Притвор — Вікіпедія

Поземна проєкція з виділеним нартексом

Притво́р[1][2] (нартекс, розм. оглаше́нка)[3] — у візантійській християнській архітектурі крите передсіння при передній стіні храму. Утворився на основі підтіння, що оточувало передхрамовий дитинець.

Призначений передусім для оглашенних і покутників. У романській архітектурі перетворений на бабинець.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Притвор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Притвор // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Оглашенка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 73. — 500 прим. — ISBN 978-966-553-985-8.
  • Уайт Э. Робертсон Б. Архитектура: формы, конструкции, детали. Иллюстрирований справочник. — Москва : АСТ Астрель, 2009. — С. 73. — 3000 прим. — ISBN 978-5-17-018511-5.

Посилання

[ред. | ред. код]