Петропавлівка (Донецький район) — Вікіпедія
село Петропавлівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Донецький район |
Тер. громада | Амвросіївська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14080010290058148 |
Облікова картка | Петропавлівка |
Основні дані | |
Засноване | 1878 (146 років) |
Населення | 247 |
Поштовий індекс | 87362 |
Телефонний код | +380 6259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°40′27″ пн. ш. 38°33′41″ сх. д. / 47.67417° пн. ш. 38.56139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 91 м |
Водойми | річка Кам'янка |
Відстань до обласного центру | 89,8 км |
Відстань до районного центру | 24 км |
Найближча залізнична станція | Квашине |
Відстань до залізничної станції | 13,4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 87360, Донецька область, Амвросіївський район, с. Василівка, вул. Леніна |
Сільський голова | Аніщенко Микола Олексійович |
Карта | |
Мапа | |
Петропа́влівка — село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.
Селом тече річка Кам'янка.
Відстань до райцентру становить 24 км і проходить автошляхом місцевого значення. Землі села межують із територією Матвієво-Курганського району Ростовської області Російської Федерації.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Петропавлівка перебуває на території ОРДЛО.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 52 людей[1].
Петер-Паудб/Peter-Paul до 1917 — лютеранське село області Війська Донського, Таганрозький округ Мокро-Яланчацька/Анастасієвська/Олексіївська/Матвієво-Курганська волості; у радянські часи — Сталінська/Донецька область, Амвросіївський район. Засноване 1878 року. Засновники з колонії Рібенсдорф. Лютеранський прихід Таганрог-Єйськ. Землі 3100 десятин. Сільрада (1926). Мешканців: 580/503 німці (1897), 457 (1905), 650 (1911), 620 (1915), 422 (1918), 663/626 німці (1926).
За даними перепису 2001 року населення села становило 247 осіб, із них 63,16 % зазначили рідною мову українську, 36,44 % — російську та 0,4 % — вірменську мову[2].
- ↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 95-96
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2016.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |