Плутоїд — Вікіпедія
Плутоїд (англ. plutoid) — небесне тіло, що обертається навколо Сонця орбітою, радіус якої більше радіуса орбіти Нептуна, маса якого достатня, щоб гравітація надала йому гідростатично рівноважної (близької до кулястої) форми, і яке не розчистило околиці своєї орбіти (тобто не домінує на ній).
Плутоїди є підмножиною карликових планет. Великі півосі їхніх орбіт більші, ніж у Нептуна.
Термін було запроваджено рішенням виконавчого комітету Міжнародного астрономічного союзу на з'їзді в Осло в червні 2008 року[1][2][3]. До плутоїдів були віднесені карликові планети Плутон і Ерида. У липні того ж року до цієї категорії було включено Макемаке. 17 вересня 2008 до списку додали Хаумеа[джерело?].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плутоїд
- ↑ Robert Roy Britt (11 червня 2008). Pluto Now Called a Plutoid. space.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 10 травня 2012.
- ↑ Плутон стал плутоидом [Архівовано 28 квітня 2012 у Wayback Machine.] // lenta.ru.
- ↑ Последнее слово в судьбе Плутона? [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.] — новостная статья Астронета [Архівовано 9 квітня 2012 у Wayback Machine.].