Проспект Незалежності (Харків) — Вікіпедія
Проспект Незалежності Харків | |
---|---|
Місцевість | Нагірний район, Задержпром'я |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | Проголошення незалежності України 1991 року |
Колишні назви | |
Харитонівський провулок, проспект «Правди», Індустріальний провулок, Кільцева 1-а вулиця | |
Загальні відомості | |
Протяжність | ~1130 м |
Координати початку | 50°00′18″ пн. ш. 36°13′31″ сх. д. / 50.00500° пн. ш. 36.22528° сх. д. |
Координати кінця | 50°00′21″ пн. ш. 36°14′11″ сх. д. / 50.00583° пн. ш. 36.23639° сх. д. |
поштові індекси | 61058 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Університет», «Держпром» |
Автобуси | 65е, 97е, 270е, 278е, 303е |
Трамваї | 12 |
Тролейбуси | 2, 18 |
Зупинки громадського транспорту | Держпром, Вул. Трінклера |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | від № 1 до № 17 |
Архітектурні пам'ятки | № 1, 5, 11, 13, 17 |
Пам'ятники | Пам'ятник засновникам Харкова, Стела «Державний прапор України» |
Державні установи | Харківський апеляційний господарський суд |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r1714945 |
Мапа | |
Проспект Незалежності у Вікісховищі |
Проспе́кт Незалежності — вулиця в Шевченківському районі Харкова. Починається від Клочківського узвозу, огинає півколом задні фасади Держпрому і північного корпусу університету, далі по прямій підходить до Сумської вулиці. З лівого боку до проспекту Незалежності підходять вулиці Юри Зойфера і Леся Курбаса, які розташовані напроти проїздів під галереями Держпрому. Далі проспект Незалежності перетинається з проспектом Науки, зліва підходить Літературна вулиця, далі перетинається з вулицею Трінклера і дотикається до Сумської вулиці. Від початку і до перетину з Літературною вулицею проспект Незалежності по осі розділений сквером.
Територія на північний захід від Сумської вулиці в XIX — поч. XX століть належала Харківському університету. Вона була зайнята будівлями медичного факультету. В той час на місці сьогоднішнього проспекту існував лише відрізок від вулиці Трінклера до Сумської, який носив назву Харитонівського провулку (до 20 вересня 1936 року), потім — Індустріального провулку (до 31 грудня 1953 року).
У 1924 році, у період, коли Харків був столицею радянської України, була розроблена попередня схема розвитку цієї частини міста (архітектор В. К. Троценко). Тоді були заплановані три концентричні кола, розділені на квартали радіальними вулицями.
У 1925 р. було прийняте рішення про спорудження Держпрому. Для нього виділили три суміжних квартали внутрішнього кола. Це поклало початок розбудові, зокрема, і нового проспекту. Спочатку відрізок від Клочківського узвозу до вулиці Трінклера отримав назву Кільцевої 1-ї вулиці (до 20 вересня 1936 р.)
Загалом, забудова кварталів цього району була завершена в довоєнні роки.
Вулиця від Клочківського узвозу до Сумської отримала назву проспекту «Правди», на честь газети «Правда». 17 травня 2016 р. проспект «Правди» було перейменовано на проспект Незалежності.[1]
Особливе значення мають будинки-пам'ятки архітектури періоду конструктивізму.
- Буд. № 1 — Житловий будинок «Табачник», архітекторів А. З. Когана і П. І. Фролова, 1931 р. Будинок був серйозно пошкоджений в результаті російського обстрілу[2]. Під час удару постраждали 52 людини, а стіни будинку покрилися великими тріщинами[3][4].
- Буд. № 5 — Житловий будинок «Червоний промисловець», арх. С. М. Кравець, 1931 р. Значна кількість квартир призначалася для робітників і службовців Харківського тракторного заводу. Також відомо, що у цьому будинку проживали члени уряду України.[5]
- Буд. № 7 — Комплекс із чотирьох житлових будинків, так званий «Будинок фахівців», архітектор Л. С. Лемиш, 1934-1936 роки. В квартирі № 108 мешкав український графік Лев Михайлович Перешкольник[6].
Ближче до Сумської вулиці розташована стара забудова проспекту.
- Буд. № 11 — Клініка нервових захворювань, архітектор В. В. Величко, 1911 рік.
- Буд. № 12 — У цьому будинку розташований Анатомічний музей Харківського національного медичного університету.[7]
- Буд. № 13 — Під цим номером на сьогодні існує Харківська обласна клінічна лікарня[8] (так зване «клінмістечко»). Її корпуси були побудовані наприкінці XIX століття архітектором А. К. Шпігелем . Один з корпусів був надбудований, і нині у ньому розміщується Апеляційний господарський суд.
- Буд. № 17 — Житловий будинок для робітників ДПУ,[9] архітектор А. В. Межеровський, 1928 рік.
Окремо, як новобудову, слід відзначити «Харків Палац» (Буд. № 2), п'ятизірковий готель, побудований до Євро-2012 у 2011 році.
- На перехресті проспектів Незалежності та Науки 22 серпня 2004 року встановлено пам'ятник засновникам Харкова. Скульптор Зураб Церетелі.
- На місці, де Літературна вулиця підходить до проспекту Незалежності, 23 серпня 2010 року встановлено стелу з державним прапором України[10].
7 квітня 2015 року невідомі зчинили акт вандалізму, підірвавши стелу й пошкодивши її.[11] Стелу було відновлено[12].
- Державний прапор України. Позаду Апеляційний господарський суд
- Пам'ятник на честь 350-річчя заснування Харкова
- Табличка на пам'ятнику
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова
- Харьков транспортный. Проспект Правды
- А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц. Харьков: Архитектура, памятники, новостройка. Путеводитель
- Н. Т. Дьяченко. Улицы и площади Харькова
- ↑ Розпорядження ХОДА № 181 про перейменування об'єктів топоніміки м. Харкова (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
- ↑ Наслідки ракетної атаки. Один з будинків з висоти. www.instagram.com. place_kh. 2 січня 2024. Процитовано 2 січня 2024.
- ↑ "У березні мало б виповнитися 92 роки": що відомо про померлу внаслідок удару РФ по Харкову 2 січня. Суспільне Новини. 2 січня 2024.
- ↑ Внаслідок терористичної атаки росіян по житловим будинкам Харкова маємо одну загиблу людину та 45 поранених, з яких пʼятеро діти віком від 6-ти до 13-ти років. www.instagram.com. place_kh. 2 січня 2024. Процитовано 2 січня 2024.
- ↑ Харьков: «красные» дома. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 25 грудня 2015.
- ↑ Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 358
- ↑ Анатомічний музей ХНМУ. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
- ↑ Харківська обласна клінічна лікарня. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ Загоспромье (1). Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
- ↑ У Харкові встановлено найвищий флагшток для українського прапора
- ↑ У центрі Харкова невідомі підірвали стелу з державним прапором
- ↑ Стелу на проспекті Правди вже відновили