Перша грецька республіка — Вікіпедія

Грецька Держава
грец. Ἑλληνικὴ Πολιτεία
Невизнана держава (1822-1830)
Незалежність (1822-1827)
1822 – 1832 Грецьке королівство
Прапор Герб
Національний прапор Печатка Тимчасового уряду (1828-1832)
Столиця Нафпліон
Мови грецька
Релігії Грецька православна церква
Форма правління Республіка
Губернатор
 - 1828-1831 Іоанн Каподистрія
 - 1831-1832 Августінос Каподистрія
 - 1832-1833 Урядова комісія
Історія
 - початок Грецької революції 25 березня 1821
 - Засновано 1 січня
 - Константинопольський договір 7 травня, 1832
 - Ліквідовано 18 червня
 - Лондонська конференція 30 серпня, 1832
Попередник
Наступник
Османська імперія
Ареопаг східної материкової Греції
Пелепоннеський сенат
Сенат Західної континентальної Греції
Грецьке королівство

Перша грецька республіка (грец. Αʹ Ελληνική Δημοκρατία) — назва, що використовується для позначення першої грецької держави під час грецької війни за незалежність проти Османської імперії. Це суто історіографічний термін, який наголошує конституційний і демократичний характер революційного режиму до створення незалежного Грецького королівства та дозволяє співвідносити цей період грецької історії з пізнішими Другою і Третьою республіками. Офіційною назвою Першої грецької республіки була Грецька Держава (грец. Ἑλληνικὴ Πολιτεία, Еллініки Політея).

На першому етапі повстання у 1821-му різні області обрали своїх власних регіональних керівників рад. На початку 1822-го вони були замінені на центральну адміністрацію Перших Національних зборів Епідаврі, які також ухвалили першу грецьку Конституцію, яка позначила народження сучасної грецької держави. Нової держави не визнали великі держави того часу, їй після первинних успіхів загрожував розпад ізсередини, у зв'язку з громадянською війною і з перемогами османсько-єгипетської армії Ібрагім-паши.

У 1827-му великі держави дійшли згоди на формування автономної Грецької держави під сюзеренітетом Османської імперії, як це передбачено Лондонською конвенцією. Османська відмова прийняти ці умови призвели до Наваринської битви, яка фактично забезпечила повну грецьку незалежність.

У 1827-му на Третіх Національних Зборах у Трезені було створено Грецька держава (Ἑλληνικὴ Πολιτεία) і обрано графа Іоанна Каподистрію губернатором Греції. (Тому ту державу часто називають губернаторством.) Після його прибуття до Греції в січні 1828-го, Каподистрія активно намагався створити дієву державу і розв'язати проблеми у спустошеній війною країні, але незабаром був втягнутий у конфлікт із впливовими місцевими магнатами й керманичами. У 1831-му його вбили політичні супротивники, що втягнуло країну в нову громадянську війну. Його змінив його брат Августінос, який був змушений піти у відставку після шести місяців свого урядування. Знову три «держави-покровительки» (Велика Британія, Франція і Росія) втрутилися, заявивши про утворення Королівства Греція на Лондонській конференції 1832 року, затвердивши баварського принца Отто Віттельсбаха королем.

Голови держави

[ред. | ред. код]