Процитовано 26 липня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка); Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з червня 2019]
  107. ↑ Зведений рейтинг 2012 [Архівовано 2 липня 2012 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-05-28)
  108. ↑ Зведений рейтинг 2013 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (Перевірено 2013-05-22)
  109. ↑ «Дзеркало тижня» № 11 (640) [[24 березня|24]] — [[30 березня]] [[2007]]. Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 25 квітня 2007.
  110. ↑ Університетські рейтинги за проектом ЮНЕСКО. «Топ 200 Україна» 2008 року. «Дзеркало тижня» № 19 (747) 30 травня — 5 червня 2009. Архів оригіналу за 19 червня 2010. Процитовано 17 червня 2010.
  111. ↑ «Топ 200 Україна» 2009 року. «Дзеркало тижня» № 22 (802) 12 — 18 червня 2010. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 17 червня 2010.
  112. ↑ Проект «Топ-200 Україна» склав рейтинг ВНЗ-2011. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 26 липня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  113. ↑ ТОП-200 УКРАЇНА У 2012 РОЦ
  114. ↑ На шляху відповідального співробітництва (Перевірено 2013-06-01)
  115. ↑ Общий рейтинг ВУЗов Украины 2007. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 11 жовтня 2011.
  116. ↑ Общий рейтинг ВУЗов Украины 2008. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 11 жовтня 2011.
  117. ↑ Общий рейтинг ВУЗов Украины 2009. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 11 жовтня 2011.
  118. ↑ Журнал «Деньги» склав рейтинг ВНЗ. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 липня 2010.
  119. ↑ 03 Корреспондент.net 03 Июня 2005, 13:49
  120. ↑ «Корреспондент» № 15 (254) от 21 апреля 2007 г. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 27 травня 2010.
  121. ↑ «Корреспондент» № 14 (303) от 12 апреля 2008 г. Архів оригіналу за 1 травня 2008. Процитовано 27 травня 2010.
  122. ↑ Корреспондент от 21 мая 2010, № 19.
  123. ↑ Корреспондент от 6 апреля 2012.
  124. ↑ а б в г д Корреспондент назвал лучшие вузы страны (Перевірено 2013-04-06)
  125. ↑ Рейтинг украинских вузов. Архів оригіналу за 24 травня 2010. Процитовано 27 травня 2010.
  126. ↑ Таблица результатов рейтинга 02.07.2009. Архів оригіналу за 22.12.2010. Процитовано 18.05.2010.
  127. ↑ Консолідований рейтинг вузів України 2011
  128. ↑ Webometrics Ranking of World Universities. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 23 листопада 2009.
  129. ↑ Webometrics Ranking of World Universities
  130. ↑ Webometrics January 2012 [Архівовано 11 червня 2011 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  131. ↑ 4 International Colleges & Universities 2010
  132. ↑ Universities in Ukraine by 2012 University Web Ranking (Перевірено 2012-04-14)
  133. ↑ Universities in Ukraine by 2013 University Web Ranking (Перевірено 2013-07-26)
  134. ↑ Top Universities in Ukraine 2011 (Перевірено 2012-04-18)
  135. ↑ Экономисты составили рейтинг лучших вузов. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 10 червня 2011.
  136. ↑ Києво-Могилянська Бізнес Школа виграла в номінації «Best MBA» від «KyivPost»
  137. ↑ Рейтинг лучших университетских программ ВУЗов Украины «Фокус». Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 25 березня 2011.
  138. ↑ Компас — Менеджмент і економіка 2007—2008 [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  139. ↑ Компас — Менеджмент і економіка 2009 [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  140. ↑ Компас — Менеджмент і економіка 2010 [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  141. ↑ Компас — Менеджмент і економіка 2011[недоступне посилання з липня 2019] (Перевірено 2012-04-14)
  142. ↑ Компас — Менеджмент і економіка 2012 [Архівовано 10 липня 2012 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-05-16)
  143. ↑ Компас: Рейтинг за напрямками. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
  144. ↑ а б в Выпускникам каких вузов платят больше? [Архівовано 2012-03-20 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  145. ↑ а б в Зарплатный рейтинг вузов: выпускникам каких учебных заведений платят больше (Перевірено 2012-04-14)
  146. ↑ а б в Рейтинг вузов-2012 от журнала «Деньги» [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  147. ↑ а б в Рейтинг украинских ВУЗов: мнение работодателей (Перевірено 2013-03-21)
  148. ↑ Компас — Правознавство 2007—2008 [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  149. ↑ Компас — Правознавство 2009 [Архівовано 21 липня 2009 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  150. ↑ Компас — Правознавство 2010 [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  151. ↑ Компас — Правознавство 2011[недоступне посилання з липня 2019] (Перевірено 2012-04-14)
  152. ↑ Компас — Правознавство 2012[недоступне посилання з липня 2019] (Перевірено 2012-05-16)
  153. ↑ а б Компас: Рейтинг за напрямками [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (Перевірено 2013-10-20)
  154. ↑ Компас — Інформаційні технології 2007—2008 [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  155. ↑ Компас — Інформаційні технології 2009 [Архівовано 14 червня 2009 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  156. ↑ Компас — Інформаційні технології 2010 [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  157. ↑ Компас — Інформаційні технології 2011 [Архівовано 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-14)
  158. ↑ Компас — Інформаційні технології 2012[недоступне посилання з липня 2019] (Перевірено 2012-05-16)
  159. ↑ «Ми йдемо!» НаУКМА. Жовтень — грудень 2004 року Хроніка подій., К.: Вид. дім «КМ Академія», 2005
  160. ↑ www.razom.ukma.kiev.ua. Архів оригіналу за 20 листопада 2007. Процитовано 30 листопада 2009.
  161. ↑ http://www.razom.ukma.kiev.ua. Архів оригіналу за 20 листопада 2007. Процитовано 30 листопада 2009.
  162. ↑ Звернення Президента НаУКМА до освітянської громадськості[недоступне посилання з червня 2019]
  163. ↑ Законопроект «Про мови в Україні»: позиція НаУКМА і суспільний резонанс
  164. ↑ Відкритий лист Президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергія Квіта щодо курсу міністра освіти і науки України Дмитра Табачника на авторитарну централізацію управління та деградацію науки і освіти в Україні. Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 14 грудня 2010.
  165. ↑ Могилянка подала до суду на міністерство Табачника. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 30 серпня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  166. ↑ Українська інтелігенція вклонилася перед Януковичем у найгірших традиціях "совка". Українська правда. 4 серпня 2011. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  167. ↑ Студенти Києво-Могилянської академії оголосили страйк. 03.02.2022, 18:44
  168. ↑ МОН скасувало наказ про перевибори президента Києво-Могилянської академії. 04.02.2022, 07:35
  169. ↑ «Скасуйте міністра»: студенти прийшли під Кабмін з вимогою відставки Шкарлета — фоторепортаж. 04.02.2022, 16:00
  170. ↑ НаУКМА - працедавці. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 вересня 2007.
  171. ↑ Академія пишається кожним зі своїх випускників [Архівовано 2011-05-04 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-18)
  172. ↑ Студенти НаУКМА [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (Перевірено 2012-04-18)
  173. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  174. ↑ Академія пишається кожним зі своїх випускників. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 2 травня 2011.
  175. ↑ «Старшокласниця. Першокурсниця»: Роман про себе і Могилянку
  176. ↑ Могилянка у Революції Гідності: у НаУКМА презентували роман, присвячений Майдану
  177. ↑ Марки України

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]