Букшований Осип Іванович — Вікіпедія
Осип Букшований | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Сотник (гауптман) Отаман | ||||||
Загальна інформація | ||||||
Народження | 1 червня 1890 Жаб'є, нині смт. Верховина, Україна | |||||
Смерть | 8 грудня 1937 (47 років) Ленінград, Російська РФСР, СРСР | |||||
Поховання | Санкт-Петербург | |||||
Військова служба | ||||||
Приналежність | ЗУНР | |||||
Вид ЗС | Збройні сили Австро-Угорщини УСС УГА РСЧА | |||||
Війни / битви | Перша світова війна | |||||
Нагороди та відзнаки | ||||||
Букшований Осип Іванович у Вікісховищі |
О́сип Іва́нович Букшова́ний (або Йосиф Букшований[1]; 1 червня 1890, с. Жаб'є, нині смт Верховина — 8 грудня 1937, м. Ленінград, нині Санкт-Петербург) — український військовик. Сотник Українських Січових Стрільців, пізніше командант Легіону УСС. Отаман УГА.
Народився 1 червня 1890 році у селищі Жаб'є (Косівського повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині смт Верховина, Івано-Франківська область, Україна).
Випускник Коломийської гімназії[яка?], студент Львівської політехніки.
У Легіоні УСС перебував із серпня 1914 року: був командиром сотні легіону УСС, у 1918 очолив цей легіон, а з грудня 1918 — командир групи «Схід», 1-ї бригади УСС УГА.
29 травня 1915 року у Лисовичах на Стрийщині був поранений і потрапив до російського полону. З Сибіру, де відбував заслання, втік через Персію, воював у Месопотамії на боці держав центрального блоку. За хоробрість нагороджений німецьким залізним хрестом і турецьким півмісяцем.
Наприкінці 1916 р. повернувся до стрілецької формації, де знову очолив сотню, восени 1918 року був обраний старшинами командиром Легіону УСС.
Брав активну участь в українсько-польській війні 1918—1919 років, командував (з початку створення[2]) 1-ю бригадою УСС у складі УГА, був одним із розробників плану Чортківської офензиви 1919 року.
Після переходу Червоної української галицької армії (ЧУГА) у квітні 1920 р. на бік Армії УНР залишився на службі в Червоній армії. У 1933 р. разом з іншими галичанами, які співпрацювали з більшовиками, був заарештований й засуджений до 10 років ВТТ і засланий на Соловецькі острови.
Розстріляний у Ленінграді 8 грудня 1937 року.
З розстрільного списку другого соловецького етапу:
Букшованный Осип Иванович, 1890 г. р., уроженец Галиции, украинец, б. член КП Западной Украины, служащий. Судебной тройкой при Коллегии ГПУ УССР 23.09.1933 г. осужден по ст. 54-10-11 УК УССР на 10 лет ИТЛ. Отбывал наказание в Соловецкой тюрьме. Особой тройкой УНКВД ЛО 25.11.1937 г. приговорен по ст. 58-10-11 УК УССР УК РСФСР к высшей мере наказания. Расстрелян в г. Ленинград 8.12.1937 г.
Реабілітований 18 лютого 1959 року.
- ↑ Звіт дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Коломиї за рік шкільний 1902/1903. — Коломия : друкарня Михаїла Білоуса, 1903. — С. 73.
- ↑ Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина… с. 813
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.
- Мельничук Б. Букшований Осип Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 197. — ISBN 966-528-197-6.
- Науменко К. Є. Букшований Осип Іванович [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 399. — ISBN 966-00-0734-5.
- Між вогнів [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Військові командири [Архівовано 12 січня 2014 у Wayback Machine.].