Новоамвросіївське — Вікіпедія

селище Новоамвросіївське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Тер. громада Амвросіївська міська громада
Код КАТОТТГ UA14080010030052257
Облікова картка Новоамвросіївське 
Основні дані
Засновано 1880-99
Статус із 1956 року
Населення 2152 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 87333—87334
Телефонний код +380 6259
Географічні координати 47°49′56″ пн. ш. 38°30′7″ сх. д. / 47.83222° пн. ш. 38.50194° сх. д. / 47.83222; 38.50194
Висота над рівнем моря 152 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Амвросіївка
До станції: 10,7 км
До райцентру:
 - фізична: 4,91 км
 - автошляхами: 11,3 км
До обл. центру:
 - фізична: 53,4 км
 - автошляхами: 79,6 км
Селищна влада
Адреса 87333, Амвросіївський р-н, смт Новоамвросіївське, пров. Некрасова, 1
Голова селищної ради Гомонов Геннадій Євгенович
Карта
Новоамвросіївське. Карта розташування: Україна
Новоамвросіївське
Новоамвросіївське
Новоамвросіївське. Карта розташування: Донецька область
Новоамвросіївське
Новоамвросіївське
Мапа

Новоамвро́сіївське — селище Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 11 км і проходить переважно автошляхом Т 0517.

У смт розташовані вторинні виробництва Амвросіївського комбінату «Донцемент» (виробництво азбестоцементних труб). Лікарня, амбулаторія, СШ, 2 бібліотеки, ДК ВАТ «Донцемент» (стара назва — ДК ім. Леніна)

Неподалік розташований ботанічний заказник місцевого значення Пристенське.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Новоамвросіївське перебуває на тимчасово окупованій території.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
російська 1824 70.13%
українська 765 29.41%
білоруська 3 0.12%
румунська 3 0.12%
інші/не вказали 6 0.22%
Усього 2601 100%

За даними перепису 2001 року населення смт становило 2601 особа, з них 29,41 % зазначили рідною мову українську, 70,13 % — російську, 0,12 % — білоруську та молдовську мови[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 березня 2022.