Петропавлівка (Донецький район) — Вікіпедія

село Петропавлівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Тер. громада Амвросіївська міська громада
Код КАТОТТГ UA14080010290058148
Облікова картка Петропавлівка 
Основні дані
Засноване 1878 (146 років)
Населення 247
Поштовий індекс 87362
Телефонний код +380 6259
Географічні дані
Географічні координати 47°40′27″ пн. ш. 38°33′41″ сх. д. / 47.67417° пн. ш. 38.56139° сх. д. / 47.67417; 38.56139
Середня висота
над рівнем моря
91 м
Водойми річка Кам'янка
Відстань до
обласного центру
89,8 км
Відстань до
районного центру
24 км
Найближча залізнична станція Квашине
Відстань до
залізничної станції
13,4 км
Місцева влада
Адреса ради 87360, Донецька область, Амвросіївський район, с. Василівка, вул. Леніна
Сільський голова Аніщенко Микола Олексійович
Карта
Петропавлівка. Карта розташування: Україна
Петропавлівка
Петропавлівка
Петропавлівка. Карта розташування: Донецька область
Петропавлівка
Петропавлівка
Мапа
Мапа

Петропа́влівка — село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече річка Кам'янка.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить 24 км і проходить автошляхом місцевого значення. Землі села межують із територією Матвієво-Курганського району Ростовської області Російської Федерації.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Петропавлівка перебуває на території ОРДЛО.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 52 людей[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Петер-Паудб/Peter-Paul до 1917 — лютеранське село області Війська Донського, Таганрозький округ Мокро-Яланчацька/Анастасієвська/Олексіївська/Матвієво-Курганська волості; у радянські часи — Сталінська/Донецька область, Амвросіївський район. Засноване 1878 року. Засновники з колонії Рібенсдорф. Лютеранський прихід Таганрог-Єйськ. Землі 3100 десятин. Сільрада (1926). Мешканців: 580/503 німці (1897), 457 (1905), 650 (1911), 620 (1915), 422 (1918), 663/626 німці (1926).

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 247 осіб, із них 63,16 % зазначили рідною мову українську, 36,44 % — російську та 0,4 % — вірменську мову[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мартиролог. Донецька область, ст. 95-96
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]